Безгорбий верблюд


с. 1



Безгорбий верблюд

У боях я, звичайно, відзначився хоробрістю і розумом. Одного разу я воював з єгиптянами проти фараона Тутанхамона. Все це відбувалося у травні 1681 року.

В кінці травня я повертався з військового походу. Повертався лише один, тому що всіх мої друзі загинули в бою. Довго я не міг вибратися з пустелі. Довкола лише піски і верблюжі колючки. Мій верблюд повз як черепаха. Від спраги я почав марити. Несподівано у моїй геніальній голові промайнула чудова думка. Я вирішив моєму верблюдові відрізати обидва горба: з одного випити воду, а другим горбом перекусити.

У червні я дістався табору і повідомив координати перебування фараона. Наступного тижня ми перемогли ворога. От тільки пересувався я на безгорбому верблюді. Виявляється, не так швидко вони відростають.

Ніколи не падайте у відчай навіть у найважчі хвилини життя.
Саньоцький Олександр

Подорож машиною часу
Я дуже люблю подорожувати. Тому моя найбільша мрія -- збудувати машину часу. Її ще почав будувати дідусь. Але закінчити цю справу вирішив я. Я, будучи великим майстром своєї справи, додав деякі деталі і вирушив у подорож до майбутнього. Уявіть собі, коли я побачив дивні коні на колесах, палицю на двох ногах та інші штуки, одразу ж втік з переляку до машини часу і чим скоріше повернувся додому. Думаєте, я боягуз? Ні. Я боявся налякати своїм виглядом істот у майбутньому.

Якщо захочете побачити майбутнє, то скористайтесь моїм способом. Але подорожувати не раджу. Тому що такої відважної людини не знайдеться, окрім мене.


Палайда Оксана


В акули у череві
Я гойдався на хвилях моря, щоб відпочити від своїх пригод. Та пригоди мене не минули. Несподівано на мене напала акула і вмить проковтнула. Я потрапив у її черево. Озирнувшись побачив дерев’яного стола без ніжки, лампу, стільця і навколо вдосталь креветок. Смачно пообідавши, я запалив люльку. Дим зашкодив акулі, вона кашлянула і я вилетів прямісінько на невідомий берег. Отак я переміг акулу. Раджу й вам у такий спосіб смачно попоїсти і відпочити.
Палайда Оксана
Дивна колюча куля
Одного теплого ранку я вдягнувся, закинув на плече рюкзак, взяв рушницю і вирушив на полювання. Іду лісом і раптом бачу: котиться колюча куля з горба. От добра була б куля для моєї рушниці. І я помчав за кулею та вхопити руками не можу – колеться. Обдивився та марно. Сів на пень тай сиджу. Дивлюся на кулю і міркую: як же її колючу зарядити у рушницю? Витяг рукавиці та мотузку з рюкзака, прив’язав кулю до рушниці. Раптом побачив під лісом лисицю, вовка та зайця. Біжать собі весело, наче на прогулянку вийшли. Прицілився я і вистрілив. А моя колюча кулька попала у трьох відразу. Зрозумів я, у чому секрет: кулю розірвало на колючки і порозкидало по всій ділянці. Зібрав я звірів та приніс додому. Познімав з них шкіри. З лисиці пошив кожушок та рукавиці, із зайця – шапку, а вовчу шкуру постелив біля дивана. І я подумав собі, яка дивна річ та колюча кулька.

Перун Леся


Полювання на кнарла
Ви вже знаєте, що я дуже люблю полювати. Одного разу я впіймав рідкісну тварину – Карла. А було це так.

Повертаючись з полювання, я побачив кнарла. Знаючи, що Карл дуже рідкісна тварина. Схожа на лиса, лишень із золотим хутром, я захотів вполювати його. Однак у мене не було жодної кулі. Що ж робити? Зарядивши рушницю камінцем, я вистрілив. Коли я підбіг до звіра, той уже був мертвий. Камінець застряг у горлі.

З золотого хутра вийшла чудова куртка. А якщо не вірите, то охоче вам її покажу.
Щепанський Андрій


Ще одна пригода
Якось до мене з далеких країв дійшла звістка про велетенського дракона, який вимагає десять дівчат кожного місяця, а живе той дракон у далекій країні. Я вирішив допомогти мудрим людям і бідним дівчатам і почав збиратися у подорож. Приїхавши у те дивне місто, я помітив, що мешканці його дивляться на мене з надією. Дізнавшись про улюблене місце дракона – верхів’я гір, я вирушив до нього.

Побачити живого дракона – видовище не для слабодухих. Та я не злякався, витяг рушницю і почав стріляти. Та кулі відскакували від чудовиська. Я пробував усе, що знав та й хитрощі мої не допомагали. Стомлений і засмучений я сів і заспівав. Сталося диво: дракон на очах зменшувався. До закінчення пісні він став меншим за мале мишеня.



Ось така дивовижна історія трапилася зі мною у далеких країнах.
Палайда Оксана
с. 1

скачать файл

Смотрите также: