Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ Затверджено


с. 1
ІНСТРУКЦІЯ

з обліку необоротних активів бюджетних установ
Затверджено наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64

(у редакції наказу від 21.02.2005 р. № ЗО)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за № 459/4680
1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інфор­мації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавер­шене капітальне будівництво бю­джетних установ.



  1. Бухгалтерський облік не­оборотних активів повинен забез­печити правильне документальне оформлення та своєчасне відобра­ження в регістрах бухгалтерсько­го обліку надходження, перемі­щення, вибуття всіх необоротних активів, які належать установі, у тому числі і здані в оренду.

  2. У складі необоротних ак­тивів обліковуються: земельні ді­лянки, капітальні витрати на по­ліпшення земель, будинки, спору­ди, передавальні пристрої, робо­чі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислю­вальна техніка, робоча та продук­тивна худоба, багаторічні наса­дження, музейні цінності, експо­нати зоопарків, виставок, бібліо­течні фонди, знаряддя лову, спе­ціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові не­ титульні споруди, природні ре­сурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання з науковою метою, авторські та су­міжні з ними права, права корис­тування природними ресурсами, майном, об'єктами промислової власності, інші матеріальні та не­ матеріальні активи довготривало­го використання.

  3. Для відображення в бух­галтерському обліку необорот­них активів у План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління Держав­ного казначейства України від 10.12.99 р. № 114 і зареєстро­ваний в Міністерстві юстиції України 20.12.99 р. за Х 890/4183 (зі змінами) (далі — План рахун­ків), уключені такі синтетичні ра­хунки:

10. «Основні засоби»;

11. «Інші необоротні матері­альні активи»;

12. «Нематеріальні активи»;


  1. «Знос необоротних ак­тивів»;

  2. «Незавершене капітальне будівництво».

1.5. У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляєть­ся на:

  • первісну;

  • балансову (залишкову);

  • відновлювальну.

Первісна вартість необорот­них активів — це вартість, що іс­торично склалася, тобто собівар­тість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вар­тість необоротних активів — це первісна вартість за вирахуван­ням суми нарахованого зносу.

Відновлювальна вартість не­оборотних активів — це первіс­на вартість, змінена після пере­оцінки.

1.6. Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі інде­ксації їх первісної вартості відпо­відно до чинного законодавства України, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об'єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплек­тування необоротних активів.



  1. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп не­оборотних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Зако­ну України «Про оподаткування прибутку підприємств». У форму­лі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статисти­ки України. Індексація первісної

(відновлювальної) вартості груп необоротних активів може прово­дитися за самостійним рішенням керівника установи. При прове­денні індексації одночасно про­водиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні акти­ви, яка склалася на момент прове­дення індексації.

  1. Індексація балансової вар­тості об'єктів житлового фонду проводиться за Методикою визна­чення балансової вартості об'єктів житлового фонду, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.95 р. № 163 (зі змінами), дія якої поширюється на всі житлові будинки і належні до них будівлі та споруди неза­лежно від форм власності.

  2. Індексація грошової оцін­ки земель проводиться відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвер­дженого постановою Кабінету Мі­ністрів України від 12.05.2000 р.№ 783.

1.10. Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних акти­вів необхідно привести у відпо­відність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних ак­тивів бюджетних установ прово­диться постійно діючою комісією (далі — комісія), яка признача­ється наказом керівника устано­ви щорічно і діє протягом року у складі:



  • керівника або заступника (голова комісії);

  • головного бухгалтера або його заступника (в установах і ор­ганізаціях, у яких штатним розпи­сом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку по­кладено ведення бухгалтерського обліку);

  • керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалте­рії, які здійснюють облік необо­ротних активів;

• особи, на яку покладено від­повідальність за збереження не­оборотних активів;

• інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється пере­оцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлю­ються нові ціни. При встановлен­ні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів до­рівнює нулю, то його переоціне­на залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про змі­ну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необорот­них активів заносяться до регі­стрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організа­цію роботи комісії покладаєть­ся на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів — керівника і голову комісії.

1.11. Зміна вартості необорот­них активів у зв'язку з проведен­ням їх добудівлі, дообладнання, реконструкції, модернізації не на­лежить до доходів установи.

1.12. Витрати з наймання транспорту для перевезення не­оборотних активів не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами еконо­мічної класифікації видатків.


  1. Суми податку на дода­ну вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вар­тості необоротних активів і від­носяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих активів.

  2. Податки та збори, інші послуги та інші видатки, які спла­чуються при придбанні, не збіль­шують вартість необоротних ак­тивів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи.

  3. Роботи щодо встанов­лення структурованої кабельної системи, настройки локальної об­числювальної мережі тощо, а та­кож витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), що викорис­тані при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необо­ротних активів, а списуються на фактичні видатки на підставі ви­правдних документів (договорів на роботи, актів виконаних робіт тощо).

  4. Витрати на поточний та капітальний ремонт не від­носяться на збільшення вартості необоротних активів, а відно­сяться на видатки за відповідни­ми кодами економічної класифі­кації видатків.

При проведенні ремонту не­оборотних активів у випадках, не пов'язаних з дообладнанням, ре­конструкцією, модернізацією, що призвели до заміни запасних час­тин, їх вартість не відноситься на збільшення вартості бюджетни­ми установами, що призначені для проживання і які є власністю установи, такі будинки перебува­ють на бухгалтерському обліку в бюджетній установі. У такому ж порядку обліковуються житлові приміщення необоротних активів, а відноситься на видатки за відповідними кодами еконо­мічної класифікації видатків.

1.17. Капітальні витрати на по­ліпшення земель включаються у вартість необоротних активів що­річно в сумі витрат, які відносять­ся до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

Облік капітальних витрат на поліпшення земель ведеться шляхом розподілу на такі захо­ди: планування земельних діля­нок, викорчовування площ під оранку, очищення водоймищ із зазначенням займаної площі й вартості виконаних робіт за кожним заходом.


  1. Капітальні вкладення в багаторічні насадження вводяться в склад необоротних активів що­річно у сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.

  2. У разі придбання (бу­дівництва) будинків для військовослуж­бовців, які будуються у військо­вих містечках для їх проживання.

При спорудженні житла із за­лученням у порядку пайової учас­ті коштів установ, організацій та при придбанні квартир у будин­ках, які перебувають у комуналь­ній власності й обліковуються в органах місцевого самоврядуван­ня, витрати, пов'язані з цим при­дбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.

Для правильного обліку ви­трат, пов'язаних із придбанням житла та самого житла, необхідно мати документальне підтверджен­ня права власності на це житло.

1.20. Облік необоротних ак­тивів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взут­тя, матеріалів довготривалого використання з науковою метою та таких, що мають обмежене ви­користання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копі­йок, сплачених за придбання не­оборотних активів, відноситься на видатки установи.


  1. Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бі­бліотек, обліковуються за групо­вим обліком та номінальними ці­нами, включаючи вартість почат­кових

палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітур­ні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кода­ми економічної класифікації ви­датків.

  1. Необоротні активи, які пе­ребувають у системі одного голов­ного розпорядника коштів і мають однакове функціональне призна­чення та однакову вартість, облі­ковуються на одних і тих же субра­хунках бухгалтерського обліку.

1.23. Отримання установами необоротних активів як гумані­тарної допомоги проводиться від­повідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», інших нормативно-правових; актів.

1.24. Необоротні активи, отри­мані безоплатно у вигляді безпо­воротної допомоги, дарунка, при­ймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерії та пред­ставник установи вищого рівня.

Комісія складає акт, в яко­му зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринко­вими вільними цінами на їх ана­логічні види. Оцінка необоротних активів здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та профе­сійну оціночну діяльність в Укра­їні». При отриманні необоротних активів, що були у користуванні, вказується процент їх зносу. Дані акта відображаються в бухгалтер­ському обліку. Одночасно про­ставляється інвентарний номер, про що робиться запис в акті при­йняття цінностей.
2. Інші необоротні матеріальні активи


  1. Інші необоротні матері­альні активи — усі інші необорот­ні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів.

  2. Для необоротних акти­вів у матеріальній формі, що не ввійшли до рахунку 10 і за яки­ ми застосовується спрощений, груповий або інший специфіч­ний порядок обліку, у плані ра­хунків призначений рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні
    активи», що поділяється на су­брахунки:

  1. . «Музейні цінності, експо­нати зоопарків, виставок»;

  2. . «Бібліотечні фонди»;

113. «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

114. «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;

115. «Тимчасові не титульні споруди»;


  1. . «Природні ресурси»;

  2. . «Інвентарна тара»;

118. «Матеріали довготрива­лого використання для наукових цілей»;

119. «Необоротні матеріаль­ні активи спеціального призна­чення».

2.3. Малоцінні необоротні ма­теріальні активи включають:


  1. знаряддя лову (трали, нево­ди, сіті та ін.);

  2. бензомоторні пилки, сучко­різи, троси для сплаву;

3) спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або виготовлення індивідуальних замовлень);

4) предмети виробничого зна­чення вартістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — робочі столи, верстаки, кафе­дри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; пред­мети технічного значення, які не можуть бути віднесені до робо­чих машин (світлокопіювальні рами та ін.);

5) предмети, призначені для видачі напрокат;

6) господарський інвентар вар­тістю до 1000 гривень включно за одиницю (комплект) без податку на додану вартість — предмети конторського та господарського облаштування, конторське облад­нання, переносні бар'єри, вішал­ки, гардероби, шафи різні, дива­ни, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумеру­вальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним об­ладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного зна­чення — гідропульти, стендери, драбини ручні та ін.;

7) Інші малоцінні необорот­ні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вар­тість за одиницю не перевищує 1000 гривень включно без по­датку на додану вартість — те­лефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холо­дильники та ін.

2.4. Тимчасові не титульні спо­руди включають:



  1. тимчасові не титульні спо­руди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включа­ються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

  2. сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі (пересув­ні будиночки, котлопункти, пил­козаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.).


3. Нематеріальні активи

  1. Нематеріальні активи — активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалеж­но від вартості і використовують­ся установою в процесі виконання основних функцій більше одного року.

  2. У плані рахунків на ра­хунку 12 «Нематеріальні активи» обліковуються з розподілом на субрахунки:

121. «Авторські та суміжні з ними права»;

122. «Інші нематеріальні ак­тиви».



  1. Нематеріальні активи для взяття на облік повинні бути за­кінченими та засвідченими відпо­відними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку,

встановленому чинним законодавством України.

  1. На облік у складі нематері­альних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об'єктом не­ матеріальних активів після від­чуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вар­тості.

  1. Придбаний об'єкт автор­ського права на умовах користу­вання ним, без передання прав на володіння або розпоряджен­ня, не обліковується у складі не­ матеріальних активів. Витрати, пов'язані з придбанням (створен­ням) таких об'єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здій­снені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом..

  2. Нематеріальні активи від­ ображаються в бухгалтерському обліку та звітності за

первісною вартістю (за фактичними витра­тами на їх придбання та виготов­лення), а об'єкти, які переоціню­валися, — відновлювальною вар­тістю.

  1. Зміна первісної вартості нематеріальних активів допуска­ється лише у випадках переоцін­ки та модернізації відповідних об'єктів.

  2. Для організації обліку та забезпечення контролю за збері­ганням нематеріальних активів кожному об'єкту незалежно від того, чи перебуває він в експлу­атації або на складі, присвоюєть­ся інвентарний номер.

  3. Не визнаються нематері­альним активом, а підлягають ві­дображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на:

  • дослідження;

  • підготовку і перепідготовку кадрів.


4. Відображення переміщен­ня необоротних активів у регі­страх бухгалтерського обліку

4.1. Бухгалтерський облік не­оборотних активів повинен забез­печити правильне документальне оформлення та своєчасне відобра­ження в облікових регістрах над­ ходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надава­ти достатні дані для здійснення контролю за збереженням та пра­вильним використанням

кожного об'єкта необоротних активів.

Надходження необоротних ак­тивів супроводжується відкрит­тям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням їм інвентарних но­мерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.



    1. З метою своєчасного від­ображення надходження, вибут­тя, ліквідації та руху

необоротних активів аналітичний облік не­оборотних активів бюджетними установами ведеться за місцем зберігання (експлуатації) та в бух­галтерії за типовими формами:

ОЗ-1 (бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів»,

ОЗ-2 (бюджет) «Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйова­них та модернізованих об'єктів»,

ОЗ-З (бюджет) «Акт про спи­сання основних засобів»,

ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання ав­тотранспортних засобів»,

ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і ор­ганізацій вилученої з бібліотеки літератури»,

ОЗ-6 (бюджет) «Ін­вентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах»,

ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна карт­ка обліку основних засобів в бю­джетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)»,

ОЗ-9 (бюджет) «Інвентарна картка гру­пового обліку основних засобів в бюджетних установах»,

ОЗ-10 (бюджет) «Опис інвентарних кар­ток з обліку основних засобів»,


ОЗ-11 (бюджет) «Інвентарний список основних засобів»,

ОЗ-І2 (бюджет) «Відомість нарахування зносу на основні засоби», які затверджені спільним наказом Го­ловного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. № 125/70 «Про за­твердження типових форм з облі­ку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за раху­нок державного або місцевих бю­джетів та Інструкції з їх складан­ня», зареєстрованим у Міністер­стві юстиції України 22.12.97 р. за №612/2416.

4.3. Прийняття необоротних активів проводиться на підставі «Акта прийняття-передач і основ­них засобів» форми ОЗ-1 (бю­джет). Оформлення прийняття окремих предметів необоротних активів дозволяється безпосеред­ньо на підставі документів, що стали підставою для отриман­ня цінностей (рахунків-фактур та ін.).

4.4. Типова форма ОЗ-1 (бю­джет) «Акт прийняття передач і основних засобів» застосовується для оформлення приймання-передавання необоротних активів і складається на кожний окремий об'єкт, який надходить шляхом придбання або безоплатної пе­редачі від інших організацій. На об'єкт, що був в експлуатації, ро­биться запис на суму зносу.

Для прийняття об'єктів на­казом керівника установи ство­рюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один — для установи, яка здає, другий - для установи, яка приймає. Акт затверджується керівником установи.

Після оформлення у термін, установлений графіком докумен­тообігу бюджетних установ, акт разом з технічною документаці­єю, що стосується даного активу, передається в бухгалтерію (цен­тралізовану бухгалтерію).

Для оформлення приймання де­кількох об'єктів однотипних нео­боротних активів, які мають одна­кову вартість (господарський ін­вентар, Інструменти, обладнання, білизна, постільні речі та ін.), до­зволяється складання загального акта приймання необоротних ак­тивів.

4.5. Бухгалтерський облік над­ходження, переміщення та вибут­тя гуманітарної допомоги бухгал­терія та матеріально відповідальні особи відображають в облікових регістрах за діючим порядком, але окремо від матеріальних цін­ностей, придбаних установою за рахунок коштів загального та спе­ціального фондів кошторису.



4.6. При надходженні не­оборотних активів в установу (на склад) матеріально відповідальна особа на документі постачальни­ка або на акті приймання повинна розписатися в одержанні цих цін­ностей і прийняти їх на відпові­дальне зберігання.

  1. За місцем зберігання всі необоротні активи повинні пере­бувати на відповідальному збері­ганні у матеріально відповідаль­них осіб, які призначаються нака­зом керівника установи. З посадо­вими особами, які відповідають за збереження необоротних активів, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матері­альну відповідальність. При зміні матеріально відповідальної осо­би та у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація не­оборотних активів, які перебува­ють на зберіганні, відповідно до інструкції з інвентаризації основ­них засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і до­кументів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої на­казом Головного управління Дер­жавного казначейства України від 30.10.98 р. № 90 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.98р. за № 728/3168 (зі змі­нами). За результатами інвентари­зації складається акт приймання-здавання, який затверджується керівником установи.

  2. Особи, відповідальні за збереження необоротних активів, ведуть інвентарні списки необо­ротних активів.

    1. «Інвентарний список основних засобів» — типова форма ОЗ-11 (бюджет) застосовується матеріально відповідальними осо­бами для здійснення пооб'єктного обліку необоротних активів за місцезнаходженням (місцем екс­плуатації) об'єктів необоротних активів.

Дані пооб'єктного обліку не­оборотних активів за їх місцезна­ходженням (місцем експлуатації) повинні бути тотожні записам в Інвентарних картках обліку нео­боротних активів, які ведуться в бухгалтерії.

  1. У бухгалтерії устано­ви, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збе­реженням необоротних активів, ведеться непредметний їх облік на інвентарних картках, які від­криваються на кожний інвентар­ний об'єкт (предмет). Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової фор­ми № ОЗ-9 (бюджет).

  2. Для обліку будинків, споруд, передавальних пристро­їв, робочих силових машин і об­ладнання, автоматизованих лі­ній, інструментів, виробничого (включаючи прилади) і господар­ського інвентарю, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регулювальних пристроїв, лабо­раторного обладнання застосову­ється «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми ОЗ-6 (бюджет). Інвентарна картка відкривається на підставі акта прийняття-передачі необоротних активів (типова форма 03-1 (бю­джет)), накладних, технічної та іншої супровідної документації. Записи в інвентарній картці ти­пової форми ОЗ-6 (бюджет) роб­ляться на підставі перевірених документів: актів приймання про введення в експлуатацію, техніч­них паспортів заводів-виробників та інших документів.

Записи в картку про роботи з добудови, дообладнання, ре­конструкції, модернізації й ка­пітального ремонту існуючого об'єкта вносяться на підставі акта прийняття-передачі відремонтованих, реконструйованих І модер­нізованих об'єктів (типова фор­ма ОЗ-2 (бюджет)).

У картці зазначаються дата й номер акта введення необоротних активів в експлуатацію та харак­терні ознаки об'єктів (предметів): креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення). Крім того, запи­сується коротка індивідуальна ха­рактеристика об'єкта (предмета). Якщо в складі обладнання, прила­дів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в розділі «Коротка індивідуальна харак­теристика об'єкта» зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменуван­ня деталі та маса металу, зазначе­на в паспорті.

На зворотному боці картки типової форми ОЗ-6 (бюджет) робиться запис про переміщення необоротних активів в установі.


  1. Типова форма ОЗ-8 (бю­джет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багато­річних насаджень)» призначена для обліку робочої, продуктивної та племінної худоби, а також ба­гаторічних насаджень і капіталь­них витрат на поліпшення земель (без споруд). В інвентарних карт­ках обліку необоротних активів типової форми ОЗ-8 (бюджет) наводиться індивідуальна харак­теристика тварин із зазначенням віку, масті, тавра, клички, основ­ної прикмети, породи тощо, вка­зана у зоотехнічній документації.
    Багаторічні насадження облікову­ються за інвентарними об'єктами із зазначенням виду і кількості посаджених одиниць та площі. Сума всіх витрат, що відносять­ся до прийнятих в експлуатацію площ, незалежно від закінчення всього комплексу робіт, включа­ється у вартість об'єкта.

Для обліку білизни, по­стільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, сценічно-постановочних засобів, малоцін­них необоротних матеріальних активів, матеріалів довготрива­лого використання та таких, що мають спеціальне призначення, застосовуються «Інвентарні карт­ки групового обліку основних засобів в бюджетних установах» типової форми ОЗ-9 (бюджет).

В інвентарних картках групо­вого обліку необоротних активів ведеться облік за матеріально від­повідальними особами, за пред­метами одного найменування, якості матеріалу та ціни, із зазна­ченням номенклатурного номера.



  1. Якщо в картку немож­ливо внести всі якісні й кількісні зміни характеристики

об'єкта, що сталися внаслідок його рекон­струкції чи модернізації, її допов­нюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ (у ній робиться відмітка про відкриття нової картки).

  1. Інвентарні картки збері­гаються в картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за від­повідними субрахунками і гру­пами з розподілом за матеріаль­но відповідальними особами, а в централізованих бухгалтеріях — додатково і за обслуговуваними установами.

4.16. З метою своєчасного відображення введення в гос­подарський обіг, використання, обліку та вибуття окремих при­дбаних (створених) об'єктів пра­ва інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів їх аналітичний облік бюджетними установами ведеться за типовими формами: НА -1 «Акт введення в господарський обіг об'єкта права інтелектуальної власності у скла­ді нематеріальних активів», НА-2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріаль­них активів», НА-4 «Інвентари­заційний опис об'єктів права ін­телектуальної власності у складі нематеріальних активів», які за­тверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. № 732 «Про затвердження ти­пових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріаль­них активів», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.2004р. за № 1580/10179.

  1. Інвентарні картки списа­них необоротних активів, після внесення в них відміток про спи­сання, здаються в архів.

  2. Відповідно до наказу Го­ловного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р.№41 «Про затверджен­ня Переліку типових докумен­тів», зареєстрованого у Міністер­стві юстиції України 17.09,98 р. за № 576/3016 (зі змінами), термін зберігання Інвентарних карток становить 3 роки після ліквідації необоротних активів.

Інвентарна картка обліку ре­алізованих або ліквідованих не­оборотних активів додається до документів (актів, накладних), якими було оформлено їх реалі­зацію або ліквідацію. Картка пе­редається разом з реалізованим необоротним активом.

  1. Записи в картках обліку необоротних активів здійснюють­ся в кількісному та сумарному ви­разах.

  2. Інвентарні картки обліку необоротних активів у бюджет­них установах ведуться бухгалте­рією в одному примірнику.

  3. Інвентарні картки збері­гаються в картотеці бухгалтерії, де їх розміщують за відповідними групами необоротних активів, а всередині груп — місцезнахо­дженням об'єктів (предметів) необоротних активів.

  4. Кожному необоротному активу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне при­значення) присвоюється інвентар­ ний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий — підгру­пу й останні чотири знаки — по­рядковий номер предмета у під­групі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, чет­вертий знак позначається нулем.

Інвентарний номер зазначаєть­ся на жетоні, який прикріпляється до об'єкта, позначається фарбою на об'єкті або проставляється ін­шим способом.

Якщо інвентарний об'єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі пови­нен бути зазначений той самий ін­вентарний номер, що й на основ­ному об'єкті.

4.23. Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцін­них необоротних матеріальних активів установлюються номен­клатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий — підгру­пу і три останні знаки — поряд­ковий номер предмета у підгрупі. При цьому предметам одного на­йменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номен­клатурний номер. Предмети мар­кіруються спеціальним штампом фарбою, що не змивається. Штамп повинен мати найменування уста­нови, а при здаванні предметів в експлуатацію — додатково зазна­чати рік і місяць видачі.

Жетони та маркірувальні штампи ставляться на такому міс­ці, щоб це не псувало зовнішньо­го вигляду предмета. У разі зми­вання маркування її періодично поновлюють.

Надходження в експлуатацію немаркованої білизни, постіль­них речей та інших матеріальних цінностей не допускається.

4.24. Інвентарні та номенкла­турні номери, присвоєні об'єкту необоротних активів, зберігають­ ся за ними на весь період перебу­вання їх у даній установі. Номери інвентарних об'єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні при­своюватись іншим об'єктам, що заново надійшли протягом трьох років.

4.25. Інвентарні номери зано­сяться у форму ОЗ-10 (бюджет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів», яка відкриваєть­ся для реєстрації відкритих інвен­тарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бух­галтерії з метою контролю за збе­ріганням інвентарних карток.

4.26. Описи інвентарних кар­ток з обліку необоротних акти­вів здаються в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вно­ситься відмітка про списання об'єкта необоротних активів.

4.27. Орендовані необоротні активи обліковуються в орендарів на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» під інвентарними номерами, при­своєними їм орендодавцями.

4.28. Видача необоротних ак­тивів зі складу проводиться за на­кладними (вимогами) ф. 434, які підписуються керівником устано­ви. При цьому накладна випису­ється в одному примірнику, якщо інший порядок не визначено га­лузевими нормативними актами, погодженими з Державним казна­чейством України.

4.29. Прийняття-здання не­оборотних активів після капіталь­ного ремонту, реконструкції чи модернізації оформляється «Ак­том прийняття-здання відремон­тованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» типової форми ОЗ-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і під­писується представником устано­ви, уповноваженим на приймання необоротних активів після ремон­ту, та представником підприєм­ства (організації), що виконувало їх ремонт, реконструкцію чи мо­дернізацію.

В акті вказуються кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердже­ним розрахунком витрат, необхід­них для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта зда­ється в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в ін­вентарних картках обліку необо­ротних активів. Другий примір­ник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструк­цію чи модернізацію.

Зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремон­том, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку не­оборотного активу та в технічний паспорт об'єкта.

4.30. Документи аналітичного обліку необоротних активів сис­тематизуються за датами здійснення операцій та оформляються меморіальним ордером № 9 (ф. 438 (бюджет)), який є накопи­чувальною відомістю про вибуття та переміщення необоротних ак­тивів.

У накопичувальну відомість записи робляться за кожним до­кументом, дані меморіального ордера № 9 заносяться в книгу «Журнал-головна».



4.31. Дані обліку необоротних активів у матеріально відпові­дальних осіб повинні відповідати даним обліку бухгалтерії. Для контролю за правильністю бух­галтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного об­ліку складаються оборотні відо­мості за кожною групою субра­хунків, що об'єднуються відпо­відним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків кожного субрахунку оборотних відомостей звіряються з підсум­ками оборотів та залишків даних відповідних синтетичних рахун­ків книги «Журнал-головна».






с. 1

скачать файл

Смотрите также: