Комплексне вивчення особистості учня: його впо­добань, ставлення


с. 1
КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

ОПИТУВАЛЬНИК «ДЕВІАНТНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ»

Мета: комплексне вивчення особистості учня: його впо­добань, ставлення до здорового способу життя, схильності до асоціальної поведінки, шкідливих звичок, упевненості в май­бутньому.

Примітка. Опитувальник складається із 35 запитань. Для якіснішого аналізу всі запитання слід розділити на 4 блоки, які, залежно від поставленої мети, можна використовувати окремо:

  • І блок — захоплення: 1, 2, З, 4, 5;

  • II блок — здоровий спосіб життя: 6, 7, 8, 11, 12, 13, 14;

  • III блок — правова свідомість і сприйняття: 9, 10, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 29;

  • IV блок — відчуття безпеки і сприйняття майбутнього: 15, 16, 17, 27, 31, 32, 33, 34, 35.

Інструкція. Щоб відповісти на кожне запитання, оберіть ва­ріант, який найповніше відображає ваш спосіб життя.

  1. Чим вам найбільше подобається займатися у вільний час?

а) Читати книжки;

б) дивитися телевізор;

в) дивитися відео;

г) зустрічатися з друзями;


ґ) ходити в кіно;

д) ходити на вистави, в театр;

е) працювати на комп'ютері;
є) займатися спортом;

ж) інше


  1. Які фільми вам до вподоби?

а) Бойовики;

б) трилери;

в) детективи;

г) комедії;

ґ) мелодрами;

д) класичні.



  1. Які телепередачі вас найбільше цікавлять?

а) Політичні огляди;

б) спортивні програми;

в) музичні програми;

г) телесеріали;

г) покази мод;

д) еротичні шоу;

е) кінофільми;

є) телевізійні ігри.



  1. Яка музика вам подобається найбільше?

а) Класичний рок;

б) важкий рок;

в) поп-музика;

г) джаз;
ґ) рок;

д) вітчизняна естрада;

е) класична;

є) авторська пісня.


  1. Що зазвичай читаєте у вільний час (крім творів зі шкільної програми)?

а) Поезію;

б) науково-популярну літературу;

в) детективи;

г) фантастику;

г) романи;

д) пригодницьку літературу;

е) газети (які?);
є) журнали (які?);

ж) читаю мало;

з) узагалі не читаю.


  1. Що таке, на ваш погляд, здоровий спосіб життя?

а) Не вживати алкоголю;

б) не палити;

в) займатися спортом;

г) правильне харчування;

ґ) упорядковане статеве життя.

7. Чи вважаєте ви за необхідне для себе дотримуватися прин­ципів здорового способу життя?

а) Так;

б) ні;


в) частково;

г) ця проблема поки що не актуальна для мене.

8. Якби ви дізналися, що ваш товариш (подруга) вживає нар­котики, ви б:

а) негайно припинили з ним стосунки;

б) продовжили дружити, не звертаючи уваги;

в) постаралися б допомогти йому позбутися цієї звички;

г) захотіли б теж спробувати наркотики;

ґ) інше


9. Як ви ставитеся до рекету?

а) Вважаю його необхідним елементом ринкової економіки;

б) вважаю це явище неминучим злом;

в) вважаю, що це один із небагатьох способів отримати


гроші;

г) вважаю це явище ганебним;

ґ) якби була можливість, я б і сам зайнявся рекетом;

д) інше


10. Чи вважаєте ви проституцію прийнятним способом заробляти гроші?

а) Вважаю, що ця робота не гірша за інші;

б) ставлюся до цього з огидою;

в) можу заявити про себе в цьому бізнесі;

г) вважаю, що з цим потрібно боротися;

г) інше

11.3 якого віку, на вашу думку, можна розпочинати ста­теве життя?

а) З 11 років;

б) з 12 років;

в) з 13 років;

г) з 14 років;


ґ) з 15 років;

д) із 16 років;

е) із 17 років;

є) після 18 років.



  1. Як ви ставитеся до проблеми ранньої вагітності?

а) Засуджую;

б) вважаю це особистою справою кожного;

в) вважаю, що раніше, то краще;

г) інше


  1. Якби ви дізналися, що ваша подруга збирається зробити аборт, ви б:

а) засудили її;

б) спробували відмовити;

в) підтримали морально;

г) вважали це особистою справою;

ґ) вважали, що аборт — справжнє вбивство;

д) інше


  1. Наскільки ви обізнані щодо засобів безпечного сексу?

а) Моїх знань цілком достатньо;

б) знаю майже все;

в) знаю дуже мало, хотів би знати більше;

г) не знаю і не хочу знати;

г) інше


  1. Чого ви боїтеся понад усе в житті?

а) Стати жертвою катастрофи (авіа-, авто-, залізничної тощо);

б) стати наркоманом;

в) захворіти на СН1Д;

г) стати інвалідом, прикутим до ліжка;


г) стати жертвою вуличних безчинств;

д) втратити житло;

е) піддатися нападу злочинців;
є) збожеволіти;

ж) інше


  1. Наскільки ви безпечно почуваєтеся?

а) Нічого та нікого не боюся;

б) ніколи не стикався зі справжньою небезпекою;

в) небезпечні ситуації виникали, але я їх долав;

г) досить часто доводилося зустрічатися з небезпекою;

г) у вечірній час вважаю за краще сидіти вдома;

д) інше


  1. Чи хочете ви, щоб у вас була зброя?

а) Газовий балончик;

б) газовий револьвер;

в) револьвер;

г) холодна зброя (ніж, стилет тощо);

ґ) інще


  1. Як ви вважаєте, що утримує людей від порушення за­конів?

а) Страх бути покараним;

б) осуд близьких;

в) осуд інших людей;

г) совість;

ґ) порушення закону шкодить іншим;

д) інше


  1. Що, на вашу думку, треба зробити для запобігання зло­чинності?

а) Увести суворіші покарання;

б) збільшити кількість правоохоронців;

в) інше


  1. Чи достатньо суворі закони в нашій державі?

а) Так;

б) ні.


  1. Чому, на вашу думку, учні скоюють правопорушення?

а) Вони не знають законів;

б) їх змушує це робити життя;

в) до цього їх спонукають погані природні схильності;

г) під впливом інших.



  1. Якої ви думки про людей, які порушують закони?

а) Вони — звичайні люди;

б) це погані люди;

в) більшість із них — звичайні люди;

г) більшість із них — погані люди.



  1. Чи справедливі, на вашу думку, закони в нашій державі?

а) Справедливі;

б) несправедливі;

в) більшість справедливих;

г) більшість несправедливих;

ґ) інше


  1. Чи викликають у вас довіру працівники правоохоронних органів?

а) Більшість викликає;

б) більшість не викликає;

в) усі викликають;

г) усі не викликають.



  1. У нашій державі з'явилися заможні (багаті) люди. Як, на вашу думку, вони розбагатіли?

а) Чесним шляхом;

б) нечесним шляхом;

в) більшість — чесним шляхом;

г) більшість — нечесним шляхом;

ґ) інше


  1. Нашою країною керують чесні й достойні люди?

а) Так;

б) ні;


в) більшість із них — чесні й достойні люди;

г) менше з них — чесні й достойні люди.



  1. Як ви вважаєте, вас чекає щасливе та радісне майбутнє?

а) Так;

б) ні;


в) радше, так;

г) радше, ні.



  1. Із чим ви пов'язуєте свій життєвий успіх?

а) Із чесною працею;

б) з допомогою інших;

в) інше


  1. Щоб досягти успіху в житті, потрібно:

а) щоб була освіта;

б) щоб були зв'язки та підтримка;

в) щасливий випадок;

г) бути висококваліфікованим фахівцем;

г) інше


  1. Чи викликають у вас повагу представники старшого покоління?

а) Вони прожили життя марно;

б) їхнє життя було нецікавим;

в) я заздрю їм;

г) я співчуваю їм;


ґ) я поважаю їх;

д) я не поважаю їх;

е) інше


  1. Як ви ставитеся до життя, що вирує навколо?

а) Я задоволений ним;

б) я не задоволений ним;

в) воно здається мені добре організованим;

г) переважно воно не задовольняє мене.



  1. Ви почуваєтеся:

а) людиною щасливою;

б) людиною нещасливою;

в) радще, щасливою;

г) радше, нещасливою.



  1. Якби була можливість вибору, в якому навчальному за­кладі ви хотіли б навчатися?

а) Там, де навчаюся сьогодні;

б) у звичайній середній школі, але не в тій, де тепер;

в) у гімназії;

г) у ліцеї;

ґ) хотів би навчатися індивідуально, на курсах для опану­вання лише однією професією;

д) не навчався б узагалі.



  1. Як ви вважаєте, чи достатньо добре готує вас школа до майбутнього життя?

а) Так, достатньо;

б) недостатньо;

в) вважаю, що наша освіта дуже далека від життя;

г) інше


  1. Що або хто підтримує вас у важку хвилину життя?

а) Друзі;

б) батьки;

в) природа;

г) релігія;

ґ) мистецтво (яке?);

д) захоплення (яке?);

е) учителі;

є) інше


ОЦІНКА ВЗАЄМИН ПІДЛІТКА З КЛАСОМ

Показником сприйняття людиною групи є роль групи в індивідуальній діяльності індивіда.



Тип 1 — індивідуалістичний

Індивід ставиться до групи нейтрально або сприймає її як пе­решкоду для своєї діяльності. Група не є окремою цінністю, що проявляється в ухиленні від співпраці із членами групи, в на­данні переваги одноосібній роботі, обмеженню контактів.



Тип 2 — прагматичний

Індивід сприймає групу як засіб досягнення тієї чи іншої особистої мети. При цьому група сприймається й оцінюється з позиції «корисності» для індивіда. Перевага надається найкомпетентнішим членам групи, які здатні допомогти, взяти на себе відповідальність за прийняття рішень, дати необхідну інформацію.



Тип З — колективістський

Індивід приймає групу як самостійну цінність. На першому плані постають проблеми групи та її окремих членів. Спо­стерігається зацікавленість як в успіхах кожного, так і групи в цілому, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Проявляється потреба в колективних формах роботи.

На основі трьох вищеописаних типів сприйняття групи була розроблена спеціальна анкета з 14 пунктів-суджень. У кожному пункті альтернативи розміщені в довільному порядку.

Анкета

Мета: виявлення переваги того чи іншого «типу» сприйняття індивідом групи (класного колективу).

Інструкція. Ми проводимо дослідження, щоб покращити організацію діяльності навчального процесу. Ваші відповіді на за­питання анкети допоможуть нам у цьому. На кожен пункт анкети є три варіанти відповіді. Виберіть той, який найбільше відповідає вашій точці зору. Пам'ятайте, що «поганих» і «хороших» відпо­відей немає. На кожен пункт має бути лише одна відповідь.


  1. Кращими партнерами у групі я вважаю тих, хто:

а) знає більше, ніж я;

б) усі питання намагається вирішувати разом;

в) не відволікає уваги викладачів.


  1. Кращими викладачами є ті, хто:

а) використовує індивідуальний підхід;

б) створює умови для допомоги з боку інших;

в) створює в колективі атмосферу, в якій ніхто не боїться висловлювати свою думку.


  1. Я радію, коли мої друзі:

а) знають більше, ніж я;

б) уміють самостійно, не заважаючи іншим, досягати успіхів;

в) допомагають іншим, коли випадає нагода.


  1. Найбільше мені подобається, коли у групі:

а) не потрібно нікому допомагати;

б) не заважають виконувати завдання;

в) інші підготовлені гірше, ніж я.


  1. Мені здається, що я здатний на більше, коли:

а) можу від інших отримати допомогу і підтримку;

б) мої зусилля достатньо оцінюються;

в) є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.


  1. Мені подобаються колективи, в яких:

а) кожен зацікавлений у покрашенні результатів інших;

б) кожен зайнятий своїми справами і не заважає іншим;

в) кожен може звертатися до інших для вирішення своїх завдань.


  1. Найгірші викладачі ті, хто:

а) створює атмосферу змагань між учнями;

б) не надає учням достатньо уваги;

в) не створює умов для того, щоб група допомагала їм.


  1. Найбільше задоволення в житті дає:

а) можливість працювати, коли тобі ніхто не заважає;

б) можливість отримувати нову інформацію від інших людей;

в) можливість бути корисним іншим.


  1. Основна роль школи має полягати:

а) у вихованні людей із розвинутим почуттям відповідальності перед іншими;

б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

в) у підготовці людей, які вміють отримувати користь від спілкування з іншими людьми.


  1. Якщо перед групою стоїть якась проблема, то я:

а) надаю перевагу тому, щоб інші вирішували цю проблему;

б) надаю перевагу самостійній праці, не покладаюсь на інших;

в) прагну зробити свій внесок у спільну справу.


  1. Я навчався б краще, якби викладачі:

а) мали до мене індивідуальний підхід;

б) створювали умови для отримання мною допомоги від інших;

в) заохочували ініціативу учнів, спрямовану на досягнення спільного успіху.


  1. Найгірше, коли ти:

а) не можеш самостійно досягти успіху;

б) почуваєшся зайвим у групі;

в) не допомагають інші.


  1. Найбільше я ціную:

а) особистий успіх, в якому є частина заслуги моїх друзів;

б) спільний успіх, в якому є й моя заслуга;

в) успіх, досягнутий ціною власних зусиль.


  1. Я хотів би:

а) працювати в колективі, в якому всі готові до співпраці;

б) працювати індивідуально з викладачем;

в) працювати з компетентними людьми.

Кожне співпадіння з ключем оцінюється в 1 бал. Бали, на­брані за всіма 14 судженнями анкети, підсумовуються по кож­ному типу окремо. При цьому загальна сума балів має дорів­нювати 14.

Переважає той тип сприйняття, по якому набрано найбільше балів.

Тип сприйняття індивідом групи


Індивідуалістичне

Колективістське

Прагматичне

1в, 2а, 36, 46, 56, 66, 76, 8а, 96, 106, 11а, 12а, 13в, 14в

16, 2в, 3в, 4а, 5в, 6а, 7а, 8в, 9а, 10в, 11в, 126, 136, 14а

1а, 26, За, 4в, 5а, 6в, 7в, 86, 9в, 10а, 116, 12а, 13а, 14в


ВИЗНАЧЕННЯ ВМІНЬ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ МОТИВАЦІЇ

Мета: отримання даних про особистісні характеристики учнів, про рівень сформованості їх умінь, саморегуляції, про особливості мотивації, характер взаємостосунків.

Примітка. Відповіді учнів допоможуть не лише у здійсненні індивідуального підходу, але й у роботі з колективом класу. Ко­рисно поєднувати анкетування і спостереження вчителя за по­ведінкою учнів у конкретних життєвих ситуаціях. Для цього необхідно, насамперед, чітко уявити собі вихідні дані (який учень) та кінцеву мету такої діяльності (що я хочу сформувати в учня).

Отримані дані також дозволяють соціальному педагогу, вчи­телю об'єктивно оцінити думку учня про себе й у реальних умовах спостерігати за поведінкою учня.



Інструкція. Уважно прочитай запитання й обери ті варіанти відповідей, які характеризують тебе.

Анкета

  1. Що ти добре вмієш робити власними руками?

  • Прати, прасувати, мити посуд, прибирати у кімнаті;

  • шити, в'язати, вишивати;

  • працювати у саду, на городі;

  • готувати обід (сніданок, вечерю);

  • ремонтувати квартиру;

  • працювати різними інструментами (сокира, рубанок, ніж тощо);

  • ремонтувати прості побутові прилади (праску, електроплитку).

  1. Як ти ставишся до дорученої тобі практичної справи?

  • Намагаюся зробити якнайкраще;

  • переробляю, якщо виходить погано;

  • намагаюся внести щось своє, нове, цікаве;

  • завжди доводжу справу до кінця;

  • намагаюся виконати вчасно;

  • прагну зробити гарно;

  • якщо не виходить, прошу допомоги чи поради інших;

  • якщо не вмію, то відмовляюся від справи.

  1. Якими володієш навичками керувати собою?

  • Дотримуюся режиму дня;

  • умію планувати свій час і майбутню роботу;

  • умію тримати себе в руках під час сварок, конфліктів;

  • умію переборювати труднощі, не падаю духом при не­вдачах;

  • умію підпорядковувати свої бажання інтересам справи й колективу;

  • умію узгоджувати свої дії з діями товаришів, допомагати їм і отримувати від них допомогу у спільній справі.

  1. Які особливості твого розуму й характеру?

  • Легко розумію й запам'ятовую все нове, про що дізнаюся;

  • до всього ставлюся критично, сумніваюся;

  • намагаюся в усьому побачити щось нове, цікаве;

  • добре знаю свої здібності й можливості;

  • завжди впевнений у собі, у власних силах;

  • люблю працювати з товаришами чи дорослими;

  • віддаю перевагу самостійній роботі;

  • завжди хочу знати те, чого не знаю, навчитися того, чого ще не вмію робити;

  • Інколи відчуваю сильне бажання чогось досягти;

  • намагаюся знайти вихід із будь-якої ситуації;

  • намагаюся обмірковувати свої вчинки заздалегідь;

  • аналізую власні дії, отримую уроки зі своїх помилок;

  • дуже хвилююся у випадку невдачі, радію від; успіху;

  • намагаюся зрозуміти свої думки та почуття щодо людей, котрі мене оточують;

  • намагаюся працювати над собою, над своїм характером.


НАСКІЛЬКИ ТИ АДАПТОВАНИЙ ДО ЖИТТЯ?

(За Фурманом)

Інструкція. Любий друже! Прочитай уважно запитання і про­став навпроти нього справа знак «+», залежно від того, яке місце у твоєму житті сьогодні посідають згадані люди, організації, події, заняття.

Опитувальник допоможе визначити твою адаптованість до життя, ступінь гармонійності взаємодії з навколишнім се­редовищем.

Прізвище, ім'я вік школа

клас дата

Спробуйте реально поглянути на взаємини з навколишнім світом та оцінити за п'ятибальною шкалою своє ставлення до:


Я/оточення

Дуже пози­тивно

Пози­тивно

Ней­трально

Нега­тивно

Дуже нега­тивно

ШКОЛА

Товаришів по класу. Учителів.

Класного керівника. Навчальних предметів. Школи та її вимог загалом

















СІМ'Я

Матері. Батька. Брата, сестри, бабусі, дідуся, інших родичів


















ВУЛИЦЯ

Найближчих друзів. Знайомих. Товаришів. Батьків твоїх друзів. Сусідів


















ВЛАСНЕ «Я»

Своєї поведінки. Своїх вчинків. Внутрішнього «я»


















Висновки соціального педагога



Примітка. Необхідно, щоб діти вважали, що людина, котра проводить анкетування, може бути справжнім другом, який щиро прагне їм допомогти. Сподіваємося, що ви саме такий, інакше відповіді не будуть об'єктивними.

Обробка і підрахунок результатів

За шкалою ставлень, відповідь «дуже позитивно» оціню­ється в 5 балів, «позитивно» — у 4 бали, «нейтрально» і за від­сутності оцінки — О балів; «негативно» — «-4» бали, «дуже не­гативно» — «—5» балів.

Процедура підрахування кінцевого результату включає під­сумки позитивних і негативних оцінок. Отримане число є по­казником за шкалою особистісної адаптованості школяра. Що менший показник, то очевидніша особистісна неадаптованість і вища дезадаптованість. Очевидно також, що не лише дуже низькі показники за шкалою свідчать про неблагополуччя у взаєминах школяра та його оточення, про серйозні труднощі у його особистісному розвитку, а й максимально високі, близькі до ідеальних.

МЕТОДИКА «ЗАКІНЧИ РЕЧЕННЯ»

Мета: виявлення ступеня розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Вік досліджуваних: учні 5—6-х класів.

Учням пропонується послухати речення (коротке опові­дання). Потім швидко закінчити його.



  1. Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...

  2. Коли я відчуваю складнощі, приймаючи певне рішення, то...

  1. Обираючи між цікавим, але не обов'язковим, необхідним і нудним заняттям, я зазвичай...

  1. Коли в моїй присутності ображають людину, я...

  1. Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я...

  1. Якби я був на місці вчителя, то я...

  2. Відсутність взаєморозуміння педагога з батьками.

  3. Несучасність поглядів, світогляду педагога.

  4. У педагога своєрідна манера вдягатися.

  1. Відсутність у педагога терплячості до недоліків школярів (роздратованість, голосна мова, знервованість тощо).

  2. Я помилився.

  3. Не вмію говорити стримано.

  4. Відчуваю несправедливість, надмірну критичність пе­дагога до мене.

  5. Я схильний здійснювати вчинки швидко, не замислю­ючись над їх значенням.

  6. Не можу (не хочу) знайти спільну мову з педагогом.

  7. Втратив інтерес до навчання.

  8. Чи є серед оточуючих ті, кого ти хотів би наслідувати?

а) Так;

б) ні;


в) важко відповісти.

18. Що, на твою думку, дозволяє людині почуватися рівною серед інших людей?

а) Уміння прислухатися до оточуючих;

б) уміння розуміти інших людей;

в) поступливість;

г) ввічливість;

ґ) принциповість;

д) прагнення до пізнання;

е) уміння вчити і навчатися самому;
є) прагнення допомогти іншим;

ж) доброта, душевність;

з) готовність прийти на допомогу;

и) працелюбність;


і) самостійність;
ї) мовчазність;

й) уміння ризикувати;

к) бажання успіху;

л) корисливість.



Оповідання

  1. У шкільній їдальні черговий учень зненацька впустив шматок хліба в каструлю з молоком і нікому не сказав про це. Один з однокласників бачив, що трапилося, але теж нікому не розповів. Молоко скисло, і вся школа залишилася без сні­данку.

Я думаю, що...

  1. На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи повинен був виступати вокально-інструментальний ансамбль старшокласників. Однак соліст ансамблю, без якого виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у відбіркових змаганнях із боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзви­чайно важливою, оскільки відкривала йому можливість увійти до складу збірної юнацької команди міста. Довелося...

Опрацювання отриманих даних: якісний аналіз моральних суджень школярів.

ЖИТТЄВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Якщо анкета проводиться з усім класом у межах відповідного дослідження, то вона для більшої достовірності може бути ано­німною.

Інструкція. Прочитай уважно кожне запитання, познач від­повідь, яка тобі підходить найбільше. Відповіді на запитання 5, 6, 11, 24 запиши внизу під анкетою.


  1. Який, на твою думку, рівень розвитку твоїх умінь спіл­куватися з людьми?

а) Високий;

б) середній;

в) низький;

г) важко визначити.



  1. Чи можеш ти підтримувати партнерські стосунки з людьми, перед якими відчуваєш провину, або котрі винні перед тобою?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Я з повагою ставлюся до думки іншої людини, навіть якщо вона протилежна моїй власній.

а) Завжди;

б) інколи;

в) ніколи.


  1. Я здатний підтримати рішення більшості і діяти відповідно до нього, навіть якщо воно мені не подобається.

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Які знання і навички необхідні тобі для самоствердження у суспільстві? Відповідь обґрунтуй.

  2. Які, на твою думку, заходи варто вжити вже сьогодні для успішної кар'єри в майбутньому? Відповідь обґрунтуй.

  3. Яке ти приймеш рішення, якщо потрапиш у ситуацію без­робіття?

а) Сам активно шукатимеш роботу;

б) чекатимеш на пропозицію друзів;

в) чекатимеш на допомогу батьків.


  1. Чи будеш ти шукати вихід із «безвихідної ситуації»?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Чи вибивають тебе труднощі із життєвої колії?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Чи погодишся ти на тимчасову роботу, що тобі не по­добається, з перспективою надання бажаної роботи, якщо термін тимчасової роботи не обумовлений?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Які якості, на твою думку, необхідні сьогодні діловій людині, котра вирішила відкрити власну справу? Відповідь обґрунтуй.

  2. Як ти оцінюєш рівень своїх знань з економіки, ринкових відносин, права?

а) Високий;

б) достатній;

в) низький.


  1. Що тебе приваблює при визначенні власної діяльності?

а) Робити те, що подобається;

б) робити те, що вмію;

в) робити те, що потрібно родині, суспільству. Батьківщині.


  1. Я цікавлюся подіями, що відбуваються в нашій державі та за її межами.

а) Так;

б) ні;


в) інколи.

15. У чому суть багатопартійності в демократичній державі?

а) Сприяння економічній конкуренції;

б) висловлювання різних думок у парламенті;

в) попередження політичних демонстрацій.


  1. Який із нижченаведених аргументів дає можливість на­звати правління недемократичним?

а) Люди не можуть публічно критикувати уряд;

б) політичні партії часто критикують одна одну;

в) люди платять великі податки.


  1. Право на свободу совісті означає:

а) право чинити відповідно до власних поглядів;

б) свободу сповідувати релігійні або атеїстичні переконання;

в) можливість відкрито висловлювати власну думку.


  1. Чи хотів би ти, якби була можливість, постійно жити за кордоном?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Чи здатний ти змінити сферу, вид діяльності або спе­ціальність, щоб забезпечити засоби для існування?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Чи завжди ти завершує розпочату справу до кінця, до­сягаєш бажаних результатів праці?

а) Так;

б) ні;


в) не завжди.

  1. Якщо твій товариш для підтримки свого авторитету скаже неправду, ти:

а) виправиш його;

б) нічого не скажеш;

в) підтримаєш.


  1. Чи будеш ти враховувати традиції та звичаї людей іншої національності, спілкуючись із ними?

а) Так;

б) ні;


в) не знаю.

  1. Перебуваючи на природі, ти збереш букет квітів або ці­кавих рослин, якщо знаєш, що не зможеш їх зберегти?

а) Ні;

б) не знаю;

в) так.


  1. Уяви, що ти став свідком правопорушення (крадіжки, бійки тощо). Твої дії? Відповідь обґрунтуй.


Типи компетентностей

Примітка. Номери навичок відповідають порядковим но­мерам відповідних питань анкети.

І. Соціально-комунікативна компетентність

Рівень сформованості навичок:



  1. Комунікативних.

  2. Співіснування і співпраці з оточуючими.

  3. Сприйняття плюралізму, толерантність.

  4. Повага до рішення більшості.

22. Визнання рівності всіх людей, повага до інших, оволодіння вітчизняною та світовою культурою.

П. Соціальна адаптація (сфера особистого життя, повсякденна діяльність)

Рівень сформованості навичок:



  1. Побудови моделі конструктивної поведінки.

  2. Побудови стратегії та програми життя.

  3. Наявність моделі виходу із життєвої кризи.

  4. Наявність моделі виходу із життєвої кризи.

  5. Наявність моделі виходу із життєвої кризи.

10. Умотивованості соціальної поведінки, відповідальності.

  1. Лабільності, побудови моделі самоосвіти.

  2. Цілеспрямованість, розвиток вольових якостей.

23. Гармонійного спілкування з довкіллям (екологічна компетентність).

ПІ. Економічна компетентність Рівень сформованості навичок:

  1. Розуміння вимог сучасного життя.

  2. Адаптації в діловій сфері.

  3. Відповідальності, дисциплінованості, громадянської по­зиції.

ІУ. Політико-правова компетентність

Рівень сформованості навичок:

14.Громадянської активності.

15. Знання принципів функціонування політичної системи та державної влади.



  1. Правова обізнаність.

  1. Правова обізнаність. 24. Правова обізнаність.

  2. Громадянської позиції.

21. Усвідомлення верховенства права.

Максимальна кількість балів: 52.

Рівень сформованості життєвої компетенції:

  • 0—10 балів — не сформована;

  • 11—17 балів - низький рівень сформованості;

  • 18—40 балів — достатній рівень сформованості;

  • 41—52 бали — високий рівень сформованості.

СТОСУНКИ ДИТИНИ З БАТЬКАМИ, ВЧИТЕЛЯМИ



ПРОЕКТИВНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

(Модифікація В. Михала)

Мета: діагностування стосунків дитини з батьками, братами, сестрами, вчителями; вивчення ставлення до школи, до своїх здібностей, до неформальної та формальної груп; виявлення цілей, цінностей, конфліктів і значимих переживань.

Вік досліджуваних: учні початкових класів.

Примітка. Тест є методикою доповнення й частково асоці­ативною методикою. Запропонована В. Михалом послідовність із 24 пропозицій є модифікацією тесту Сакса для дітей.

Поданий тут варіант тесту дещо змінений порівняно з ро­сійським перекладом оригіналу, а саме: усунуто стилістичні по­грішності перекладу і змінено порядок пропозицій.

У запропонованому нами варіанті пропозиції згруповані за діагностичною спрямованістю на вивчення ставлення ди­тини до різних осіб і різних проблем — до матері, батька, братів, сестер, однолітків; до школи, вчителів; планів на май­бутнє тощо. Порядковий номер перед початком кожного ре­чення відповідає його місцю у списку, запропонованому для діагностичного застосування. Порядок можна змінювати, але так, щоб речення на одну тему розподілялися рівномірно, а не групувалися разом.

Інструкція. Пропоную тобі пограти. Я називатиму початок речення, а ти — закінчуватимеш його.

Увага! Відповідати потрібно швидко і щоразу те, що спадає на думку, але так, щоб виходило закінчене речення.

Рекомендується фіксувати час реакції за допомогою се­кундоміра, краще користуватися годинником із секундною стрілкою. Робити це слід непомітно, щоб уникнути додаткового хвилювання. Тест потрібно проводити в усній формі, індиві­дуально.
Стимульний матеріал


  1. Я думаю, що людей більше...

  2. Дитина у родині...

  3. Ми любимо маму, а...

  4. Буваємо серед дітей, але...

  5. Мій брат (сестра)...

  6. Я досить спритний, щоб...

  7. Батьки іноді...

  8. Діти, з якими я граюся...

  9. Щоб наш тато...



  1. Мої близькі думають про мене, що я...

  2. Якби мій брат (сестра)...

  3. Мої друзі мене часто...

  4. Я хочу, щоб у мене не було...



  1. Хвора дитина...

  2. Я думав, що мама найчастіше...

  3. Якби не було школи...

  4. Я тремчу, коли...

  5. Коли думаю про школу, то...

  6. Якби діти знали, як я боюся...

  7. Я був би дуже щасливий, якби...

  8. Я найслабший...

  9. У майбутньому я...

  10. Мій учитель (учителька, учителі)...

  11. Я завжди мрію...


Ключ

Пропозиції в методиці згруповані так:

а) ставлення до матері — З, 15;

б) ставлення до батька — 7, 9;

в) ставлення до братів, сестер — 5, 11;

г) ставлення до родини — 2, 10;



г) ставлення до однолітків — 4, 8, 12;

д) ставлення до вчителів і школи — 23, 16, 18;

е) ставлення до людей загалом — 1;

є) ставлення до власних здібностей — 6, 21;

ж) негативні переживання, страхи — 13, 17, 19;

з) ставлення до хвороби — 14;

и) мрії та плани на майбутнє — 20, 22, 24.
Інтерпретація

В основі інтерпретації — змістовний аналіз відповідей, частота додаткової частини речень, час відповіді, а також ви­словлювання дитини щодо того, наскільки запропоновані фрази відповідають реальності (за нашими даними, діти говорять про це досить часто).

Соціальна позиція дитини виявляється в реченнях, спря­мованих на вивчення її ставлення до групи однолітків, учителів, батьків і членів родини. Слід зазначити, що на випадки, коли у всіх закінчених фразах цієї групи є ознаки напруження, на­явності конфлікту, психолог повинен звернути особливу увагу, оскільки дезадаптація міжособистісних стосунків — симптом аномального розвитку особистості.

Саморозуміння дитини вивчається за допомогою пропозицій, спрямованих на дослідження значимих переживань дитини, оцінку своїх можливостей, а також рефлексивну самооцінку, що формується до початку підліткового віку.



Бали:

• 2 бали — серйозні порушення, що вимагають психо­терапії;

• 1 бал — помірні порушення.


СТИЛЬ ПОВЕДІНКИ

Мета: виявлення схильності до навіювання під впливом інструкції: встановити, чи може учень об'єктивно оцінювати об­ставини, аналізувати ситуації та робити правильні висновки.

Хід виконання

Спочатку звертаємо увагу учнів на те, що потрібно бути дуже уважними і швидко письмово виконувати запропоновані завдання. Зміст завдання диктується лише один раз.

Експериментатор — учитель, соціальний педагог чи прак­тичний психолог — інструктує:


  1. Напишіть будь-яке число, наприклад, 9 або якесь інше...

  1. А зараз напишіть будь-яку фразу... про що хочете..., на­приклад, про весну... або ще про що-небудь...

  2. Напишіть прізвище якого-небудь письменника, наприклад, Гоголь... або хтось інший...

  3. А зараз напишіть будь-яку фразу... про що хочете..., на­приклад, про музику.., а взагалі... про що хочете...

  4. Напишіть будь-яке число..., яке хочете... наприклад, 4... або інше...

Ключ до тесту

Ті, хто піддався безпосередньому навіюванню і написав назване число 9 або 4, — отримують З бали. Якщо напи­сане число близьке до сказаного, 8, 10 або З, 5, чи двоз­начне число із цифрами 4, 9 — отримують 2 бали, за інші числа О балів.

За фразу, написану безпосередньо про весну, музику, прі­звище Гоголь — З бали; хто написав про інші пори року, фразу, викликану асоціацією з музикою, а також прізвище класика, котрий жив приблизно в той же час, отримують 2 бали. Хто написав фразу, що віддалено нагадує пори року, музику чи прізвище зарубіжного письменника, який жив із Гоголем в один період, — 1 бал; зовсім інше О балів.

Інтерпретація

0—4 бали. Асугестивні. Це люди, які не піддаються навію­ванню, як правило, з високим рівнем конфліктності, здатності до протистояння, впертості й критичності. На все у них свій по­гляд, до останнього вони стоять на своєму, захищаючи власну позицію, яка, на їхню думку, не може бути помилковою. Що б не сталося, вони намагаються виграти. Люди, які вважають себе завжди правими і не бажають визнавати помилок. Як пра­вило, у них є проблеми у спілкуванні з товаришами, батьками.

Дружні стосунки не довготривалі (хоч це ще залежить і від тем­пераменту).



5—7 балів. Сугестивні. Практичні і раціональні люди, яких нелегко в чомусь переконати. Перщ ніж щось зробити, вони зважують усі «за» і «проти». Можуть іти на компроміс.

8—11 балів. Гіпосугестивні. Піддаються впливу. Як правило, намагаються уникати конфліктів, не доводити їх до відкритого зіткнення і загострення ситуації, пристосовуватися до ситуації та обставин, майже ніколи не відстоюють власну точку зору, із самого початку згодні на компроміс.

12—15 балів. Гіперсугестивні. Дуже високий рівень навію­вання, легко піддаються переконанню, навіть на шкоду собі. Пластичні, прилаштовуються до обставин або поступаються своїми інтересами заради інших. Як правило, емоційні, не мо­жуть відстояти власну точку зору. Чуйно ставляться до людсь­кого горя.

Примітка. Учні, які набрали від О до 4 балів, асугестивні. З ними слід бути особливо терплячими, домагатися свого не криком, а переконанням, яке базується на беззаперечних фактах. Чому саме асугестивних учнів ми виокремлюємо? Бо вони конфліктні, з ними важко співпрацювати, і для того, щоб отримати хороший результат, необхідна ретельна підготовка до спілкування з ними. Якщо виявилися гіперсугестивні учні (12—15 балів), то до них теж потрібно проявляти особливу увагу, адже ці діти легко все сприймають на віру, швидко піддаються впливу. Тому варто аналізувати коло їх товаришів, пам'ятаючи, що вплив може бути не лише позитивний, а й негативний.

ВИВЧЕННЯ РІВНЯ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Мета: визначення соціалізації та моральної вихованості учня.

Вік учнів: від 14 років.

Матеріали: роздруковані бланки тесту й контрольні аркуші відповідей, ручки або олівці.

Інструкція. Учню пропонується прочитати двадцять суджень і оцінити ступінь своєї згоди або незгоди за шкалою:

  • 4 — завжди;

  • З — майже завжди;

  • 2 — іноді;

  • 0 — ніколи.

Судження

  1. Я намагаюся у всьому слухатися вчителів і батьків.

  1. Вважаю, що завжди треба чимось відрізнятися від інших людей.

  1. За що б я не взявся, мені все під силу.

  2. Я вмію прощати людей.

  3. Я прагну чинити так само, як і мої друзі.

  1. У будь-якій справі мені хочеться бути попереду одно­літків.

  1. Я стаю дуже впертим, якщо впевнений у своїй правоті.

  2. Творити добро — це головний девіз мого життя.

  3. Я намагаюся чинити так, щоб мене відзначили.

  1. У спілкуванні з однолітками я завжди відстоюю власну думку.

  2. Якщо я щось задумав, то обов'язково виконаю.

  3. Мені подобається допомагати іншим людям.

  4. Мені хочеться, щоб зі мною всі дружили.

  5. Якщо мені хтось не подобається, я з ним спілкуватися не буду.

  6. Я прагну завжди перемагати й вигравати.

  7. Я завжди переживаю неприємності інших людей, як свої власні.

  8. Я уникаю сварок із друзями.

  9. Я намагаюся доводити свою правоту, навіть якщо з моєю думкою не згодні інші.

  10. Якщо я за щось беруся, то завжди закінчую.

  11. Я завжди захищаю тих, кого кривдять.


Опрацювання отриманих результатів

Кожен рядок контрольного аркушу характеризує один із напрямів соціального розвитку особистості учня. При опрацюванні даних сума відповідей у кожному рядку підраховується і ділиться на 5.



  1. Оцінка соціальної адаптованості учня визначається сумою оцінок першого рядка (і поділу отриманої суми на 5).

  2. Оцінка автономності учня визначається сумою оцінок дру­гого рядка.

  3. Оцінка соціальної активності учня визначається аналогічно (операція з третім рядком).

  4. Оцінка моральності учня визначається аналогічно (опе­рація з четвертим рядком).

Інтерпретація отриманих результатів

  • Якщо одержаний коефіцієнт більше З, можна констатувати високий ступінь соціалізації підлітка;

  • якщо одержаний коефіцієнт більше 2, але менше З, можна констатувати середній ступінь розвитку соціальних якостей;

  • якщо одержаний коефіцієнт менше 2, можна констатувати низький ступінь розвитку соціальних якостей.

Отримані результати необхідно уважно й неквапливо осмис­лити, узагальнити, розставити акценти. І вже на цій основі планувати подальшу навчально-виховну роботу з конкретним учнем, ураховуючи виявлені показники.


МЕТОДИКА «АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА»

(За Є. Ільїним та П. Ковальовим)

Мета: визначення стриманості/нестриманості й типу агре­сивної поведінки.

Інструкція. На кожне твердження треба дати відповідь «так» (знак «+») або «ні»

(знак «—»).



  1. Я не можу втриматися від грубих слів, якщо хтось не згоден зі мною.

  2. Інколи я пліткую про людей, яких недолюблюю.

  3. я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися пред­метами.

  1. я рідко даю здачу, якщо мене вдарять.

  2. Інколи я в грубій формі вимагаю, щоб поважали мої права.

  3. Від люті я часто проклинаю свого кривдника.

  4. Я можу пригадати випадки, коли був такий злий, що -хапав речі, які потрапляли під руку, і трощив їх.

  5. Якщо я розізлюся, то можу вдарити людину.

  6. Якщо мене хтось дратує, я готовий сказати все, що про нього думаю.

  1. Якщо виникає конфлікт у школі, найчастіше я «роз­ряджаюся», розмовляючи з друзями та близькими.

  2. Інколи я виражаю свій гнів тим, що стукаю по столу ку­лаком.

  3. Якщо для захисту моїх прав потрібно застосовувати фі­зичну силу, я так і роблю.

  4. Коли на мене кричать, я кричу у відповідь.

  5. Я часто розповідаю вдома про вади однокласників, які мене критикують.

  6. Спересердя я можу штурнути все, що потрапить під ноги.

  7. У дитинстві мені подобалося битися.

  8. Я часто погрожую людям, хоч і не збираюся виконувати погроз.

  9. Я часто обмірковую, що хочу сказати вчителеві, але так і не роблю цього.

  10. Я вважаю, що непристойно стукати по столу, навіть якщо людина сердита.

  11. Якщо хтось узяв мою річ і не повертає Гі, я можу за­стосувати силу.

  12. Під час сварки я часто серджуся і кричу.

  13. Я вважаю, що оцінювати людину поза очі неетично.

  14. Не було такого, щоб я від злості щось розтрощив.

  15. Я ніколи не застосовую фізичної сили для вирішення конфліктних питань.

  16. Навіть якщо я злюся, грубі висловлювання не викори­стовую.

  17. Я не пліткую про людей, навіть якщо вони мені не дуже подобаються.

  18. Я можу так розізлитися, що трощитиму все підряд.

  19. Я не здатний ударити людину.

  1. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона цього заслуговує.

  2. Інколи про себе я називаю поганими словами вчителя, якщо мені не подобаються його рішення.

  3. Мені не подобаються люди, які виливають своє зло на дітей, роздаючи їм стусани.

  4. Люди, які постійно чіпають вас, заслуговують на те, щоб їх ударили.

  5. Хоч який би я не був злий, я намагаюся не ображати інших.

  1. Після неприємностей у школі я часто конфліктую вдома.

  2. Коли я хвилююся, то грюкаю дверима.

  3. Я ніколи не любив битися.

  4. Я буваю грубий із людьми, які мені не подобаються.

  5. Якщо у транспорті мені наступили на ногу, я сварюся.

  6. Я зневажаю батьків, які б'ють своїх дітей.

  7. Краще переконати людину, ніж принижувати її фізично.



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10































11

12

13

14

15

16

17

18

19

20































21

22

23

24

25

26

27

28

29

ЗО































ЗІ

32

33

34

35

36

37

38

39

40































Ключ

  1. Пряма вербальна агресія: «+» 1, 5, 9, 13, 17, 21, 37; «-» - 25, 29, 33.

  2. Непряма вербальна агресія: «+» 2, 6, 10, 14, 18, 30, 34, 38; «-» - 22, 26.

  3. Пряма фізична агресія: «+» 8, 12, 16, 20, 32; «-» — 4 24, 28, 36, 40.

  4. Непряма фізична агресія: «+» 7, 11, 15, 27, 35; «-» З, 19, 23, 31, 39.

За кожен збіг нараховується 1 бал.

Що більша загальна сума набраних балів, то вища схильність людини до агресії.

Сума балів за пряму і непряму фізичну агресію та пряму вер­бальну агресію 20 і більше балів дає підстави говорити про не­стриманість, 10 і менше — про стриманість (витримку).



МЕТОДИКА «ДОСЛІДЖЕННЯ САМООЦІНКИ»

(За Т. Дембо, С. Рубінштейном)

Мета: вивчення рівня самооцінки підлітка; встановлення рівня домагань; визначення адекватності розуміння різних сту­пенів категорій «здоров'я», «розум», «характер», «щастя».

Матеріали: спеціальний бланк зі словами, що характеризують певні параметри якостей особистості, ручка.

Процедура дослідження: дослідження самооцінки можна про­водити з однією особою або з групою. Щоб забезпечити само­стійність відповідей досліджуваних, кожному видається бланк.

Примітка. Інструкція дається у вільній формі й визначає пе­рехід від попередньої бесіди до обстеження.

Інструкція. Вам пропонується тест, який включає чотири па­раметри якостей особистості поданих у вигляді східців. Якщо умовно розмістити на сходинках людей, то на верхньому щаблі перших східців будуть «найздоровіші», а на нижньому «най-хворіші». За аналогічним принципом будуть розміщені люди і на інших східцях. Уважно прочитайте твердження, за кожним із параметрів визначте своє місце на сходинках, але спочатку зорієнтуйтеся, відповідаючи на запитання.

  1. Яких людей ви вважаєте здоровими, розумними, з хо­рошим характером, щасливими?

  2. Яких людей Вважаєте хворими, дурними, з поганим ха­рактером, нещасливими?

  3. Як ви розумієте, що таке здоров'я, розум, характер, щастя?

  4. Чому обираєте саме той чи інший щабель сходинок «здо­ров'я», «розум», «характер», «щастя»?

  5. Чого вам не вистачає, щоб бути здоровим, розумним, із хорошим характером, щасливим?

Під виглядом з'ясування й уточнення цих характеристик ви до­сліджуєте дані про здоров'я та хворобу, «розум», характер тощо самого випробуваного. Далі буде видно, що в різних людей ці уявлення можуть дуже відрізнятися. Ви зрозумієте, коли ці харак­теристики продумані й «вистраждані» самим учнем, а коли вони просто бездумно «привласнені» ним як формальні знання про цін­ності. Необхідно зауважувати, наскільки значимі обговорювані теми для учня, наскільки формально або зацікавлено він бере участь у їх обговоренні. Це не лише індикатор можливого неблагополуччя в певній сфері, але й показник зрціості ставлення до самого себе.

Після закінчення основного опитування можна ввести ше одну інструкцію, що розширює ваше уявлення про самосвідомість учня: «Відзначте хрестиком на всіх шкалах, яким вас зараз вва­жають інші». Залежно від мети дослідження за цією методикою, можна використати іншій варіант інструкції. Наприклад, запро­понувати учню (учням) позначити хрестиком на шкалі (умовних східцях) те місце, «де він зараз перебуває» (як він сам це розуміє або відчуває), потім відзначити кружком те місце, «куди б він мріяв потрапити», і, нарешті, галочкою — «те, чого реально зможе досягти, об'єктивно оцінюючи власні можливості».


Бланк для роботи за методикою «Дослідження самооцінки»

  1. Найздоровіші.

  2. З добрим здоров'ям.

  3. Здорові.

  4. Більш-менш здорові.

  5. Середнього здоров'я.

  6. Більш-менш хворі.

  7. Хворі.

  8. Дуже хворі.

  9. Найхворіші.

  1. Найрозумніші.

  2. Дуже розумні.

  3. Розумні.

  4. Більш-менш розумні.

  5. Середнього розуму.

  6. Більш-менш нерозумні.

  7. Нерозумні.

  8. Дурні.

  9. Найдурніші.

  1. Неймовірно щасливі.

  2. Дуже щасливі.

  3. Щасливі.

  4. Більш-менш щасливі.

  1. Не дуже щасливі.

  2. Мало щасливі.

  3. Нещасливі.

  4. Дуже нещасливі.

  5. Найнещасніші.

  1. Із чудовим характером.

  2. З гарним характером.

  3. З більш-менш гарним характером.

  4. З непоганим характером.

  5. Зі звичайним характером.

  6. З не дуже гарним характером.

  7. З поганим характером.

  8. З дуже поганим характером.

  9. З важким характером.

Здорові діти, незалежно від самооцінки та об'єктивної жит­тєвої ситуації, не схильні до крайнощів і вказують «своє місце», як правило, посередині (на 4—6 позиціях). Вони бачать із се­редніми показниками.




ВИВЧЕННЯ СХИЛЬНОСТІ УЧНІВ

ДО ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Мета: виявлення у класному колективі учнів, які потребують допомоги з проблем тютюнової, алкогольної та наркотичної за­лежності; визначення, наскільки актуальні для класу проблеми алкоголю, тютюнопаління та вживання наркотиків.

Бік учнів: від 13 років.

Матеріали: роздруковані бланки анкети, ручки.

Інструкція. Потрібно відверто й чесно відповідати на за­питання анонімної анкети, обираючи варіант відповіді, що від­повідає дійсності.

  1. Як ти гадаєш, скільки твоїх однокласників палять?

а) Таких немає;

б) 1—2 особи;

в) майже третина;

г) майже половина;


г) більшість.

  1. Скільки твоїх однокласників уживають алкоголь?

а) Таких немає;

б) 1—2 особи;

в) майже третина;

г) майже половина;

ґ) більшість.


  1. Скільки твоїх однокласників хоча б раз спробували нар­котики?

а) Таких немає;

б) 1—2 особи;

в) майже третина;

г) майже половина;


г) більшість.

  1. Скільки твоїх друзів уживають наркотики?

а) Таких немає;

б) 1—2 особи;

в) майже третина;

г) майже половина;


ґ) більшість.

  1. Чи вважаєш ти паління анаші, маріхуани, гашишу нар­команією?

а) Так;

б) ні.


  1. Звідки одержуєш інформацію про шкідливий і небезпечний вплив наркотиків?

а) Не одержую зовсім;

б) від батьків;

в) у школі;

г) із теле- і радіопередач;


ґ) із газет, журналів;

д) від друзів;

е) від співробітників міліції;
є) від нарколога;

ж)інше (вказати).



  1. Яку інформацію ти вважаєш найцікавішою та правдивою?

а) Отриману від батьків;

б) у школі;

в) із теле- і радіопередач;

г) із газет, журналів;


ґ) від друзів;

д) співробітників міліції;

е) нарколога;

є) інше (вказати).



  1. Що З перерахованого досить часто буває у твоїй школі?

а) Ображання особистості;

б) бійки;

в) злодійство;

г) паління на території школи;


ґ) вимагання грошей;

д) уживання алкоголю;

е) уживання наркотиків;

є) інші антигромадські вчинки (вказати).



  1. Після уроків ти відвідуєш:

а) факультативи у школі;

б) курси;

в) спортивну секцію;

г) гуртки;

ґ) нічим не займаєшся.


  1. Для дозвілля й активного відпочинку у твоїй школі про­водять:

а) дискотеки;

б) «вогники»;

в) предметні тижні, вечори;

г) спектаклі;

ґ) спортивні змагання;

д) походи;

е) не проводять нічого.


Опрацювання отриманих результатів

Підрахувати відсоток учнів, які відповіли на запитання з кожної позиції, враховуючи, що на запитання 6—10 може бути кілька відповідей. Представити відповіді на запитання 1—3 у вигляді таблиць або діаграм. Скласти письмовий аналіз ситуації в класі, відповівши на запитання:



  1. Чи існує у класі «наркотичний ризик»?

(Відповідь вважається позитивною, якщо на запитан­ня 1—3 більшість учнів обрали відповіді «в», «г», а на запитан­ня 5 — «б».)

  1. Чи є «наркотичний ризик» для певних учнів класу?

(Відповідь вважається позитивною, якщо на запитання 4 біль­шість учнів обрали варіанти «б», «в», «г», «д», а на запитан­ня 5 — «б».)

  1. Яке основне й достовірне джерело інформації про шкоду наркотиків?

(Об'єктивна картина визначається за кількістю учнів, які обрали той чи інший варіант із запитань 6, 7.)

  1. Які правопорушення є у школі?

(Об'єктивну картину визначити за кількістю учнів, які обрали той чи інший варіант із запитання 8.)

5. Чи цікаво школярі проводять вільний час?


(Об'єктивну картину визначити за кількістю учнів, які обрали той чи інший варіант із запитань 9, 10.)
с. 1

скачать файл

Смотрите также: