Мороз Віктор Миколайович, заступник директора з навчально-виховної


с. 1

ГОЛОВНИЦЬКА ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

МЕТОД ПРОЕКТІВ

Підготував


Мороз Віктор Миколайович, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, „Старший вчитель”.

2013 р.


Сучасна система  освіти разом із суспільством переживають зараз зміну системи цінностей і стилю життя всіх соціальних груп. Відсутнє не тільки соціальне замовлення на відповідний тип освіти, але й найбільш загальне уявлення про напрямок її розвитку. Проте освітній процес, на відміну від виробничого, неможливо зупинити. А тому школа і в умовах кризи працює, перебудовується на, ходу не зупиняючи пошук нових форм організації навчальної діяльності. Тому пошуки нових підходів до навчання давно  стали основним напрямком роботи багатьох науковців  та вчителів-практиків, внаслідок чого вироблено чимало новітніх технологій навчання і дітей молодшого шкільного віку зокрема.
   Основною тезою сучасного розуміння методу проектів російський науковець Є.Палат називає вислів: «Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно та де і як я зможу ці знання застосувати».
   Метод проектів ефективно доповнює інші педагогічні технології, які сприяють становленню особистості школяра.
   Дана технологія представляє один із можливих способів реалізації проблемного навчання. Коли вчитель ставить задачу, він тим самим окреслює плановані результати і вихідні дані. Все інше мають робити учні: намічати проміжні результати, шукати шляхи їх вирішення, порівнювати отримане з тим, що вимагалося тощо. Виконання учнями як колективних, так і індивідуальних проектів, передбачає залучення їх до виявлення, аналізу та розв’язання реальних загальнолюдських проблем із використанням для цього практичної дослідницько-пошукової роботи.
Слово «проект» у перекладі з латинської означає «кинутий вперед».
   За складом учасників розрізняють індивідуальні та колективні (парні, групові) проекти. За характером партнерської взаємодії-на кооперативні й змагальні (конкурсні). За рівнем реалізації міжпредметних зв’язків-на моно предметні (в межах одного навчального предмета), міжпредметні та поза предметні (з галузей, що не входять до курсу початкової школи). За тривалістю проекти бувають: короткочасні (від 2 до 6год); середньої тривалості (від 1 тижня до 1місяця); довгострокові (від 1 до кількох місяців).
   За домінуючою діяльністю:
- прикладні (результат-матеріальна форма: «Допоможемо птахам», «Подарунок другу»);
- ігрові (рольові: «Познайомимо зі школою майбутніх першокласників»);
- ознайомлювально-інформаційні (збір інформації про певний об’єкти явище): «Історія одного винаходу», «Шкідливі звички»;
- творчі (мистецькі) - сценарій, газета, виставка: «Символіка моєї України», «Пісня-душа народу»;
- дослідницько-пошукові (проблема, результат дослідження якої заздалегідь невідомий, «Як з’явилися школи?», «Як писали наші предки?»
 При виборі навчального проекту слід враховувати вікові особливості дітей.
   Основними завданнями методу проектів є не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; вчити учня працювати в різноманітних групах, виконуючи роль то лідера, то виконавця; розширити знайомство з іншими культурами й точками зору на одну проблему; вчити учнів користуватися дослідницькими прийомами: збирати інформацію, аналізувати її, робити висновки.
   До організації проекту висуваються такі вимоги:
- тема проекту для всього класу одна, а шляхи її реалізації в кожній групі-різні;
- проект має важливе значення для оточення учнів-однокласників, батьків;
- проект завжди педагогічно значущий, тобто учні набувають знань, оволодівають необхідними способами мислення та дії;
- проект має вирішувати конкретну проблему;
- проект має бути спланованим завчасно, але, разом з тим, допускає гнучкість та  зміни під час виконання;
- проект має бути реалістичним.
- необхідність проміжних обговорень отриманих даних в групах;
- захист проекту, колективне обговорення, формування висновків.
   Результат роботи буде відмінним лише за умови плідної співпраці вчителя та учнів, розуміння одне одного, а не за принципом «Зроби це, але я не знаю, як». Адже коли вчитель має уявлення про те, як це робиться, він і запитання сформулює правильно, і підштовхне учня до правильної відповіді, і дасть простір його творчості.
   Під час роботи над проектом вчитель виконує такі функції:
- допомагає учням у пошуках джерел інформації;
- сам є джерелом інформації;
- координує весь процес;
- підтримує учнів, заохочує просуватися в роботі над проектом.
   Учитель може підказати нові джерела інформації чи просто спрямувати думку учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і спільними зусиллями одержати реальний результат.
Зараз в різних галузях освіти відбуваються кардинальні зміни, тож і виникає настійна необхідність оновлення методів і прийомів навчання, залучення інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних і життєвих компетентностей. Тож основним завданням вчителя на сучасному етапів розвитку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та розвиток пізнавальної і творчої особистості. Учень – центральна фігура на уроці. Адже саме від його творчої активності, вміння працювати залежить результативність уроку. Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня, на моє глибоке переконання, можливе використання елементів інтерактивних технологій. Учитель має не тільки добре знати свій предмет, але й бути компетентним в інших галузях науки, бачити точки їх дотику; знати можливості, інтереси і бажання своїх учнів. Використання інтерактивних технологій не повинно бути самоціллю, а лише засобом для досягнення співробітництва, порозуміння з учнями; надавати можливість дійсно реалізувати особистісно-зорієнтоване навчання. Краще старанно підготувати і провести кілька інтерактивних проектів на рік, ніж перетворювати цю діяльність в «ігри для ігор», тому що проектування і проведення таких уроків потребує значної компетентності в цих технологіях вчителя.

Література:


1.Державний стандарт початкової загальної освіти(електронний ресурс)
http://www.mon.gov.ua
2.Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням української мови.  1-4 класи.-К :Видавничий дім «Освіта» 2011.
3.Савченко О.Я.  Компетентна спрямованість  нових навчальних програм для початкової школи /О.Я Савченко //
Початкова школа. - 2012 - №8.
4. Додусенко Н.О. Проектна діяльність в початковій школі . – Х . :ВГ «Основа» 2010.
5. Компетентний перехід у сучасній освіті : світовий досвід та укр. Перспективи/під    заг.ред. О.В. Овчарук.К.: К.І.С.,2004.
6.Равен Дж. Компетентность в современном обществе.Выявление,розвитие,реализация/Дж. Равен. – М.,2002.
с. 1

скачать файл

Смотрите также: