“Найперше музика у слові ” Поль Верлен


с. 1
Літературно-музичний салон

“Найперше музика у слові ...” Поль Верлен

Епіграф: “Без розуміння й відчування ліричних творів і



поетичної прози людина залишається глухою,

байдужою до музики.” В.Сухомлинський
У залі представлена галерея портретів відомих митців різних епох і народів. На колонах вислови письменників про музику та її значення.


  1. Поет, звичайно, може не згадувати про музику, і все ж, буде у нього музичним звучання” Б.Астаф’єв

  2. Душа справжньої людини є найскладніший, найніжніший і найспівучіший музичний інструмент” О.Блок.

3..“Так, безмежної шани заслуговують композитори, які дають нам такі мелодії,

що знаходять собі доступ у народ і розповсюджують у ньому справжню

життєрадісність.” Гейне

4. .”Можливо, музика є таємною мовою того далекого царства духів, дивовижні

звуки якого, знаходячи відгук в нашій душі, пробуджують її та поривають до

цікавішого життя” Гофман

5. “Жодне мистецтво не піддається такій постійній нарузі, як дивна, свята

музика, ніжний серпанок якої так легко спотворити.” Гофман

6.Так, безмежної шани заслуговують композитори, які дають нам такі мелодії,

що знаходять собі доступ у народ і розповсюджують у ньому справжню

життєрадісність.” Гейне


План роботи салону





  1. Вступне слово ведучого про музику та її значення у салоні.

  2. Література і музика Античності.

  3. Розповідь про скрипку.

  4. Мистецтво Середньовіччя.

  5. Розповідь про бандуру.

  6. Мистецтво доби Відродження.

  7. Література і музика Класицизму.

  8. Пісня про матір.

  9. Мистецтво Романтизму.

  10. Музика і гумор.

  11. Мистецтво ХХ сторіччя.

  12. Слово на завершення зустрічі.



1.Слово про музику.
Звучить мелодія Дж.Ласта “The Lonely Shepherd”

Ведучий: “Під Орфеєвими пальцями срібні струни кіфари ніжно й ласкаво бриніли, співав же він так, що зачаровував навіть диких звірів, а дерева й скелі підступали ближче, послухати той спів. Замовкали тоді галасливі птахи, вщухали буйні вітри, морські хвилі лагідно лягали на берег, і вся природа завмирала, слухаючи божественного співця”, -- так описують еліни музику Орфея. Справді, музика здатна виражати найрізноманітніші рухи, почуття, настрої, думки. Під її владою ми міркуємо над призначенням людини на Землі, мріємо і надіємося, кохаємо і творимо. Така місія її величності Музики у всі часи і всі віки. Поруч із Музикою владаркою нашого салону є Література. Ми запрошуємо вас поринути в світ мистецтва від його витоків до сьогоднішнього часу. Отож забудьмо усі свої негаразди, відкиньмо усі свої проблеми і пориньмо у світ прекрасного, насолоджуючись музикою і літературою.



2.Література і музика Античності.
Музичний фон – М.Теодоракіс “Сиртакі”, на екран проектуються фотографії сімох

чудес світу, портрети Гомера, Есхіла, Софокла, види сучасної Греції

В: Мистецтво займало важливе місце в суспільному житті Давньої Греції. Швидкому розвитку мистецтва в античність сприяло те, що йому надавали державного значення. Музика вважалась невід’ємною частиною виховання. Музика супроводила свята і тризни, звучала на театральних дійствах, допомагала людям працювати. До Олімпійських ігор приєднували і музичні змагання.

Цікаво, що греки були чудовими танцюристами. Повільні хороводи і швидкі та запальні танки супроводжувались грою духового інструменту авлос. А читання лірики виконувалось під звуки ліри чи кіфари. Давньогрецька трагедія поєднувала в собі драму, танець і музику.

Послухаймо вірші відомої грецької поетеси з о.Лесбос Сапфо.

Фон – П.Тоунтас “На острові Егіна”


3.Розповідь про скрипку.
Музичний фон – Вівальді “La Primavera”

В. Трепетно-ніжні звуки скрипки... Яка душа залишиться байдужою до її мелодій?

Народний інструмент слов’янського походження став древнім пращуром сучасної скрипки, одного з головних інструментів симфонічного оркестру.

Бродячі музиканти, мандруючи з міста в місто, грали на скрипках на ярмарках. У Софіївському соборі у Києві, збудованому в ХІ ст., є фреска з зображенням музиканта, що грає на смичковому інструменті. Виконавець тримає його біля підборіддя, подібно до скрипки.

Були часи, коли скрипку не пускали у палаци, лише звучала в оркестрі, що супроводжував королівське полювання.

Та з ХУІ ст. скрипка з Франції та Італії увійшла в Європу і до сьогоднішнього дня займає чільне місце в музиці.

Видатні скрипічні майстри Аматі, Гварнери, Страдиварі. Справжніми віртуозами скрипалями у світовому мистецтві є Паганіні, Вівальді, Бах, Глазунов, Хачатурян.



На скрипці грав російський поет Лермонтов, це улюблений інструмент Артура Конана-Дойла. А.В.Луначарський про В.Маяковського писав: “Він готовий був і скрипці кинутись на шию, тому що скрипка проспівала йому про страждання і в ній він побачив символ стражденного життя”

Послухаймо звуки скрипки. Нехай серця наші сповняться ніжністю і коханням.



Звучить скрипка у виконанні учня
4. Мистецтво Середньовіччя.
Музичний фон – Брамс “Allegretto”

В. Середньовіччя часто називають “темними віками”. Музика, література, театр, міські свята – усе забороняла церква, виконуючи волю феодалів.

Та знаходились сміливці – бродячі актори, котрі кожним словом, кожним звуком намагались відтворити звуки природи: вітру, гір, лісу, птахів. На Русі їх називали скоморохами, у Сербії грачами, в Німеччині шпільманами, жонглерами, менестрелями і трубадурами у Франції. А народ називав їх ніжно – соловейками. В їх піснях втілювалися почуття мільйонів кріпаків, ремісників, пригноблених, обездолених. Ці пісні полонили життєрадісністю, вірою в сили народу. Свої дійства вони супроводили грою на арфах, волинках, лютнях чи смичкових інструментах. Один з відомих церковників і вчених музикознавців Франкійської держави повчав віруючих: “Людина, яка впускає в свій дім гістріонів, мімів, танцівників, не знає, який великий натовп нечистих духів входить за ними”.

Митецька культура починає розвиток з часів Карла Великого: завирували ярмарки, при королівських дворах з’явились карлики, блазні, на площах виступали міми, жонглери, танцівники і співці.

На Гревській площі Парижу натовп милувався граціозним танком юної стрункої циганки Есмеральди.

Звучить “Танець Есмеральди” з мюзиклу “Нотр- Дам де Парі”

Зрозуміло, що першоосновою світського мистецтва є фольклорне мистецтво.

Саме з Нотр-Даму виходять майстри запису музичних п’єс, їх називають авторами рукописів Монпельє. А в Італії з’являється школа “Нового мистецтва, яка навчає ліричної пісні. Видатним майстром школи є Франческо Ландіно на прізвисько “Сліпий Франческо”. Йому належать балади і мадригали. Голову Франческо Ландіно увінчано лаврами – вищою нагородою того часу. Послухаймо “Баладу прикмет” середньовічного поета Франсуа Війона.

Фон – мелодія Tarrega “Recuerdes de la Alhambra”


5. Розповідь про бандуру

В. Чудово мандрувати світами, спостерігати, навчатись, проте, душа українця завжди повертатиметься у рідний куточок, бо заповіт в ній живе: ”Де б ти не був, в свій рідний край, хоч би на мить, повертай, мову свою не забувай, рід свій шануй, пам’ятай”

Звучить бандура, на екрані – картини козацького життя.

Бандура – музичний символ нашої Вітчизни, один з найдавніших інструментів українського народу. Перше повідомлення про бандуру відноситься до 15 ст.. Любили бандуру козаки Запорізької Січі. З нею не розлучались ні на відпочинку, ні у військовому поході. Згадаймо Тарасових синів – Остапа та Андрія. Сидять вони ввечері, домівку, матір згадують. А струни бандури рвуть серце козаче.

Звучить під супровід бандури уривок історичної думи про Байду.


6. Мистецтво доби Відродження.



В. Епоху Відродження називають святом мистецтва і культури.

Нове світобачення відображалось і в музиці, і в літературі, і в архітектурі. Та найбільше в живописі: творили чудові полотна Рафаель Санчос, Тіціан, Дюррер, Леонардо да Вінчі, Рубенс, Мікеланджело...



В літературі процвітає сонет, мадригал, балада, зі сценічних жанрів – трагедія, комедія, історична хроніка. У музиці складаються мінорний та мажорний лади, ритміка, тактова система. Музика і література намагаються передати багатство людської душі, гармонії християнського світу. Наприклад, в Англії королівський двір захоплювався світськими виставами. Король симпатизує Шекспірові і його театру “Глобус”, в якому значну роль виконувала музика. До п’єс Шекспіра та інших драматургів музику писав Генрі Перселл – він же творець англ.. опери та органістики. Музика органу набуває не аби якої популярності. До двору запрошено ряд італійських та французьких музикантів.

Під органну музику Баха . на екран проектуються картини названих вище митців

Серед музичних інструментів найчастіше звучать клавішні, орган, віола. Загляньмо в замок до лондонських вельмож. Бал у розпалі. Ромео посміхається прекрасній Джульєтті, Отелло ревнує золотокосу Дездемону до партнера, Гамлет ніжно стискає у танці руку Офелії. А ось і сам великий драматург Вільям Шекспір зачаровано вдивляється в обличчя “смаглявої леді” і подумки складає новий сонет.

Фон - музика Pachebel “Canon звучить сонет Шекспіра, на екрані – Шекспір, герої його творів.

Улюбленим жанром народу стала лірична пісня. Автори оспівували кохання, все, що зустрічається в житті. Потаємною мрією кожної жінки у будь-які часи є мрія почути на свою честь вечірню пісню кохання -- серенаду. Цю серенаду ми присвячуємо усім жінкам у цьому залі.

Звучить старовинна англійська серенада . з інсценівкою.


7. Мистецтво Класицизму.

Фон – Симфонія №40 Моцарта, на екрані – Версаль, Лувр.

В. Творцями класичного мистецтва вважають французьких поета Н.Буало і драматургів

П.Корнеля і Ж.Расіна. А творцем нового музичного мистецтва на сцені Королівської академії

музики став композитор Люллі. Його операм характерні антична та міфологічна естетика, висока

героїка.

Мистецтво Класицизму слугує возвеличенню громадянських почуттів, вихованню патріотизму.

Досконалості сягає драматургія: комедія і трагедія та опера.

Розвитку літератури і мистецтва європейці завдячують королю Франції Людовіку ХІУ, названому “королем-сонце”. Людовік однаково любив усі види мистецтва, усе прекрасне. Він прагнув використати для звеличення королівської влади науку, мистецтво, літературу. При дворі існував оркестр з 24 скрипок короля (скрипалем, а згодом диригентом служив Люллі). Хвилювала короля музика клавесиністів, зокрема Рамо. В його часи популяризується байка (Жан де Ляфонтен), починає свій розвиток літературна казка (Шарль Перро),композиторові Глюку вдається створити музику благородної простоти і піднесеності, з’являються симфонії (Гайдн, Моцарт, Бетховен), розквітають комедія (Мольєр) та трагедія (Корнель).

Розповідь про Бетховена.

В. Музика повинна висікати вогонь з людських сердець”, -- вважав великий Людвіг ван Бетховен, чия творчість належить до найвищих досягнень людського генія. Опираючись на традиції, Бетховен – людина титанічної сили волі: втративши слух, він не зупиняється на досягнутому, а творить геніальну музику. В його доробку опера “Фінделіо”, 32 сонати, симфонії, кантати.

У творі російського письменника О.Купріна “Гранатовий браслет” закоханий телеграфіст Желтков заповідає коханій музику Бетховена

Зачитується з “Гранатового браслету” уривок листа Желткова на фоні сонати №2,

Lagro Appasionato.
8. Пісня про матір

В. Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства: з теплої материної усмішки, добрих привітних очей, з безмежно терплячого і ніжного материнського серця І скільки б тобі не було років – завжди тобі потрібна мати, її ласка, її турбота. Чим сильніша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше твоє життя. Поет Межелайтіс писав:

Любов матері – найбільша коштовність,



Любов до матері – найсвітліше щастя,

Мати – сонце нашого життя”

Давайте у нашому салоні виведемо пісню про матір в окремий музичний жанр.

Звучить пісня про матір

Так, багато митців звертаються у своїй творчості до образу матері: Рафаель, Гейне, Єсенін, Уайльд, Гамзатов...

Великий німецький поет Просвітництва Йоганн Вольфганг Гете написав вірша “До моєї матері”.

Звучить вірш Гете.

9. Мистецтво Романтизму

В. Назва епохи говорить про характер мистецтва і культури того часу: мрійливість, бунтарство, незвичайність, пошуковість. Романтисти найбільшу увагу приділяють внутрішньому світові людини. У літературі Байрон, Гейне, Міцкевич, Гофман, Пушкін, Жуковський4 у музиці Вебер, Шуман, Шопен, Вагнер, Верді.

Романтизм відкрив скарбницю народної творчості: пісні, сказання, легенди На їх основі розвивається національне музичне мистецтво. Та головне досягнення цього періоду – глибоке, витончене вираження внутрішнього світу людини, діалектики його душі.

Фон – Preux Concerto pour une Voix.

Великої популярності набуває вальс. Вальс (від фр. слова “кружляти”) походить від народних танків Чехії, Німеччини, Австрії. Тривалі часи народність і простота заважали вальсові здобути популярність в аристократичних колах. Мине зовсім небагато часу і в 1779 році сучасник напише: “В Берліні мода на вальс і тільки на вальс”. Мелодії вальсу звучать при імператорських дворах, на балах, на святах.

Королем вальсу” судилося стати Йоганну Штраусу-сину. Яскравим сонячним промінням увірвалися його вальси в життя віденців. За свідченням сучасників, він ніби гіпнотизував публіку чарівними мелодіями. Вся Європа божеволіла від штраусівських віденських вальсів. Образ великого маестро Й.Штрауса промайне в романі М.Булгакова “Майстер і Маргарита”: на великому балу він буде диригувати оркестром, де тільки “світові знаменитості”.



Вальс “Казки Венського лісу” виконують учні.

Вальси в ХІХ ст. писали Шуберт, Вебер, Глінка, Шопен, Чайковський, Глазунов. Мабуть, і поет Олександр Пушкін в подумках не раз малював свій вальс з прекрасною Анною Керн. Почуття пристрасті до рудої красуні породили шедевр інтимної лірики – романсу “Я пам’ятаю мить чудову...” Європа на різних мовах співала романси. А у наші дні “королем романсу” називають популярного російського співака Олександра Малініна. Послухаймо один з його шедеврів – романс “Береги”

Звучить романс “Береги” у виконанні О.Малініна

В особистості Ернеста Гофмана поєднались таланти декоратора, режисера, композитора, письменника. Досі чарує слухача його чудовий вальс з балету “Лускунчик”

Звучить вальс з балету Гофмана “Лускунчик”
10. Музика і гумор

В. Люди високого інтелекту, митецьких обдарувань часом бувають предметом жартів та усмішок. Давайте привітаємо і в нашому салоні віртуозного музиканта.

Комічна сценка “Віртуоз”
11. Мистецтво ХХ ст.

В. Початок ХХ ст. – ера новаторства та експериментів у всіх видах мистецтва. Митці повертаються до жанрів, тем творів усіх минулих епох. З’являються і нові ритми, продиктовані розвитком промисловості, техніки. Напрямки і течії швидко приходять на зміну одне одному: символізм, декаданс, футуризм, авангардизм, експресіоналізм.... Усіх не перерахувати.

На початку ХХ ст. композиторів зацікавлюють ритми джазу. Джаз заставляє радіти, сумувати, надіятись і страждати. Головне – він незвичний, зовсім новий жанр.

В стилі джазу створена “Три грошова опера” композитора К.Вейля і драматурга Б.Брехта. Геніальним виконавцем джазу став співак і музикант Армстронг.

Звучить саксофонна музика

Популяризатором вітчизняного джазу вважають Леоніда Утьосова, який був глибоко переконаний в тому, що джаз народився в Одесі. З 30 років джаз утверджується в житті: він звучить на концертах, у фільмах, у повсякденному житті. Візитною карткою джазу стає блюз. Є щось спільне між імпровізацією в музиці та індивідуалізмом у літературі. Адже поети-модерністи знаходяться в постійному пошуку нових форм, ритміки, тематики, образів, в поєднанні нового світосприйняття з традиційним.

Звучить блюз.

В. З середини ХХст. мистецтво синтезує в собі стилі і напрямки усіх попередніх епох. Швидкими темпами розвиваються усі види музики – від фольклорної до класичної. Література збагачує жанри, набирає національного різнобарв’я. Популяризується мистецтво Латинської Америки (Жоржі Амаду, Гарсіа Маркес, Ф.Санчес, Дієго Рівера – в літературі і живописі, В.Хара, Рамірес, Монкайо – у музиці. Латиноамериканські мелодії і танці набирають популярності серед молоді.

З 60 років інструментальна музика звучить все частіше. З’являється мода на вокально-інструментальні ансамблі, оркестри, дуети. Ось коротенький перелік найвідоміших з них: ”Бітлз”, “Ролінг Стоуз”, “Матіа База”, “Абба”, “Бонні М”, “Тіч-Ін”, оркестр Поля Моріа, оркестр Яні, “Спейс”, “Зодіак”. Містика і фантастика присутні і в літературі і в мистецтві. А ще набирає популярності бардівська пісня., слухачів досі хвилюють пісні Олександра Галича, Юрія Візбора, Булата Окуджави, Володимира Висоцького, Олександра Розенбаума

Звучить пісня з доробку Булата Окуджави.

В кінці ХХст. мистецтво настільки різнобарвне, що задовольняє смаки різних поколінь, різних релігій, різних уподобань і смаків. Сучасні ритми і старовинні мелодії дивовижно співзвучні. Та лірика і вальс непідвладні часу, як і тема кохання в них. Тож, завершуючи подорож у світ мистецтва, послухаймо гімн коханню з оскарівського фільму “Титанік”.

Звучить пісня з фільму “Титанік”
12.Слово на завершення

В. Життя продовжується. Ми увійшли в ХХІ ст. з чудовими досягненнями у всіх сферах життя. Що візьме із собою з минулого вік прийдешній? Яким буде мистецтво завтра? Знаємо чітко лише одне: із покоління в покоління переходить все найвагоміше, найважливіше, найпрекрасніше, бо воно вічне. Так, слово і музика -- вічні категорії. Завершити зустріч у салоні хочемо словами відомого американського гітариста Джиммі Хендрікса: “...Музика продовжує шлях в майбутнє. Настане день, коли кулі відійдуть в область легенд і людина увійде в новий світ, ясний і чистий... Музика – як хвилі океану. Ви не можете вирізати із океану красиву хвилю і принести її додому. Музика іде з неба. І з нею люди забувають про свій біль і не можуть завдати болю іншому...”

Звучить інструментальна музика
с. 1

скачать файл

Смотрите также: