Розвиток креативного мислення як засіб підвищення інтересу до вивчення


с. 1
КЗО “Військова середня загальноосвітня школа I-III ступенів”

Розвиток креативного мислення як засіб підвищення інтересу до вивчення фізики через використання інтерактивних технологій ”.


З досвіду роботи

вчителя фізики Військової СШ

Пшенічнікової В.С.


2013


Навчання буде успішним тоді,

коли воно буде цікавим.

А. Ейнштейн

«Креативність - це значить копати глибше,

дивитися крізь стіни, будувати замок на піску,

літати в майбутнє.» ( П.Торренс )

Мабуть, перед кожним учителем, особливо на початку педагогічної діяльності, стоїть проблема: як зробити, щоб учням на уроці було цікаво. Адже кожному із нас хочеться, щоб наші уроки були найкращі, щоб учні знали найкраще наш предмет. Кожний із нас для цього використовує власні методи і прийоми. Педагог К. Д. Ушинський більше ста років тому сформулював основну мету школи: навчити дітей вчитися. Саме навчити не фізиці, хімії і т.д., а навчити учня вчити себе. Навчити його самостійно здобувати знання і вміти їх застосовувати. І як тільки учень досягне результату, йому стане цікаво навчатися. Адже той предмет, за який учень отримує низькі бали, для нього не цікавий і його вчить він буде тільки для того, щоб одержати вищий бал. А щоб учень проявив зацікавленість предметом, вчив не тільки програмовий матеріал, а й цікавився позапрограмовим, необхідно навчити його вчитися. На півночі є мудра притча: «Якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні, а якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя.» Так і в навчанні – потрібно їх «озброїти» вмінням здобувати ці знання. У класі сидять діти з різними здібностями і талантами. І я поставила перед собою завдання: розкрити їх і розвинути. Вже в процесі роботи я зрозуміла, що не всім учням цікаво на уроці. Тому, готуючись до уроку, я підбирала такий матеріал, щоб учням було цікаво.

Коли ж учню цікаво на уроці?



  1. Коли пояснення розпочинаю з історії його відкриття. При цьому так підбираю матеріал і подаю його, щоб учень вчився співпереживати, відкривати істини і пізнавати навколишній світ.

  2. Коли учень не пасивний при вивченні нового матеріалу, а прикладає зусилля до того, щоб його зрозуміти, осмислити, вивчити, застосувати. Виконує сам проведення експерименту, розрахунки.

Приведу приклад. Коли з’явилися комп’ютери, я, щоб зацікавити учнів, запропонувала за допомогою однієї з програм виконати лабораторну роботу. Вони взялися за неї з цікавістю. Роздивлялися малюнки, проводили віртуальний експеримент, розрахунки. Одержали оцінки. А потім сказали, що самостійно виконана лабораторна робота з наявними приладами краще. І відмовилися від комп’ютера.

  1. Цікаві досліди, які примушують учнів думати, шукати відповідь на поставлену проблему.

  2. Запитання ставити так, щоб вони активізували творче і логічне мислення учнів;

  3. Впровадження інтерактивних технологій, проведення нестандартних уроків, використання ігрових елементів допоможуть зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дати змогу постійно підтримувати високий тонус дитячої уваги, навчить приймати самостійні рішення.

Тому методична проблема, над якою я працюю: «Підвищення зацікавленості та розвиток креативного мислення учнів через використання інтерактивних технологій».

При цьому я досягаю:



  • розвитку значущих рис особистості;

  • розвитку умінь самостійного набуття знань;

  • сприяння творчому зростанню учнів;

  • високого рівня мотивації вивчення фізики.

Для підвищення зацікавленості до навчання, цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей учнів необхідно, щоб організаційні методи, форми та засоби навчання відповідали цілям і задачам навчально-творчої діяльності. Сьогодні перед вчительством стоїть важливе питання: як вчити дітей. Кожний вчитель шукає відповідь на нього і приходить до висновку, що вчити потрібно так, щоб уроки були цікавими і, при цьому, діти отримували міцні знання.Які ж методи і методичні прийоми переважають в моїй роботі? Це традиційні, випробувані часом і досвідом, а також новітні, інтерактивні методи. Щоб зацікавленість учнів до вивчення фізики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Намагаюсь оптимально їх поєднувати. У кожній навчальній темі з фізики можна створити умови для креативної діяльності. За опитуванням учнів, найбільшу перевагу вони надають роботі у групах та парах, що сприяє генерації різнопланових думок та ідей (іноді неймовірних). При цьому діти визначають, що колективна робота допомагає навчитися слухати та чути інших.

Приклади:



  • Описати лід, використовуючи всю відому інформацію, отриману за допомогою органів чуття. Обмеження – 10.

Твердий, холодний, кристалічний, прозорий, без смаку, під час нагрівання перетворюється на воду, утворюється з води, може мати нерівності поверхні, сніжинки – це лід, температура завжди менше або дорівнює нулю.

  • Тема «Об’єм. Одиниці об’єму».

Описати об’єкт, його характеристики (властивості, параметри, дії). Об’єкт – мензурка об’ємом 500 мл, у яку налито вдвічі менше води. Обмеження – 5.
Варіанти відповіді:

  • мензурка на половину заповнена водою;

  • на половину пуста мензурка з водою;

  • якщо вдарити, то мензурка розіб’ється, а вода – розіллється;

  • якщо нахилити мензурку, то поверхня води залишається паралельною поверхні столу;

  • 250 мл води в ємкості 500 мл.

  • Вправа «Літера». Тема «Сила. Одиниці вимірювання сили». Що є одиницею вимірювання сили? Як її записати? Один із учнів (або вчитель) називає елементи літери та їх розташування: ця буква складається із двох вертикальних і однієї горизонтальної палиць. Клас записує в зошитах літеру: Н чи П.

  • Вправа «Пошук причин». Наприклад, вода у чайнику не кипить. Чому? Калюжі на дорозі не висихають. Чому?

  • Вправа «Третій – зайвий». Що зайве: телефон, саксофон, магнітофон?

Варіанти відповіді:

  • саксофон – не є електричним приладом;

  • саксофон – отримав назву за прізвищем винахідника;

  • саксофон – музичний інструмент;

  • телефон – слово має найменшу кількість літер;

  • магнітофон – слово має найбільшу кількість літер;

  • магнітофон – відтворює звук з магнітної стрічки.

ІІ. Зняття штучних обмежень.

Під час опису об’єктів чи процесів виникають штучні обмеження, які треба відкинути під час пошуку рішень. Головне – розуміння того, що будь-які припущення можуть підлягати сумніву.



  1. Інтерпретація відсутньої або неповної інформації на малюнку чи в тексті. Описати об’єкт, систему, явище тощо. У цьому випадку:

а) показую учням частину малюнка, а другу частину вони інтерпретують;

б) даю фізичний диктант, у якому учням треба відновити відсутні слова, фрази.

Наприклад, показую малюнок, на якому пасажири автомобіля відхилилися вправо (вліво, вперед, назад). Учні визначають, як рухається авто або яке світло горить на світлофорі.


  1. Моделювання за встановленими правилами. Наприклад, скласти ланцюг із об’єктів (слова, малюнки, знаки) так, щоб два сусідніх мали спільні ознаки.


лід

вода

атмосфера

хмара

дощ

озеро

Струм амперметр вольтметр А.Вольта винахідник Гальвані



  1. «Чомучки». До учнів ставиться питання пояснити, чому …

  • Чому колеса круглі?

  • Чому люди не літають?

  • Чому у залізниці дві рейки?


ІІІ. Поділ на частини. Під час поділу на окремі частини задачі, проблеми, об’єкту є можливість змінити й об’єднати частини в новий спосіб. Учень, маючи набір елементів, комбінує їх і створює різні об’єкти. Це сприяє розвитку логічного мислення та розвиває навички моделювання. Наприклад, під час виконання лабораторної роботи «Визначення густини речовини твердого тіла» пропоную учням розробити алгоритм дій у загальному вигляді. Потім окремі етапи поділяються на дрібніші кроки і т.д. Схематично такий алгоритм виглядає так:

Знайти густину речовини твердого тіла

Знайти масу тіла

За допомогою терезів

Зрівноважити терези.

На одну шальку покласти тіло, а на другу важки, поки шальки не

зрівноважаться.



Порахувати масу важків – це і буде маса тіла.

Знайти об’єм тіла

Якщо дано тіло правильної форми, то обчислити його об’єм за допомогою

лінійки та математичних розрахунків.



Якщо тіло неправильної форми, то скористатися мензуркою.

Налити у мензурку води і виміряти її об’єм.

Занурити тіло у воду.

Визначити об’єм води з тілом.

Із об’єм води з тілом відняти об’єм води, це і буде об’єм тіла.

Масу поділити на об’єм.

Можна також запропонувати учням завдання зворотного змісту: за окремими кроками алгоритму відновити саму дію.

Дуже подобається учням завдання на розгадування та складання ребусів, які розвивають навички мислення високого рівня.

IV. Встановлення аналогій. У креативному мисленні використання аналогій сприяє постійному руху думки вперед. Сутність завдань на аналогію полягає в тому, що дітям пропоную певну систему, до якої вони знаходять аналогічну, але з іншими об’єктами. Починаючи з 7 класу, вправи на аналогію зводяться до встановлення фізичного змісту приказок, винайдення їм аналогічних, розв’язування логічних задач, серед наданих задач знайти аналогічні та пояснити. Наприклад, пояснити фізичний зміст приказки «Багато снігу – багато хлібу» та підібрати до неї аналогічну («Відвезеш гній у поле – матимеш хліба доволі»).

Виміром креативності під час викладання фізики можуть бути допоміжні способи розв’язання задач, виконання різнорівневих тестів, участь у семінарах і тижнях фізики, проектній діяльності.

Під час роботи над темою, зіткнулася з факторами, які заважають прояву креативних (творчих) здібностей: недостатній розвиток певних здібностей учнів; наявність таких особистісних рис, як схильність до конформізму, острах виглядати смішним у своїх судженнях та діях, побоювання робити рецензії на відповіді чи дії інших учнів із-за відплати; завищена оцінка значущості своїх власних ідей; конфлікт двох типів мислення: критичного та творчого.

Подолати вищезазначені труднощі можна створенням в пізнавальній діяльності учнів ситуації успіху та відчуття правильності виконання задачі, що досягається наявністю відповідної мотивації, певним рівнем емоціонального збудження. Учитель має кожен урок будувати так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес до предмету та процесу пізнання, навчальна активність, бажання творити і пізнавати. Саме креативне навчання цьому й сприяє.

Щоб зробити уроки цікавими, змістовними, щоб учні чекали на них, я і впроваджую в практику своєї роботи нестандартні уроки:


  • Урок – ділова гра;

  • Урок – КВК;

  • Урок – подорож;

  • Урок – диспут;

  • Урок – рольова гра;

  • Урок – змагання;

Важливість ігрової діяльності полягає у тому, що вона надає дитині можливість помріяти, проявити уяву, дає свободу самовияву і творчості. Використання нетрадиційних уроків-ігор дає змогу учням на практиці застосовувати набуті знання з фізики.

Проводжу інтегровані уроки. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню сприймання, мислення і почуттів учнів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу різнобічно пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

Зв’язок між предметами навчального плану потрібен для того, щоб один предмет допомагав школярам краще засвоїти інший. Використання інтегрованих уроків та міжпредметних зв’язків допомагає також домогтися від учнів творчої роботи,

Для формування необхідних експериментальних навичок і умінь проводжу уроки – експерименти, де діти самостійно в групах виконують експериментальні завдання, досліди. Потім роблять висновки. Свої висновки, думки, гіпотези висловлюють всьому класу.

Важливе значення в поглибленні знань учнів мають і дослідницькі роботи. Такі роботи проводжу з учнями як індивідуально, так і в групах. Така діяльність дозволяє об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей школяра з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.

Щоб розвивати мислення учнів, їхні творчі здібності використовую проблемне навчання. Перед учнями на уроці ставиться проблема, яку вони повинні вирішити шляхом самостійного аналізу, через висування пропозицій, гіпотез, доказів, а також шляхом перевірки правильності розв’язання.

Щоб зацікавити учнів на уроці, активізувати їх роботу, розвивати креативність мислення використовую:


  • технологію кооперативного навчання (робота парами та спілкування в групах);

  • технологію колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, заохочення учнів до дискусії);

  • технологію, коли учень вчить іншого ( навчаючи – учусь)

Для перевірки знань учнів розробила ряд різнорівневих тестів, завдань. Я пропоную дітям декілька варіантів роботи, що забезпечує індивідуальність

роботи учнів. Ця індивідуальність посилюється ще і тим, що кожен учень в межах свого варіанту може вибрати завдання того рівня, який йому під силу. Цим забезпечується диференційований і особистісно – орієнтований підхід до навчання.



Результати вирішення проблеми, над якою я працюю мені бачаться такими:

  • вища результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;

  • формуються вміння співпрацювати;

  • формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки;

  • розвиваються творчі здібності;

  • розвивається навчальна діяльність планування, рефлексія, взаємоконтроль;

  • розвиваються лідерські навички;

  • розвиваються комунікативні уміння;

  • виконується більший обсяг роботи за той самий час.




с. 1

скачать файл

Смотрите также: