«Розвиток критичного мислення на уроках світової літератури засобами


с. 1

ОПИС

досвіду роботи з теми

«Сучасні шляхи формування критичного мислення учнів

на уроках світової літератури засобами інноваційних технологій»

Рецензія

на досвід роботи

«Розвиток критичного мислення на уроках світової літератури

засобами інноваційних технологій»

заступника директора з НВР, вчителя світової літератури Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5
Юсубової Надії Миколаївни
В рамках уроків світової літератури, побудованих на засадах критичного мислення, вирішується завдання сучасного підходу до навчання та виховання школярів. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, направити їх увагу в правильне русло, вчити самостійно робити висновки та знаходити рішення. Виникає необхідність у вихованні у школярів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати особисту позицію.

Запропоновані в досвіді роботі нестандартні методи розвитку критичного мислення на уроках світової літератури сприяють підвищенню вмотивованості викладання предмету, що в свою чергу, призводить до підвищення якості знань учнів, підтверджують актуальність і практичну значущість обраної теми.

Методичні розробки уроків складено цікаво, методично грамотно, різні за формою, побудовані на основі розвитку творчої самостійної діяльності учнів. Всі уроки відповідають обраній темі «Розвиток критичного мислення на уроках світової літератури засобами інноваційних технологій».

Позитивної оцінки заслуговують розробки конспектів уроків, які сприяють успішному навчанню учнів, розвитку їх комунікативних умінь, підготовці особистості до компетентної орієнтації в сучасному суспільстві.

Запропонована система роботи може зацікавити вчителів світової літератури, бо її ефективність доведена на практиці.
Директор школи М.О.Жирохов
Анотація
педагогічного досвіду Юсубової Надії Миколаївни

заступника директора з НВР, вчителя світової літератури

Комсомольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5

Завдання, які стоять сьогодні перед школою, неможливо вирішити без оновлення методів навчання, без розробки нових, продуктивних навчальних технологій, до яких належать і прийоми критичного мислення. Вони як ніколи актуальні, бо спрямовані на підготовку таких громадян, які зможуть брати участь на високому інтелектуальному рівні у розв’язанні проблем, що постають перед нашим суспільством.

Досвід роботи Юсубової Н.М. висвітлює питання розвитку критичного мислення, через застосування ефективних інноваційних технік, які ведуть до колективного пошуку рішень, до співпраці педагога з учнями.

Вчитель робить акцент на важливості впровадження проблемних та ігрових методів та прийомів навчання, з метою розвитку творчого мислення, допитливості школярів.

Значна увага приділяється розкриттю методів та прийомів як засобів розвитку критичного мислення, підвищення творчого потенціалу учнів.

Слід відзначити витання використання завдань і запитань пізнавального характеру, які активізують розумову діяльність школярів.

Тема розкрита глибоко і всебічно. Додатки змістовні і оригінальні, надають роботі цілісності, підкреслюють її практичну спрямованість. Матеріали досвіду корисні для використання  вчителями світової літератури, так як містять багато практичного матеріалу.

 

Зміст




  1. Обґрунтування актуальності досвіду

і його практичної значущості…………………………….…….……..32

  1. Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду,

мети, завдань……………………………………………………..…….33

  1. Технології реалізації провідної педагогічної ідеї

та її компонентів……………………………………………….………34

  1. Результативність представленого досвіду………………………..….37

  2. Бібліографія……………………………………………………………38

  3. Додатки………………………………………………………………………...39

    1. Метод «Павутинка» дискусії»……………………………...…40

    2. Методична розробка уроку. Ток-шоу «Я так думаю»………41

    3. Методична розробка уроку-інтервью ……………………..…45

    4. Метод «Семантична картка»………………………….………50

    5. Методична розробка інтегрованого уроку

(Новели О.Генрі та Б.Лепкого)…………………………….….51

    1. Стратегія «Кубування»…………………………………….…..58

    2. Стратегія «доповідач-респондент», «сенкан»…………….…59

    3. Метод проектів………………………………………………....60

    4. Технологія «Ажурна пилка»……………………………….….75

    5. Методична розробка уроку-подорожі………………….….76

    6. Моніторинг успішності учнів ………………………...……81

6.12. Фотоматеріали………………………………………………..83

6.13.Цикл уроків до теми «Байка у світовій літературі»….……86

6.14. Розробка позакласного заходу.

Романтичний літературний вечір

«Кохання словами письменників»………………………….……122

6.15. Творчі роботи учнів………………………………….……..131

6.16. Дидактичний матеріал до уроків світової літератури……141
Фундаментальна мета сучасної освіти полягає

не в наданні учням інформації, а в тому,

щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.

Д. Дьюї

Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо розв’язувати поставлені перед нею завдання, що підносить на новий рівень значущість новітніх методів і технологій навчання, спрямованих на підготовку випускника, який може розв’язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.



Актуальність проблеми зумовлена:

  • нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму;

  • зниженням моральності певної частини соціуму;

  • певною втратою традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;

  • заміною високої духовності, смисложиттєвих цінностей на штучну, часто тільки зовнішню.

Саме тому важливим питанням в контексті викладання світової літератури є активне використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці літератури, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати власну позицію, оскільки школярі з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Аналізуючи технологію розвитку критичного мислення, І. Родигіна [7, с.181] зазначає, що учні мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії. І коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони говорять, думають, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: „Я не згоден! Я думаю інакше!”, тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності інноваційних технологій в процесі вивчення світової літератури, що сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички.

За мету ставлю:


  • повна відмова від авторитарної педагогіки;

  • оволодіння знаннями щодо загальноприйнятих людських цінностей, визначення міри їх впливу на сучасного учня;

  • необхідне корегування поведінки учня та його ставлення до оточуючого світу;

  • відновлення забутих та втрачених ціннісних орієнтирів серед учнівської молоді;

  • формування в учнів вміння проектувати власні позитивні дії на майбутнє.

  • формування етичного, толерантного ставлення до чужої думки.

Головними завданнями вбачаю:

  • виховання людини незалежної, вільної, здатної самостійно осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати свою власну думку перед будь-ким і будь-де;

  • формування високого духовного світогляду школяра, комплексу загальнозначущих, прийнятих світовим суспільством, духовних та моральних цінностей людини;

  • вироблення вміння учнів точно характеризувати героїв та події творів, співставляти та аналізувати власні вчинки, давати їм відповідну оцінку.

Технології реалізації провідної педагогічної ідеї

та її компонентів

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Виготського Л.С., Леонтьєва А.Н., Лосєва А.Ф., у роботах відомих педагогів: Лисенкової, Амонашвілі та інших. Усім відоме висловлювання Виготського Л.С.: "Учение лишь тогда развивает, когда оно активирует умственную деятельность учащихся"[8, с.123].

На мій погляд, слід підтримати точку зору вчителя В. Секіріної, яка пропонує "вивчити взаємозв’язок між широким зверненням до шедеврів світової культури, що спостерігається із введенням шкільного курсу світової літератури, і громадською свідомістю суспільства, його демократичного вибору, зорієнтованого на приєднання до світової громади" [5, с.7].

Тому з метою розвитку критичного мислення використовую найменшу можливість для створення діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну ситуацію, яка б могла викликати дискусію.



Метод "Павутинка" дискусії". Взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах із чотирьох учнів (додаток 1).

У старших класах для розвитку критичного мислення учнів, на мою думку, слід частіше проводити уроки-диспути, дискусії, дебати (додаток 2). Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту може бути прийом «Обери позицію». Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію та перейти на іншу, якщо опоненти знайшли переконливіші аргументи [2, с.7].

При вивченні біографії письменника звертаюсь до рольових підходів, таких як «Конференція з Данте», «Гість уроку – Гомер», «Дебати Ф.Достоєвського та Л.Толстого», «Слідча експертиза існування В.Шекспіра», «Кінорепортаж: в гостях у О.Пушкіна», «Галерея творчості французьких письменників», «Інтерв'ю з письменником О. Генрі» тощо (додаток 3).

Метод "Семантична карта". Це складання схематичного зображення центрального поняття твору. Наприклад, семантична карта поняття "хамелеон" до оповідання "Хамелеон" А.П.Чехова (додаток 4).

Поряд з цим постійний зв'язок тримається із українською літературою, музикою, живописом, – це інтегровані уроки: значення символічного образу чуми в однойменному творі А.Камю та образу голоду в «Жовтому князі» В.Барки; краса чистих людських стосунків та пошуки щастя у новелах О. Генрі та Б. Лепкого (додаток 5), міфологічна основа творів М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та К.Гамсуна «Пан»; таємничий образ незнайомки в поезії О.Блока та картині О.Крамського; значення сонати Бетховена в оповіданні О.Купріна «Гранатовий браслет»; «Жіноче питання» в творчості Ольги Кобилянської «Людина») та Гі де Мопассана («Перший сніг») і т.д. Ще однією методичною стратегією розвитку критичного мислення є «кубування». За допомогою якого можна робити висновки, узагальнення (додаток 6).

Наприкінці уроку на етапі закріплення та усвідомлення вивченого застосовую стратегії „доповідач – респондент”, „сенкан(додаток 7).

Результативним для розвитку критичного мислення є прийом «Збережи останнє слово за собою». Учень, який перший розпочав обговорювати питання, передає слово іншому. Після повного обговорення слово повертається до того, який починав. Таким чином, він отримує право підбити своєрідний підсумок, погодившись із тим, що говорили, чи заперечити, доводячи свою думку.

Прийоми, які забезпечують зосередження уваги на ключових моментах у тексті, чи в творчості, акцентують увагу учнів: читання в парах (для узагальнення матеріалу про новаторський характер творчості Ш.Бодлера), твір-п'ятихвилинка (письмова рефлексія "Чому людина є носієм смерті?" в межах творчості А.Камю), спрямоване читання (обдумування поеми А.Ахматової "Реквієм"), переконуючий лист ("Лист на підтримку Є.Онєгіна"), «Сократівське опитування» (при визначенні проблеми в творі Г.Белля "Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...")

Досить ефективні під час колективного обговорення прийоми «Мозковий штурм» та «Мікрофон». «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок усіх учнів. Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Останнім часом на своїх уроках використовую метод проектів. Це будь-яка діяльність учнів, результатом якої є той чи інший продукт. Проекти можуть бути персональними або груповими. Обидва є результативними. Працюючи над створенням проектів, учні швидко навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельними, постійно самовдосконалюватися. В своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів, власні хоку, вірші), ігрові проекти. Найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми Power Point (додаток 8).

Обсяг матеріалу визначає форми роботи. При опрацюванні об’ємних тем найдоречніше застосовувати технології „Ажурна пилка” ( „Мозаїка”) або «Навчаючи – вчуся». Наприклад, «Ажурна пилка» була нами застосована у 10 класі при вивченні теми « Соціально-психологічна проза ХІХ століття» (додаток 9). Цей вид діяльності дає змогу працювати разом задля вивчення значної кількості інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати один одному.

Стратегія «Кола Вена» допомагає учням скласти порівняльну характеристику героїв. У першому колі записуються риси характеру одного героя, у другому – іншого, а в перетині – те, що їх об’єднує.

Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку, які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-подорож (додаток 10), урок-представлення проектів, урок-дослідження, урок-пошук істини.

Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, воно продовжується в позакласній роботі. Здійснюємо різноманітні проекти, створюємо тематичні та ювілейні газети, готуємо літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, предметні тижні.

Переконана, що творчий підхід вчителя до викладання світової літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню художніх творів. На таких уроках учням завжди цікаво.



Результативність досвіду

Отже, методи й прийоми розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі вчителя, бо стосується життєвих умінь учнів.



У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні:

  • поліпшують навчальні результати;

  • набувають соціальних навичок;

  • усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;

  • набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією;

  • набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;

  • не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;

  • часто виступають організаторами шкільних заходів;

  • краще ставляться до навчання та школи в цілому.

Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність, що відображено на схемі (додаток 11).

Мої учні неодноразово здобували перемоги в олімпіадах і конкурсах, працюють над підготовкою науково-дослідницьких робіт конкурсу юних дослідників «Перші сходинки в науку».



В 2012-2013 навчальному році вперше проходила Всеукраїнська предметна олімпіада із світової літератури, і вже є перші результати:

  • Бухтаєва Дар’я, 10-А клас, переможець районного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади із світової літератури, 2012 рік.

  • Вміння вести дискусію, відстоювати свою точку зору, захищати проект, які неодноразово проявляли на уроках світової літератури, допомогли ученицям 11-А класу Тодерич Наталії та Козловій Катерині успішно виступити і представити район на VII Форумі лідерів освіти Донеччини.

  • Вміння критично мислити, самостійно робити висновки та знаходити рішення дозволяють випускникам бути конкурентоспроможними при складані ЗНО.

Досвід моєї роботи доводить, що розвиток критичного мислення учнів на уроках світової літератури сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й набуттю вмінь і навичок, які ефективно можуть бути застосовані в подальшому житті школярів.

Бібліографія

  1. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52.

  2. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8.

  3. Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71.

  4. Секіріна В. Формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література. – 2006. – № 43. – С.7-12.

  5. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видівництво "Ранок", 2003. – 256 с.

  6. Родигіна І. Формування основних груп компетентностей учнів: можливості продуктивного навчання// директор школи, ліцею, гімназії. – 2004. - №2-3. С.180-184.

  7. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М.: Педагогика, 1982. – Т. 3. – С. 451.






с. 1

скачать файл

Смотрите также: