У посібнику зібрано й систематизовано матеріал, який впродовж навчального


с. 1 с. 2 с. 3 с. 4


Творча спілка вчителів України

Асоціація вчителів української мови




ОЛЕКСАНДРА ГЛАЗОВА

ТЕТЯНА КОСЯН

РІДНЕ СЛОВО

Посібник з розвитку

зв’язного мовлення


6 КЛАС

Рекомендовано Міністерством освіти України

Київ


«Магістр-S»

1997


У посібнику зібрано й систематизовано матеріал, який впродовж навчального року вивчається шестикласниками на уроках розвитку зв’язного мовлення. Посібник укладено відповідно до вимог чинної програми, він доповнює, але не дублює підручник мови для 6 класу.

Система поданих у посібнику вправ готує шестикласників до роботи над твором-описом (природи, приміщення), твором-роздумом про вчинки людей. Посібник містить тексти для усних і письмових переказів.

До посібника введено рубрику «Спілкуймося правильно!», де згруповано лексику до певної теми («У театрі», «Подорож. На вокзалі», «Наша квартира», «У магазині»), подано ситуативні вправи, зразки різноманітних діалогів.

Тексти для вправ дібрано з усної народної творчості, з творів письменників-класиків, а також сучасних митців.

Посібник призначено для учнів і вчителів.
Юні друзі!
Мова народу – це його святощі, його найцінніший скарб. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль. Добре знання мови, вміння користуватися всіма багатствами мовних засобів необхідні в усіх сферах суспільної діяльності.

У цій книжці зібрано матеріал, який протягом навчального року ви будете вивчати на уроках розвитку зв’язного мовлення. Посібник допоможе вам поновити в пам’яті все вже відоме про спілкування і мовлення, ознайомить з вимогами до мовлення та з основними правилами спілкування. Книжка дасть необхідні знання про типи і стилі мовлення, допоможе навчитися усно й письмово переказувати тексти, працювати над творами.

Посібник допоможе вам опанувати рідну мову, навчатиме добирати мовні засоби відповідно до різних життєвих ситуацій, правильно будувати висловлювання.

Свої думки людина може висловити тим точніше, чим більше слів має вона в своєму запасі. Книжка включає рубрику» Спілкуймося правильно!», де зібрано лексику відповідно до певної ситуації спілкування, подано зразки різноманітних діалогів.



Пам’ятайте, що правильне і вправне володіння мовленням – одна з головних рис по-справжньому освіченої та культурної людини.

З М І С Т


ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 5 КЛАСІ




Мова та мовлення. Діалог та монолог

3

Ситуація спілкування

6

Стилі мовлення

7

Текст. Ознаки тексту

8

СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!




У театрі

10

§ 1. Будова абзацу

11

§ 2. Складний план тексту

13

§ 3. Типи мовлення

15

§ 4. «Відоме» й «нове» в реченнях тексту розповіді й опису

17

§ 5. Розповідь

19

СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!




Подорож. На вокзалі

21

§ 6. Опис природи

23

§ 7. Переказ тексту розповідного характеру з елементами опису природи

25

§ 8. Твір-опис природи

28

§ 9. Опис приміщення

30

§ 10. Переказ тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення

34

§ 11. Твір-опис приміщення

39

СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!




Наша квартира. Наша кімната

41

§ 12. Роздум

44

§ 13. Переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму

47

§ 14. Твір-роздум про вчинки людей

51

СПІЛКУЙМОСЯ ПРАВИЛЬНО!




В універмазі. У магазині готового одягу

54

§ 15. Замітка в газету типу роздуму про вчинки і поведінку людей

55

§ 16. Оголошення. План роботи

58



ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У 5 КЛАСІ
МОВА ТА МОВЛЕННЯ. ДІАЛОГ ТА МОНОЛОГ

1. Прочитати легенду. Завдяки чому її герой одержав можливість спілкуватися з рослинами, птахами та звірами? Чи можливе мовлення без знання мови? Що таке мовлення і що таке мова?


Знахар
Один хлопець-сирота в ніч на Івана Купала знайшов квітку папороті. Несе квітку додому й чує, що всі дерева, птахи й тварини розмовляють між собою, як люди. Цей цвіт папороті дав йому чарівну здатність розуміти мову тварин та рослин.

З того часу став хлопчина знахарем. Кожна травинка розповідала йому, яку недугу вона може зцілити. А пташок хлопець їхньою мовою розпитував, де та чи інша трава росте.

Найбільше ліків знала стара мудра змія, що жила у скелі. Свої таємниці змія відкривала тільки молодим зміючкам.

Дізнався про це молодий знахар і почав учащати до скелі. Сховається серед каміння і слухає розмову між зміями.

Побачила якось стара змія хлопця, розгнівалась на нього і вкусила. Від її отрути знахар не вмер, але онімів.

Проте мову всього живого він розумів. Хоч не міг говорити, але міг слухати. До скону віку блукав знахар лісами, дослухався шелесту трав та пташиного щебету. Багатьох хворих урятував від смерті.



Народна легенда


Мова – це фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні засоби (звуки, слова, словосполучення, речення та ін.), які служать для спілкування.

Мовлення – це спілкування за допомогою мовних засобів, тобто мови.

2. Виразно прочитати байку за особами. Вказати в її тексті діалог та монолог. Що таке діалог та монолог?
Билина

Сказав раз Кущ Билині:

- Билинонько! Чого така ти стала,

Мов рибонька в’яла

Пожовкла, не цвітеш,

Живеш, як не живеш,

Твоя головонька от-от поляже?

- Ох; Кущику! – Билина каже. –

Я на чужині…

Хто щиро поважа родину,

Свій рідний край,

Тому не всюди рай:

Чужина в’ялить, як Билину.

Л. Глібов


Мовлення існує у формі діалогу або монологу.

3. Прочитати казку за особами. Вказати в її тексті монолог та діалог. Чому людина втратила можливість спілкуватися з природою?


Добрий лісоруб
Прийшов якось чоловік у ліс по дрова. Вибрав березу, підняв сокиру. Тут берізка заговорила жалісно:

- Не рубай мене! Я маю багато дітей, вони плакатимуть, якщо мене не стане!

Підійшов чоловік до дуба. Побачив дуб сокиру й почав просити:

- Дай мені ще пожити на світі! Жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. Як же виростуть дубові ліси?

Чоловік підійшов до сосни. Та теж почала проситися.

Присів чоловік і замислився: «От диво! Ліс живе, він думає. У кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. Кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. Тож духу не вистачає його скривдити!»

Тут із хащі вийшов дід з довгою зеленою бородою, у сорочці з бересту, в жупані з кори ялини. Лагідно глянув Лісовик на лісоруба й сказав:

- Спасибі тобі, що не знищив моїх дітей! Це принесе тобі щастя. Віднині все, чого тобі захочеться, в тебе буде. Дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними. Бо ж тоді втратимо спільну мову, перестанемо розуміти одне одного…

Попрощався Лісовик з чоловіком і зник у хащах.

Жив той чоловік заможно й щасливо до кінця своїх днів. І діти його були щасливі, й онуки. Ніколи не кривдили вони нічого живого.

Та якось праправнукові доброго лісоруба запраглося, щоб сонце спустилося з неба й погріло йому спину. Розгнівалося сонце на таку його дурість і спалило нахабу гарячим промінням.

Того нещасливого дня гаряче проміння сонця так налякало дерева, що ті оніміли навіки. З тих пір люди не чули від них жодного слова.



Народна казка

СИТУАЦІЯ СПІЛКУВАННЯ
4. Розглянути схему. Пояснити, що слід узяти до уваги, щоб зорієнтуватись у ситуації спілкування, і що залежно від цього визначити?
Перед тим, як вступити в спілкування,

слід УЗЯТИ ДО УВАГИ:


в офіційній обстановці

ДЕ спілкуємося?




Ситуація у невимушеній

спілкування ХТО адресат? обстановці
повідомлення

Яка МЕТА



спілкування? з’ясування

спонукання


Залежно від цього треба ВИЗНАЧИТИ:


ТЕМУ
ГОЛОВНУ ДУМКУ висловлювання
ФОРМУ

(діалог чи монолог)





5. Використовуючи подану вище схему, визначити тему та головну думку можливого висловлювання, уявивши, що ви прийшли:




  • до читального залу районної бібліотеки;

  • на засідання шкільного мовного гуртка;

  • до бабусі в день її народження;

  • до однокласника, що занедужав.


СТИЛІ МОВЛЕННЯ


Залежно від ситуації спілкування використовують різні стилі мовлення.

Розрізняють п’ять стилів: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний. Стилі мовлення вивчає наука стилістика.

6. Розглянути таблицю. Розповісти, у яких сферах життя використовують кожен із стилів. У яких ситуаціях спілкування вдаються до кожного із стилів у шкільному житті?



Стилі мовлення





Назви стилів


Де

вживаються


Основні види

(жанри)

висловлювань



Розмовний

Науковий

Художній


Офіційно-діловий
Публіцистичний

У побуті

У науці, техніці,

в освіті


У художній

літературі

У службових

стосунках

У суспільному

житті

Розмова на побутову

тему, листи до близької

людини
Лекція, доповідь,

наукова стаття

Вірш, поема,

оповідання, повість,

роман, п’єса, казка
Закон, постанова, заява,

звіт, розписка, оголошення


Промова, звернення,

газетна чи журнальна

стаття

7. Прочитати. У якій ситуації спілкування може бути використане кожне з висловлювань? За якими ознаками це можна встановити? Визначити стиль кожного з висловлювань.


1. У трав’янистих рослин, наприклад, у культурних злаків (жито, пшениця, овес), ріст і розвиток відбуваються швидко. Навесні після посіву на темному ґрунті з’являються перші паростки пшениці, і поле стає зеленим. Через місяць пшениця починає кущитися, потім на ній з’являється колосся. Поле поступово жовтіє, в колоссі достигає зерно. Наприкінці літа збирають урожай. Для того, щоб відбулися всі ці зміни, в органах рослин – у листках, стеблах і коренях – відбуваються складні процеси живлення. Рослина засвоює поживні речовини з навколишнього середовища, переробляє їх і одночасно виділяє із себе непотрібні їй речовини.

З дитячої енциклопедії
2. Надворі весна вповні. Куди не глянь – скрізь розвернулося, зацвіло пишним цвітом. Поле – що безкрає море, скільки глянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. На ланах грає сонячна хвиля, під хвилею співає хліборобська доля… Легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку. І ведуть вони між собою тиху таємну розмову…

За Панасом Мирним
ТЕКСТ. ОЗНАКИ ТЕКСТУ

8. Прочитати. Чи можна стверджувати, що подані речення утворюють текст? Пригадати визначення тексту.


Рідна мова – то неоціненне духовне багатство. У рідному слові народ усвідомлює себе. Слово рідної мови – могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, побутового досвіду народу. Рідне слово – невичерпне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село й місто, про весь свій край.

За В. Сухомлинським



Текст – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою. Речення в тексті розташовані в потрібній для розкриття теми послідовності.

Речення тільки висловлює якусь думку. Висловлена ж у тексті думка має розвиток за рахунок, того, що кожне наступне речення до вже відомого додає щось нове.

Ознаки тексту такі: пов’язаність речень за змістом, наявність головної думки, її розвиток, певна послідовність речень, зв'язок речень між собою за допомогою займенників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів, сполучників.

9. Подані речення записати в такій послідовності, щоб вони утворили текст. Визначити тему й головну думку тексту. Дібрати до нього заголовок. Вказати засоби зв’язку між реченнями в тексті (займенники, синоніми та ін.).


Свій твір Володимир Мономах закінчує проханнями виконувати його поради, доброзичливо ставитися до всіх на світі. Після князя лишилося знамените «Повчання дітям». Володимир Мономах був мудрим і далекоглядним правителем, талановитим письменником. Це книга про те, як належить жити.

10. Переписати, на місці крапок уставляючи слова, які є засобами зв’язку між реченням в тексті. Назвати ці засоби (займенники, синоніми, повтори та ін.). Визначити тему й головну думку тексту.

Князь Ярослав Мудрий не любив воювати. …любив бути в Києві, клопотатися мирними справами. За часів… правління… місто над Дніпром виросло, розбудувалось. …кохався в книжних премудростях. …зібрав величезну бібліотеку. Слава про … линула далеко за межами Руської землі.

11. Прочитати текст. Вказати в ньому зачин, виклад та кінцівку. Визначити тему та головну думку. Дібрати заголовок.


У багатьох піснях нашого народу оспівано барвінок з його небесно-голубими квітками й вічнозеленим листом.

Ця рослина супроводжувала наших пращурів від колиски до могили. У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата. Він ріс біля криниці і був завжди до послуг людині. Про лікувальні можливості барвінку наші пращури знали здавна.

Назва цієї улюбленої українцями квітки, хоч як ми до неї звикли, все ж запозичена, тільки дуже давно. У німецькій мові рослина зветься бервінкель – «ведмежий куток». Німецька назва, в свою чергу, походить з латинської мови.

Барвінок міцно увійшов у побут нашого народу як декоративна рослина. Гілочка барвінку – наче витвір мистецтва.



За А. Коваль
С П І Л К У Й М О С Я П Р А В И Л Ь Н О
У театрі
Виразно прочитати діалог за особами. З’ясувати лексичне значення виділених слів.
- Що сьогодні йде в театрі?

- Сьогодні йде вистава за п’єсою Старицького «За

двома зайцями».


  • Скажіть, будь ласка, чи можна придбати на вечір

два квитки в партері?

- Залишилися квитки тальки в ложі першого ярусу та в ложі бенуара.

- Коли розпочнеться вистава?

- О дев’ятнадцятій годині.

- Де можна буде купити програму?

- У білетерки.

- Дякую вам за інформацію

- Прошу. Приходьте на виставу.


Використавши деякі з поданих у рамці слів та словосполучень, скласти розповідь «На прем’єрі».





Репертуар, афіша, Київський Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Національна опера України ім.. Т.Г.Шевченка, Київський академічний театр юного глядача (Київський ТЮГ), Київський академічний театр оперети (Київська оперета), Київський академічний театр ляльок, фойє, гардероб, перший дзвінок, перша дія, оплески, овація, гастролі, завіса, сцена, оркестрова яма, диригент, соліст, хор, статист, партер, балкон, декорації, грим, актор, антракт, буфет.



Побудувати діалог, додавши до поданих реплік-запитань репліки-відповіді. «Проговорити» його за особами.


- Скільки ще залишилося до початку вистави?

…………………………………………………..

- Чи ти знаєш, хто виконує головні ролі?

………………………………………………….

- Може, варто взяти напрокат бінокль?

………………………………………………….

- Де тут буфет? Дуже хочеться пити.

………………………………………………….

- А коли ми оглянемо фойє?

………………………………………………….

Скласти й «проговорити» за особами діалоги, можливі між:


      • глядачем та білетеркою;

      • актором та його шанувальником;

      • двома однокласниками, які несподівано зустрілись

у фойє театру.
§1. БУДОВА АБЗАЦУ
12. Подані абзаци прочитати в такій послідовності, щоб утворився текст. Залежно від чого текст членується на абзаци?
Приніс лелека насінину й кинув у ріллю. За день вистромилися із землі пагінці кавуна. Як доспів кавун, ледь доніс його чоловік додому. Розрізав, а в ньому хліб, калачі, ковбаси… Так віддячив лелека за добро.

Орав якось чоловік поле. А тут де не взявся лелека з перебитою ногою. Приніс його селянин додому. А коли вилікував, випустив птаха на волю.

Приніс і йому лелека насінину. Виріс з неї кавун. Прямо в полі розрізав його заздрісний сусід. А звідти роєм джмелі здоровенні! Довго пам’ятав заздрісник лелечин подарунок.

Почув про те заздрісний сусід. Підстеріг лелеку на березі річки й перебив йому дрючком ногу. Тоді поніс додому лікувати. Як видужав лелека, випустив його заздрісник на волю.



Народна казка



Тема тексту розпадається на кілька мікротем. Мікротема розкривається кількома реченнями. Частина тексту, об’єднана мікротемою, називається абзацом.

Кожен абзац починають записувати з нового рядка.

Абзац має таку будову: зачин, розробка висловленої в зачині думки, кінцівка.

Кінцівка в абзаці не обов’язковою. Її може не бути, коли думку завершено.


13. Прочитати. Визначити тему та мікротеми тексту. Переписати, поділяючи текст на абзаци. У кожному з абзаців вказати розробку теми, кінцівку.

В Україні вірили, що лелека приносить щастя оселі, біля якої він збудував гніздо. Господаря тієї оселі шанували в оселі. Якщо ж хтось лелече гніздо поруйнує, у родині могла статися біда. Тому гнізда лелек берегли й охороняли. Щодо походження лелеки існувало чимало легенд. Одна з них стверджує, що лелека колись був чоловіком. Бог позбирав у лантух усіх земних гадів та послав його кинути лантух у море. Дорогою чоловік не втримався і поцікавився, що ж він несе. Гади вислизнули на волю й порозповзалися по землі. Бог перетворив чоловіка на бусола й примусив збирати жаб, гадюк та вужів. З того часу лелека й визбирує їх по болотах. Лелека має чимало народних назв. У різних місцевостях цей птах відомий як чорногуз, гайстер, бусол, веселик. Влучні й лагідні назви засвідчують любов українців до птаха.
14. За поданими зачинами продовжити абзаци. Текст записати, визначити його тему, мікротеми. Дібрати заголовок, який відбивав би тему тексту.
Образ зозулі часто трапляється в усній народній творчості. ………………………………………………………….

За повір’ям, зозуля віщувала тривалість людського життя. ……………………………………………………………...

Про походження зозулі складено чимало легенд. ………………………………………………………………………

§2. СКЛАДНИЙ ПЛАН ТЕКСТУ
15. Прочитати текст, визначити його тему. Виділивши мікротеми, скласти й записати простий план тексту. Навіщо, на вашу думку, складають план?
Перша книжечка
Нудна й тяжка була наука в дяковій школі. Проте малий Шевченко і до цієї науки брався охоче. Він відчував, що десь далі є наука ясна, радісна, справжня. Цей чарівний світ, мов магнітом, тягнув Тараса до себе.

Цікавішою для учнів наука ставала, коли починали вчити письма. Для Шевченка це була справжня втіха.

Папір був тоді дорогий, а кріпаки бідні. Грамотіям для письма залишалися стіни, ворота й двері.

Одного разу Тарас побачив у дяка грубий зшиток. Ще раніш хлопець бачив, як дяк щось у нього вписував. Тарас почав розглядати записані рукою дяка пісні й вірші. Довго сидів над ними, мов прикипів.

Уперше хлопцеві відкрилася таємниця, як творяться книжки. До жаги забажалося зробити таку книжечку самому. Захотілося вписувати в неї ті пісні й вірші, що йому припали до вподоби. Це був перший потяг до словесної творчості.

І ось Тарас у бур’янах. Сів на колодці, розгорнув свій зшиточок. Сторінки його були розмережані візерунками. Тут були записані пісні й вірші.

Хлопець записав ще одну пісню. Тепер йому захотілося співати. Він стиха завів дзвінким та гнучким голосом. Кінчав пісню й знову починав. І не було тому співу краю.

За С. Васильченком

16. Прочитати складний план поданого в попередній вправі тексту. Порівняти його із самостійно складеним простим планом. Який із планів є конкретнішим, більш докладним? Усно переказати текст за складним планом.



План

I. І до нудної науки Тарас брався охоче.

II. Навчання письма – справжня втіха.

III. На чому писали «грамотії».

IV. Тарас побачив дяків зшиток.


  1. Вписані дяком вірші та пісні.

2. Забажалося зробити книжечку.

3. Перший потяг до словесної творчості.

V.У бур’янах:

1. Пісні й вірші у зшиточку.

2. Записав ще одну пісню.

3. Трасові захотілося співати.

4. Не було тому співу краю.


Складний план відрізняється від простого тим, що його пункти включають у себе підпункти, тобто заголовки ще дрібніших частин тексту.

У порівнянні із простим планом складний є конкретнішим і більш вичерпним.



17. Прочитати текст, визначити його тему, виділити мікротеми. Скласти й записати складний план тексту. Усно переказати текст за планом.



Співоча родина
Жив колись бідний удівець. Мав він повну хату малих дітей, а землиці – на заячий скік. Тяжко працював, щоб прогодувати сім’ю.

Усі в родині любили співати. Не те що дня, години не могли прожити біднякові діти без пісні.

По сусідству жив багатий та вредний дячок. Співи бідних дітей дратували його. Прийшов він до їхнього батька, кинув торбу з грішми на лаву й попросив дати йому на виховання котресь дитинча. Він був упевнений, що інші діти заздритимуть, і буде їм не до співу.

Скликав бідний чоловік дітей і спитав, хто хоче жити в багатого сусіда. Спатиме він там на перинах, а їстиме самі калачі.

Гірко заплакали діти, бо не хотіли розлучатися з татком та одне з одним. Пісня об’єднувала їхні душі, робила їх щасливими. Які калачі й перини можуть таке щастя замінити?

Розгнівався панок, але що мав робити? Запропонував торбу грошей залишити, якщо ніхто з дітей більше не співатиме.

Тут один хлопчик заспівав такої сумної, що у всіх закрутилися сльози в очах. Схопив бідняк торбу та віддав панові. Бо ж продати дитячі співанки – то однаково, що продати рідне дитя.

Щодня бриніла піснями бідняцька хата. І як не тяжко було жити в злиднях, була та родина щасливою.

18. Обміркувати зміст усного висловлювання на одну з поданих тем. Скласти й записати складний план висловлювання.


      • День, що мені запам’ятався

      • Цікава мандрівка

      • Концерт улюбленого співака


§3. ТИПИ МОВЛЕННЯ
19. Розглянути таблицю. Пояснити, на що слід звернути увагу, щоб визначити тип мовлення.


Типи мовлення


Назви типів мовлення



На яке питання

дається відповідь



Про що йдеться


Розповідь

Опис

Роздум


Що сталося?

Що відбулося?
Який? Яка?

Яке? Які?


Чому?

Про дії, події

Про ознаки предмета

та його частин


Про причини

ознак чи дій


20. Прочитати уривки. Визначити, до якого типу мовлення слід віднести кожен з них. Свою думку аргументувати.


1. Голуб був чудесний. Голівка ж яка: малесенька, виточена, не кругла, а довгастенька. А дзьобик: це ж не дзьобик, а пшеничне зернятко, ніжне, рожеве, тупеньке. Шийка горда, не довга й не коротка, спина ввігнута, хвіст трубою і пір’їн у ньому не менше тридцяти шести. А крила такі легкі та сильні, що як пушинку тіло носять.

За В. Винниченком

2. Пароплав вийшов у відкрите море. Після десяти годин руху судова машина зіпсувалась. Туман погустішав. Пароплав виявився безпорадним, кинутим напризволяще. На сигнали про допомогу ніхто не відповідав.

Тоді згадали про голуба. Адресований пароплавному товариству лист було згорнуто, запаковано у водонепроникний папір та прикріплено до пір’їн пташиного хвоста.

Як тільки голуба випустили, він зробив два кола над судном, потім піднявся вище. Як стрілка компаса, голуб рушив до мети.



За Е. Сетоном-Томпсоном
3. Голуба називають птахом миру, тому що саме він, згідно з давньою легендою, звив гніздо в шоломі несамовитого й грізного Марса, бога війни. Це затримало кровожерного бога й перешкодило початку нової чвари. Отже, голуб – птах злагоди й миру.

З довідника

21. Прочитати. Визначити тему й головну думку тексту. До якого типу мовлення він належить? Свою думку довести. До якого типу мовлення ви вдаєтеся, доводячи свою точку зору? З’ясувати стиль тексту.


Говерла і Прут
В одному з гірських селищ жив собі леґінь Прут. Якось у горах він зустрів дівчину Говерлу. Велике й щире кохання поєднало їхні серця.

Та не могла Говерла піти жити до людей в село. Не давав їй дозволу батько, гірський цар. Не міг бути в горах Прут, бо в долині жила його старенька мати.

Якось здійнялася в горах страшенна буря. Коли на ранок вона вщухла, сонце піднялось оглянути Карпати й здивувалося. На місці старої долини виросла гора. Вона сягала аж до хмар.

А між горами побігла гомінка річка. Вона прокладала собі шлях в ущелинах, спадала зі стрімких скель.

Ніхто в селі не бачив більше легеня Прута, а в горах не зустрічав дівчину Говерлу.

Стрімку ріку люди прозвали Прутом, в височенну гору, біля ніг якої в’ється Прут, - Говерлою.



Народна казка


с. 1 с. 2 с. 3 с. 4

скачать файл

Смотрите также: