У співробітництві, під керівництвом і з допомогою, дитина завжди


с. 1


У співробітництві, під керівництвом

і з допомогою, дитина завжди

може зробити більше й вирішити

складніші завдання, ніж самостійно…

У співраці дитина

виявляється сильнішою і розумнішою,

ніж у самостійній роботі.

Л Виготськийed00019_
Учнівське самоврядування в Новаківській загальноосвітній школі І-ІІІступенів

Кінцева ціль всякого виховання –

виховання самостійності

шляхом самодіяльності.



А.Дистерверг
Вимовляючи слова "шкільне самоврядування", ми часто маємо на увазі особливий спосіб виховної роботи, коли діти грають у демократію. Лише останніми роками на передній план стала виходити вимога про реальну участь громадськості в керуванні школою. Однак шкільне самоврядування може бути чимось зовсім іншим, а саме – реальною частиною педагогічного процесу й не тільки. Враховуючи високий темп сучасного життя, високі вимоги роботодавців до працівників, можна зробити висновок, що молодій людині, яка будує успішну кар’єру, конче необхідні навички лідера (професійного менеджера). Причому ці навички мають бути не теоретичними (книжковими), а підкріпленими власним практичним досвідом. Але де взяти такий досвід вчорашньому випускникові? Уважно проаналізувавши нинішню ситуацію, соціологи дійшли закономірного висновку. Вищу конкурентоздатність мають на ринку праці ті випускники, які під час навчання брали активну участь у діяльності органів учнівського самоврядування. Вони на практиці здобули навички організаційної роботи, ефективної комунікації, підготовки заходів і головне – вміння переконати колектив у необхідності реалізації конкретних дій. Уявіть ситуацію, коли молода людина хоче за один рік стати майстром спорту з плавання шляхом вивчення спеціальної літератури. Неможливо, скажете ви. Всі знають, щоб стати професіоналом у спорті, потрібні роки виснажливих тренувань. Водночас, працюючи в органах самоврядування, молодь здобуває практичні навички, маючи ПРАВО на здійснення помилок та ЧАС – на їх виправлення. А чим раніше молоді люди почнуть таку діяльність, тим більшого результату вони зможуть досягти. Демократизація виховної діяльності школи передбачає широкий спектр напрямків формування активної особистості: пробудження національної самосвідомості учнів, розвиток самостійності, готовності займати активну позицію в колективній діяльності й брати на себе відповідальність, вміння відстоювати власні та колективні інтереси, розвиток здатності до розв'язання нестандартних проблем тощо. За нинішніх умов соціально-економічного реформування , суспільства загальноосвітні навчальні заклади перебувають у стані пошуку оптимальних форм і методів управління школою та здійснення демократизації навчання. У сучасній науковій та методичній літературі нема єдиної думки щодо означення терміна “шкільне самоврядування”. Можливо, тому педагоги, працівники методичних установ та управлінь освіти мають ускладнення у визначенні сутності самоуправління, його призначення та функцій в учнівському колективі. Зокрема, одні доводять необхідність запроваджувати в школі лише адміністративне керівництво учнівським колективом, інші стверджують, що треба розвивати не „самоуправління”, а „співуправління”, а треті роблять спробу підмінити учнівське самоуправління громадським самоуправлінням школи. І сам термін „самоврядування” трактують по-різному. В „Педагогічній енциклопедії” самоврядування розглядається як участь дітей в управлінні та керівництві справами свого колективу. Не заперечуючи цього твердження, багато педагогів роблять акцент на різних словах. Хтось бере за основу керівництво колективом і розглядає самоврядування як частину загальної системи управління. Інші розуміють самоврядування як форму організації колективного існування, або як можливість учнів реалізувати своє право на участь в управлінні всіма справами школи. Як показує соціально-педагогічний досвід, педагогічний вплив на розвиток самоврядування передбачає створення організаційних, ідеологічних та методичних гарантій у визначенні та подальшому саморозвитку учнівського колективу. Організаційні гарантії забезпечують функціонування органів самоврядування в найрізноманітніших формах, які оптимально відповідають типові школи, досвідові демократичної діяльності й культурі школярів, рівневі соціально-педагогічного досвіду педколективу. Структура та форми учнівського самоуправління формуються з урахуванням місцевих умов і бажань самих учнів. Тобто самоврядування «самоорганізується» в спеціально створених організаційних умовах.

Основні умови для функціонування учнівського самоврядування:



  • зацікавленість учнів і педколективу;

  • оптимальна структура;

  • функціонування на засадах демократії;

  • визначення оптимальних методів педагогічного контролю.

  • розв’язати протиріччя: самостійність учнів і педагогічне керівництво.

Щоб цього протиріччя не виникало, необхідно, щоб учнівське самоврядування брало дієву участь у методичній роботі і працювало разом з педагогічним колективом над вирішенням спільної педагогічної проблеми, звісно накреслюючи власні шляхи, вирішуючи власні завдання. Самоврядування є за своєю суттю самоорганізацією співтовариства.

Самоврядування – складна структура, в якій діють різні принципи, зокрема й демократії та свободи. Однак сфера застосування кожного принципу має бути чітко окреслена. Інакше ж можна прийти до важких наслідків у педагогічній роботі школи. А там, де немає соціальних зв'язків і дорослі й діти після уроків розбігаються по домівках, складно налагодити відразу загальношкільне самоврядування. Тому іноді доводиться починати з найпростіших форм організації діяльності, в основі яких знаходяться насамперед бажання й інтереси самих дітей, а також завдання захисту їхніх прав у середовищі вчителів. У байдужій до потреб дитини школі самоврядування практично неможливе. Нехай навіть там обрано президента і в кожнім класі створено учнівський парламент, але якщо педагоги ставляться до цього лише як до гри, тоді нічого не вийде з вихованням вільної особистості.

Отже, самоврядування – це частина педагогічного процесу, що розвивається, якою керують педагоги на основі соціальних, правових і етичних принципів. Демократичне самоврядування як спосіб організації життя учнівського колективу сприяє виробленню в учнів почуття господаря школи, вміння співпрацювати на принципах рівності, гласності, демократизму . Учнівське самоврядування в нашій школі організовано на загальношкільному та класному рівнях.

Вищим органом учнівського колективу школи, а разом з тим і самоврядування є учнівські загальні збори , які в школі проходять під назвою «Школа наш дім, а ми – господарі у нім», де ми разом з делегатами від класних колективів шляхом голосування , залежно від бажання більшості: таємного чи відкритого, списком, чи індивідуально обираємо Раду учнівського самоврядування та Виборчу комісію для організації та проведення виборів голови учнівської ради та інших актів громадянського волевиявлення із числа кандидатів, яких пропонують класні колективи. Вносячи свої кандидатури, представники класів обґрунтовують, чому саме ці люди повинні представляти їх колектив в органах учнівського самоврядування; оголошують свої пропозиції до річного плану виховної роботи школи, плану роботи учнівського самоврядування, інформують про свої наміри щодо організації колективних творчих справ протягом навчального року, вносять свої пропозиції щодо покращення роботи учнівського самоврядування та учнівського колективу школи, відрадно, що цього року лунали пропозиції не лише про організацію дозвілля, а й про покращення чергування по школі, налагодження дисципліни і порядку, збереження шкільного майна.

Класні збори – це вищий орган учнівського самоврядування в класі. На цих зборах класні колективи формують своє самоврядування, обговорюють свої пропозиції щодо планування роботи, обирають кандидатів до органів учнівського самоврядування школи , обговорюють актуальні питання повсякденного життя, визначні історичні події, сучасні досягнення, моральні проблеми.

На першому засіданні ради учнівського самоврядування школи ми ознайомились з нашими чинними документами, розглянули питання: «Чому протягом останніх років наше шкільне учнівське самоврядування працювало не на повну потужність»? Відповіді дітей були різними: одні стверджували, що діти пасивні тому, що пасивні їх батьки, інші - , що зараз живе кожен для себе, тобто привалює індивідуалізм, а треті доводили, що навіть на рівні держави самоврядування існує формально, працює тільки на себе, а простий люд нікому не потрібний але, залишивши глобальні проблеми, всі прийшли до висновку, що головна людина – очільник учнівського самоврядування, а саме – голова учнівської ради, від неї залежить не все, але дуже багато.

Ознайомлюючись з нашими чинними документами ми знайшли ряд недоліків і провели, як зараз модно говорити, політичну реформу , внісши ряд змін до положення про Голову Ради учнівського самоврядування. Раніше ми обирали Голову Ради терміном на 1 рік, тепер на 2 роки. Тому, що останні 2 років виходило так, що Головою Ради обирали учня 11класу ( випускного), до нового року він лише починає розуміти що , де і з ким йому робити, а вже після нового року він починає закінчувати школу і , звичайно, йому вже не до лідерства.

Дивлячись на бездіяльність голови Ради учнівського самоврядування, збавляли оберти, розхолоджувались і члени ради, тому активісти колегіально вирішили:

Перенести термін виборів голови Ради, обираючи його не на початку навчального року, а в кінці, щоб коли діти після літніх канікул прийдуть до школи, самоврядування відразу розпочало активну діяльність.

Відтепер учні 11 класів не матимуть права балотуватись на посаду Голови Ради учнівського самоврядування, а свої кандидатури можуть висувати тільки учні 8-10 класів.

Провівши анкетування – «Голова Ради учнівського самоврядування- це…», ми прийшли до думки, що Головою Ради мало бути тільки неформальним лідером, адже він є візитною карткою школи і тому повинен бути активною, ініціативною особистістю з нормальним ставленням до навчання й нормальною поведінкою. На випадок невиконання Головою Ради своїх прямих обов’язків запровадити процедуру імпічменту.

Готуючись до виборів Голови Ради учнівського самоврядування ми побачили соціальну пасивність наших учнів, бо на посаду претендувала дуже обмежена кількість кандидатів.

В акті народного волевиявлення брали участь учні 5-11 класів та працівники школи. Головою Ради учнівського самоврядування була обрана учениця 9класу Юсин Ольга

Юсин Ольга – це не лише добросовісна учениця, а й людина творча, активна, ініціативна,обов’язкова, відповідальна, вона може запропонувати, організувати захід, потім проаналізувати , знайти власні помилки, визнати їх і позбутися ї при організації інших заходів .

Також на засіданні Ради учнівського самоврядування було розглянуто й затверджено структуру учнівського самоврядування школи, переглянуто посадові обов’язки, розподілено доручення та сплановано роботу Ради та центрів самоврядування. До складу учнівського самоврядування входять такі центри самоврядування:


  • центр «Дозвілля і культури» проводить роботу щодо залучення учнів школи до участі у культурно-масових шкільних заходах, а саме: шкільних свят, дискотек, екскурсій, сприяє організації та проведенню різноманітних конкурсів; залучає учнів до участі у спортивних секціях, змаганнях.

  • робота центру «Дисципліни і порядку» складається з контролю за дотриманням Статуту школи, навчальної дисципліни, організовує самообслуговування учнів по школі і в класах. Представники цього центру підтримують зв'язок з інспекцією у справах неповнолітніх, спільно з адміністрацією школи проводять рейди «Урок», «Перерва», «Форма» тощо;

  • центр «Інформації та просвіти» відповідає за роботу шкільного радіо, видає шкільні газети та листівки, своєчасно інформує шкільну громадськість про рішення Ради учнівського самоврядування, працює над формуванням в учнів власної думки, вміння висловлюватись і слухати, толерантно ставитися до переконань інших. Особливий напрям роботи центру — створення літопису школи.

  • центр «Знання» виховує в учнів відповідальне ставлення до навчання через організацію предметних вечорів, конкурсів, надає допомогу в проведенні шкільних олімпіад, контролює відвідування учнями уроків та успішність, перевіряє стан учнівських зошитів та щоденників;

  • центр «Суспільно – корисних та добрих справ» сприяє вихованню в учнів працелюбності, бережливого ставлення до школи та її майна, допомагає своєю працею примножувати красу класу, села; залучає до участі батьків, вчителів у суботниках та місячниках благоустрою території;

  • центр «Захисту прав дитини» здійснює соціальний захист організовує допомогу учням з малозабезпечених сімей, сиротам, напівсиротам; здійснює контроль за діяльністю шкільної їдальні, за бережливим ставленням до хліба; забезпечує захист прав та інтересів учнів; піклується про молодших школярів; формує навички здорового способу життя.

Кожний центр має голову, заступника та консультантів із числа вчителів.

Члени Ради учнівського самоврядування мають представництво в Раді школи, де мають змогу нарівні з дорослими (учителями та батьками) вирішувати важливі питання функціонування школи: матеріального і методичного забезпечення школи, організації навчально – виховного процесу, атестації вчителів, організації гурткової роботи та дозвілля учнів.

Я не можу сказати, що самоврядування в нашій школі бездоганно налагоджене, супердієве, надто активне й ініціативне, але дещо ми намагаємось робити і бачимо результат наших спільних зусиль. Я не буду зупинятись детально на роботі кожного центру, але можу сказати, що в полі зору самоврядування зараз знаходиться чергування класних колективів по школі, збереження майна та озеленення класних кімнат, прибирання ділянок пришкільної території, організовуємо спортивні змагання між класними колективами, готуємо позакласні заходи , тематичні лінійки.

Дуже активно учнівське самоврядування попрацювало під час проведення місячника « Ми за здоровий спосіб життя» ініціювали, проводили та підводили підсумки рекламної акції «Шкідливі звички всі забудь, здоровим, друже, завжди будь!» ( це випуск колективної газети) Хочеться відмітити, що нашим учням дуже подобається процес роботи над плакатами, там скупчується майже вся школа на всіх перервах: діти спілкуються, кожен старається, щось порадити і , як не дивно із заданої теми, а що може бути краще і корисніше за таке спілкування.

Основним принцип учнівського самоврядування в школі є:

„Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо.” Саме ці слова відповідають бажанню, прагненню наших учнів об’єднатися навколо корисної, цікавої справи, ідеї, програми з метою вирішення своїх потреб у спілкуванні, отриманні корисної інформації додаткових знань, вмінь, навичок у захисті своїх прав в активній участі соціально-громадянських процесах сучасного суспільства. Отже,

Учнівське самоврядування в нашій школі має на меті:

• залучити учнів до різноманітної, змістовної, цікавої діяльності колективу;

• створити умови масового залучення учнів до організаторської роботи;

• забезпечити реалізацію прав та обов'язків учнів.

Розвиток форм самоврядування учнів перебуває у прямій залежності від розвитку різних видів позакласної роботи, від змісту діяльності й завдань колективу.

На основі проведеного аналізу стану учнівського самоврядування виявлено ряд важливих закономірностей. Так, встановлено, що соціальна активність учителя обумовлює розвиток творчої особистості учнів. Формування соціальної зрілості учня та вчителя має багатоаспектний характер, але ці аспекти, в свою чергу, зумовлені особливостями оволодіння учнями та їхніми педагогами соціальним досвідом у процесі становлення їх соціальної зрілості. Досвід роботи переконав нас, що класний учнівський колектив досягає вищих рівнів соціальної зрілості, якщо кожен учень відзначається громадською спрямованістю у діяльності.

Це означає:

1) у будь-якій діяльності, що здійснюється в шкільному колективі, він безпосередньо бере участь, ця участь є активною, коли більшість учнів цього об'єднання є ініціаторами та організаторами такої діяльності;

2) учні з вищим рівнем соціальної зрілості прагнуть надати будь-якій діяльності суспільно корисного значення.

Досвід та ідеї А.С.Макаренка в галузі самоврядування розпочали широко і творчо використовуватись у школах особливо після упровадження районної програми національного виховання учнівської молоді Володимиреччини на 2008-2020роки, Основних орієнтирів виховання учнів1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України.

Найбільш ефективні методи організації діяльності такі:

• регулювання;

• стимулювання;

• самостійність прийняття рішень.

А інтегрованою якістю функціонування моделі є управлінський цикл. Аналіз діяльності учнівського самоврядування за циклами свідчить, що існує залежність між якістю інформації про діяльність суб'єкта самоврядування та результативністю його діяльності.Нами встановлено, що найбільш стійкими мотивами участі школярів у діяльності учнівського самоврядування є: цілісно-орієнтовані, функціонально-змістовні, морально-естетичні та індивідуально-особистісні.У процесі дослідження встановлено, що сформувати в педагогів готовність до співпраці з учнівським колективом - справа більш складна, ніж розвити в них загальнопедагогічні вміння. Отримані факти підтверджують, що процес змін у ставленні педагогів до учнівського самоврядування надзвичайно складний і задовгий. Успішне розв'язання проблеми учнівського самоврядування в контексті сучасних соціально-педагогічних процесів передбачає визначення оптимальних варіантів взаємодії школи з її соціальним оточенням, сприяє розвитку самостійності й формуванню готовності учнів до виконання громадянських функцій та обов'язків. Така постановка вивчення педагогічних основ учнівського самоврядування в школі відповідає новим законодавчим актам та концепції трансформації змісту освіти. Проблема учнівського самоврядування потребує подальшого спеціального дослідження, яке б з урахуванням сучасної постановки завдань розвитку демократичних засад школи та значного фонду ще маловідомих архівних матеріалів дало б цілісну характеристику розвитку самоврядування. Набутий досвід дає можливість зробити висновок, що учнівське самоврядування являє собою соціально-педагогічне явище й одночасно є способом управлінської діяльності школярів зі складною структурою зв'язків і стосунків, засобом прилучення учнів до реального самоврядування громадян країни. Діяльність учнівського самоврядування повинна будуватися на чіткій педагогічній основі таким чином, щоб органи самоврядування мали реальні права й свободи визначення цілей, перспектив розвитку, прийняття та виконання рішень. Саме такий підхід диктується сьогодні умовами становлення правової держави, демократизацією української школи. У повсякденній роботі самоврядування учнів виявляється в плануванні діяльності їхнього колективу; організації цієї діяльності; в аналізі своєї праці; підбитті підсумків зробленого та прийнятті рішень. Учнівське самоврядування забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої й систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи

Всього до роботи в органах учнівського самоврядування різних рівнів задіяно 36,9% дітей школи. В різноманітних виховних заходах, що проводяться школою, задіяно майже кожного учня. Виховна робота планується на навчальний рік, виходячи з аналізу стану виховної роботи, і затверджується педагогічною радою школи. Виховні заходи проводяться згідно з річним планом роботи та позапланово, якщо виникає в цьому нагальна потреба. Відповідно до плану виховної роботи школи щотижнево проводяться виховні години 1-11 класів, на яких обговорюються термінові питання і проблеми із життя шкільного колективу. Протягом всього року проводиться робота по утвердженню принципів загальнолюдської моралі: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та інших доброчинностей. Проводяться класні години, години спілкування за темою „Загальнолюдські цінності”. Значно покращилась робота екологічного напрямку, яка покликана забезпечити учнів науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства. Учні школи беруть участь у виховних заходах, що проводяться районною радою старшокласників і установами районного рівня.

Підводячи підсумок можно визначити що:

Завдання самоврядування: допомогти розкрити повною мірою інтелектуальний, соціальний, духовний, фізичний потенціал учня; виховати громадянина, який має активну життєву позицію, прагне взяти на себе відповідальність за суспільство, в якому він живе; готувати до дійової участі в демократичних процесах.

Самоврядування сприяє: виявленню та розвиткові організаційних навичок; формуванню в учнів відповідальності, принциповості, ініціативності.

Учнівське самоврядування повинно задовольняти основні вимоги до виховного процесу розвитку творчих здібностей учня:

• гуманізація і демократизація : виховний вплив підпорядковується завданням формування громадянина України, а цей аспект включає високий рівень інтелекту та культури, розвиток творчих задатків особистості, виховання людяності, доброти та інших моральних чеснот;

• зв’язок виховання з реальним життям:робота органів самоврядування повинна передбачати участь у суспільно корисній праці, проведення організаторських акцій на здійснення загальноліцейних традиційних заходів тощо;

• виховання особистості у колективі в ході спільної діяльності : майбутній громадянин повинен бачити себе у соціумі, уміти реально оцінити себе, жити у колективі, навчити створювати його атмосферу, враховуючи думки меншості, шукати шляхи до консенсусу;

• єдність вимог і поваги до особистості : дуже вдало суть цього постулату висловив А.С. Макаренко: “Якомога більше вимог до людини, але разом з тим, якомога більше поваги до неї”. Учень повинен відчувати, що вимоги до нього базуються на вірі в його можливості, на впевненості у його силах, на турботі про поступальний розвиток його особистості.

Органи самоврядування виконують три основні функції:

• організаторську

• комунікативну

•діагностичну

Учнівське самоврядування – це не наглядова структура, а спосіб організації життя коллективу

У 2013-2014році органи учнівського самоврядування і педагогічний колектив школи працюють за такими напрямками виховної роботи :

1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства, і держави :

- патріотизм ;

- національна свідомість;

- правосвідомість;

- політична культура;

- культура міжетнічних відносин.

2. Ціннісне ставлення до сім’ї , родини, людей.

3.Ціннісне ставлення до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю

4. Ціннісне ставлення до природи.

5. Ціннісне ставлення до мистецтва.

6. Ціннісне ставлення до праці.

7. Ціннісне ставлення до себе:

- ціннісне ставлення до свого фізичного „Я”;

- Ціннісне ставлення до свого психічного „Я”:



- Ціннісне ставлення до свого соціального „Я”.
с. 1

скачать файл

Смотрите также: