Урок № Дата проведення


с. 1 с. 2 ... с. 4 с. 5


Урок № ___ Дата проведення___________

Тема. Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське й українське бароко

Мета: ознайомити учнів з першим художнім напрямом, який охопив практично всю Європу,

включаючи українські землі, його прикметами та особливостями; розкрити світоглядні позиції

діячів бароко; розвивати навички сприйняття лекції та дослідницької роботи; виховувати

почуття краси.

Обладнання: ілюстрації, портрети відомих філософів і митців доби бароко.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

«Мозковий штурм»


  • Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про ХVІІ ст.

IІ. Мотивація навчальної діяльності

Англійський поет Джон Донн порівняв свою епоху зі страшною морською бурею. ХVІІ ст.— трагічний час в історії Європи, коли палали війни й вибухали революції. Здавалось би, що може похитнути церкву і віру в Бога? Та німецький богослов Мартін Лютер звинуватив самого Папу Римського в аморальності й злочинності, швейцарський богослов Жан Кальвін робив спроби побудувати республіку й у ній відродити в усій його чистоті і правдивості християнство, яке нібито занапастили католики за півтора тисячоліття. Де ж шукати пересічній людині душевні сили і моральну опору, кому вірити? Усе більше людей зневірювалось. Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову й ознайомимося з її характерними рисами. Основні запитання, на які ми сьогодні шукатимемо відповіді:

1. Що таке бароко?

2. Якими є характерні особливості доби бароко?

3. Якими є визначальні ознаки епохи бароко?

4. Якими були загальні прояви стилю бароко в культурі?

5. У чому полягають особливості проявів стилю бароко в літературі?

6. Як стиль бароко відобразився в українській культурі?

7. Якими є особливості розвитку саме українського стилю бароко?

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Вступне слово вчителя

Філософи ХVІІ ст. переконували: Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при цьому вона повинна покладатися лише на себе. І людина захотіла зрозуміти закони світобудови, покластися на власний досвід. В історії людства розпочалася нова доба, сповнена протиріч, суперечливих думок та почуттів — бароко.

2. «Броунівський рух»


  • Що таке бароко?

Бароко (італ. barocco — дивний, химерний) — напрям у мистецтві та літературі ХVІ–XVIII ст., якому належить важливе місце в розвитку європейської культури. (Термін багатозначний, походить від португальської назви la perrola baroca — перлина (або мушля з перлиною) незвичайної форми.) Спочатку так назвали художній стиль архітектури й образотворчого мистецтва XVII ст. Потім цей термін поширили на музику й літературу. Сьогодні так називають усю культуру XVII ст. У стилі бароко, що прийшов на зміну добі Ренесансу, поєднуються традиції готики і Ренесансу.

  • Якими є характерні особливості доби бароко?

Доба бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу Відродження великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби бароко головне — пристрасні роздуми про світ. Згідно з переконанням багатьох філософів XVII ст., людина, осягаючи навколишній світ, такий привабливий, загадковий і чудесний, повинна покладатися на власні розум і серце, довіряти насамперед власному досвіду. Художня система бароко надзвичайно складна, їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма. Література бароко характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів та образів, тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму й емблематичності, прагненням уразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.

  • Якими є визначальні ознаки епохи бароко?

1) Знову перевага надається ускладненій формі (як у пізній готиці).

2) Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.

3) На відміну від світської спрямованості доби Ренесансу, в часи бароко всі напрями культури, як у добу Середньовіччя, набувають релігійного забарвлення.

4) Помітно посилюється вплив церкви і держави на людину.

5) Домінуючим є античний ідеал краси, але робиться спроба поєднати його з християнським ідеалом, тобто йдеться про поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої і зовнішньої, у цілому відбувається примирення традицій античної і християнської культури.

6) Як і в епоху Ренесансу, наука і мистецтво доби бароко звертаються до природи, але тепер природа не протиставляється Богові, а є засобом пізнання досконалості й милосердя Творця.

Окрім цих рис, зумовлених впливом попередніх традицій, бароко виробило й власні особливості.

Динамізм, рух: у пластичному мистецтві — це любов до складy кривої лінії, на відміну від прямої лінії та гострого кута або півкола готики й Ренесансу; у літературі — це змалювання мандрівок, трагічного напруження, катастроф, сміливих авантюр.

Бароко не вважає найвищим завданням мистецтва пробудженy yня спокійного релігійного або естетичного почуття; для нього важливіше зворушити, вразити людину. Така мета зумовлює певні вузькостильові ознаки напряму: наявність гіпербол, захоплення парадоксами, гротеском, любов до антитез, пристрасть до універсальної всеохопності.


  • Якими були загальні прояви стилю бароко в культурі?

Найхарактерніші прояви цієї доби — містицизм, релігійний екстаз, реабілітація християнського аскетизму, захоплення жанром духовної пісні, поезії, у драматургії — звернення до жанру містерії. Герой літератури доби бароко болісно шукає надмету життя і вбачає її у втечі від світу, у служінні Богові, у стражданнях за християнську віру (наприклад, «Стійкий принц» іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки (1600–1681) або «Катерина Грузинська» німецького драматурга А. Гріфіуса (1616–1664)). Образ мученика за віру домінує в живописі бароко («Розп’яття Петра» П.-П. Рубенса).

Визначальними у філософії та мистецтві, почасти й у масовій свідомості, стають ідеї про те, що все земне — тлінне, тимчасове, тутешнє «життя — є сон», справжнє життя настає лише після фізичної смерті; реальний світ — долина страждань, які необхідно терпіти смиренно, очікуючи смерті та єднаючись душею з Богом. А звідси — барокові метафори: життя людини — троянда, що швидко в’яне і перетворюється на колюче й сухе стебло; людина — недогарок; звідси ж алегоричні персонажі — Смерть, Доля, Віра тощо; вірші, збірки під заголовками «Цвинтарні думки», «Похоронні пісні».



  • У чому особливості проявів стилю бароко в літературі?

Митці Ренесансу цінували простоту і структурну досконалість твору, митці бароко структуру розуміють як схематизм, простоту замінюють вигадливістю, надуманістю, пишномов’ям. Для них мистецтво — це часто забава, гра розуму. Розвивається пристрасть до алегорій, з’являються алегоричні драми, поеми, вірші. Важливого значення набуває зовнішній вигляд твору, тексти віршів набувають форми хреста, чари, ковадла, колони, ромба, стають популярними акровірші. Поети бароко часто бавляться нанизуванням вигадливих метафор, порівнянь, антитез. Наприклад, «любов зв’язує золото з крицею, пряжу — із шовком, спонукає кропиву тягтись до шляхетної троянди, до перлин кладе сміття, до вугілля кладе крейду і часто прищеплює дикому дереву солодкий плід».

Проте стиль бароко має вади: часом надто велика перевага зовнішнього змісту над внутрішнім, «чиста» декоративність змушує глибокий сенс, внутрішній зміст твору ховатися або відходити на задній план; ще небезпечнішим є намагання перебільшити, посилити напруження, контраст, щоб вразити читача, глядача,— це призводить до надмірного замилування формою; у літературі — до переобтяження творів формальними елементами.



  • Як стиль бароко відобразився в українській культурі?

У різних культурах і літературах стиль бароко складався неодночасно. Серед країн православно-слов’янської культурної спільноти стиль бароко почав формуватися і набув значного розвитку в Україні та в Білорусії, що контактували безпосередньо з польською та західноєвропейською культурами доби бароко. Крім цього, на розвиток стилю бароко впливали і власні, національні, джерела: києво-руські та фольклорні, що проявлялися на різних рівнях цього напряму — «високому», «середньому» та «низькому». Бароко в історії української літератури трактувалося по-різному, часто неадекватно. Уперше дослідив напрям бароко як естетичну систему Д. Чижевський у монографії «Український літературний барокко» (Прага, 1942–1944), але лише на XI Конгресі слов’яністів у Празі 1968 року вчені винесли питання слов’янського бароко, зокрема українського. Серед прозових творів стиль бароко найбільше проявляється в ораторській прозі (збірників проповідей Лазаря Барановича «Меч духовний», «Труби словес проповідних»; Іваника Галятовського «Ключ розуміння»; Антонія Радивиловського «Огородок Марії Богородиці», «Вінець Христов») та козацьких літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка.

  • Якими є особливості розвитку саме українського стилю бароко?

В Україні доба бароко проіснувала близько двохсот років і стала наступним етапом (після доби Київської Русі) розквіту української культури, передусім архітектури, літератури, освіти,

І семестр. Вступ. Із літератури європейського бароко 15

громадянсько-політичних інституцій, самоврядування. Це зумовили такі чинники:

a) саме стиль бароко виявився найближчим емоційній, романтичній, схильній до врівноваження різних начал українській душі;

б) того часу в Україні було послаблено, а на певний період і зовсім зникло, колоніальне ярмо, побудовано досить сильну гетьманську державу, що всіляко сприяла розвитку культури (особливо за часів Івана Мазепи).

3. Узагальнення матеріалу

Учитель. З огляду на спробу поєднання у творах романтичного й реалістичного, на пошук золотої середини між крайнощами роздвоєної людської натури доба бароко, з одного боку, була добою буйного розвитку природознавства і математики, а з іншого — добою розквіту багатослів’я, великої («тридцятилітньої») релігійної війни, добою великих містиків та філософів-ідеалістів (Сведенборг, Кант, Сковорода). Людина доби бароко або усамітнюється з Богом, або, навпаки, поринає у вир політичної боротьби, перепливає океани в пошуках нових колоній, втілює плани поліпшення стану всього людства за допомогою політичної (проекти штучних мов) або іншої реформи.

ІV. Рефлексія

Написання сенкану на тему «Бароко»

1 рядок — слово-тема (іменник),

2 рядок — 2 прикметники (означення теми),

3 рядок — 3 дієслова (активність, дієвість, пов’язана з темою),

4 рядок — фраза з чотирьох слів (трактування теми або ставлення до неї),

5 рядок — слово-висновок (іменник, синонім (або висновок) до теми).

Приклад сенкану

Бароко,


Несподіване, непередбачуване,

Вражає, дивує, стверджує,

Почуття в стані афекту,

Перлина.
V. Домашнє завдання

Із літературознавчого словника виписати визначення терміну бароко; підготувати повідомлення про особливості культури доби бароко (4–5 учнів); дібрати ілюстративний матеріал до епохи бароко (використати підручник історії середніх віків, літературні довідники).

Урок № ___ Дата проведення_______

Тема: Література доби бароко: найяскравіші представники європейського напряму бароко; провідні

теми й стильове новаторство лірики бароко

Мета: продовжити знайомство учнів з напрямом бароко в культурі; розвивати навички опису

картини; охарактеризувати духовне та стильове новаторство барокової літератури; виховувати

почуття краси.

Обладнання: ілюстрації картин П.-П. Рубенса, Франсіско Сурбарана «Христос на хресті», «Немовля

Христос», Хусепе Рібера «Аполон і Марсій», Дієго Веласкеса, Жоржа де Латура

«Святий Себастьян та Свята Ірина», Бартоломео Естебана Мурільйо «Апостол Петро у

в’язниці»; ілюстрація скульптурної групи Берніні Джованні Лоренцо «Екстаз святої

Терези»; ілюстрації архітектури бароко; аудіозаписи музики Баха, Гайдна або Генделя.

Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мистецтво існує для того, аби вихоплювати форми з того світу, в якому людина сама є об’єктом, і переносити його в той світ, в якому людина панує.

А.Мальро


Хід уроку

І. Актуалізація знань

Експрес-опитування


  • Який художній стиль панував у Європі та Іспанії у ХVІІ ст.?

  • У яких країнах і чому розвивався стиль бароко?

  • Як ви розумієте термін «бароко»?

  • Назвіть визначальні ознаки цього художнього напряму?

  • Які особливості українського бароко ви можете назвати?

  • Яке місце в культурі бароко посідає людина?

IІ. Мотивація навчальної діяльності

Бароко — це самостійна, самобутня доба в історії світової культури, художня система в мистецтві ХVІІ –Х V ІІІ ст. (в архітектурі, скульптурі, живописі, музиці, літературі і театрі). Це — перший художній напрям, що розвивався в усіх європейських літературах. Сьогодні ми продовжимо вивчення цієї культурно-історичної епохи.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учнів (див. домашнє завдання)

Складові стилю бароко

Релігійне (метафізичне) бароко — поширене в Англії, Італії, Іспанії, Франції та інших країнах Європи. Для нього характерне заглиблення у світ містики та метафізики, що призводить до відречення від життя й усього земного. Помітними є намагання навернути людину до релігії та благочестя.

Євфуїсти, кавалери — дворяни, які писали вишуканою мовою, наповнювали свою поезію еротичними і монархічними мотивами, їхній герой — галантний лицар.

Преціозна література — набула розвитку у Франції; вирізнялась вишуканістю та галантністю стилю. Головна тема — кохання та переживання, пов’язані з ним; поширений жанр — пасторальні романи. Цій літературі властива вишукана лексика та манірний виклад.

Маньєризм (маріонізм) — поширений серед дворян Італії; головна тема творчості — кохання.

Культуризм, або гонгоризм (походить від імені поета Гонгора),— іспанський різновид італійського маріонізму.

Філософське, або кальдеронівське, бароко (походить від імені Кальдерон) — іспанський різновид літератури епохи бароко.

2. Робота над епіграфом уроку

3. Читання та короткий аналіз творів літератури доби бароко (робота в групах)

1) Виразно прочитати вірш.

2) Визначити його тему і характерні особливості.

(Для підготовки відводиться 5 хв. Після кожної презентації вірша та стислої його характеристики учитель формулює запитання до класу.)





Марк-Антуан де Сент-Аман

Присівши на дровах, із люлькою в руці,

На пічку спершися, в душевнім неспокої

Гадаю про терни моєї долі злої,

Спустивши очі вниз, з печаллю на лиці.

Надія загляда в гіркі хвилини ці

У завтрашній мій день дороги життєвої,

У гору десь веде із дійсності сумної,

Де й римський володар не сяяв у вінці.

Та тільки мрія ця ледь проростає з праху,

Як дійсний стан речей спускає вниз невдаху,

Де знову злигодні встають в житті моїм.

Ні, не вбачаю я ніякої різниці

Поміж надією і тютюном,— дурниці!

Вона, мов люлька та, лише пускає дим.

(Переклад М. Терещенка)



Джон Донн

Пішов останній акт моєї драми.

Остання миля мандрівок моїх,

Все швидше рух до рубежів сумних,

До всім навстріч розчахнутої брами.

Ненагла смерть уже не за горами,

Вона мій дух звільнить з тенет лихих,

І я Того побачу в снах своїх,

Перед чиїми трепетав громами.

Коли мій дух нарешті в небо зрине,

А тіло упокоїться в землі,

Тоді мене усе лихе покине,

Те, що штовхало тут на вчинки злі.

Так осяйну здобувши чистоту,

Забуду я і світ, і марноту.

(Переклад В. Коптілова)





Джон Мільтон

Як ніжно час, юнацьких літ крадій,

Взяв двадцять три найкращі роки в мене!

А де мій цвіт? Вже дерево зелене,

Та на плоди не бачимо надій.

А може, незнищенне і священне

Повинне ждати не весни, а дій?

Та відаю — одержить моє тіло

Свій пай землі і все, що в ньому є,

Велике чи середнє звершу діло.

Що ж, хай цвіте покликання моє,

Хоч все незмінне,— що зросло й що стліло,—

В очах того, хто завдання дає.


Луїс Гонгора-і-Арготе

Вже тричі Аквілон несамовитий

Зелених нив незайманість терзав,

І тричі Феб оновлений вставав

Колхідське золоте руно зігріти,

Відколи йду я (намертво пробитий

Стрілою) скрізь, де голос твій лунав,

О наймиліша, де по морю трав

Німими знаками палають квіти.

В траві не видно крапелин рудих

Моєї крові; твій політ — із тих,

Що в небі грають диво-кольорами,

А ж наостанку пастухи за нами

Слідами йдуть, що на землі ми їх

Лишаємо: я — кров’ю, ти — квітками.

(Переклад М. Москаленка)




ІІІ. Рефлексія

«Мікрофон»

Продовжте речення: «Для мене бароко — це…»


IV. Домашнє завдання

Випереджувальне завдання: для учня-«біографа» — підготувати повідомлення про життя Педро Кальдерона; для учня-«літературознавця» — підготувати повідомлення про сюжетну лінію драми «Життя — це сон».


Урок № ____ Дата проведення__________

Тема: Педро Кальдерон де ла Барка — видатний драматург і поет доби іспанського бароко. «Життя

— це сон» як утілення світоглядних і художніх принципів епохи бароко

Мета: поглибити знання учнів про бароко як художній напрям; ознайомити учнів з особистістю

Педро Кальдерона; розвивати навички сприйняття лекції та дослідницької роботи; виховувати

інтерес до творів мистецтва.

Обладнання: портрет Педро Кальдерона.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Кальдерон стоїть поруч з найбільшими велетнями світу: він зробив в іспанській літературі те, що Данте — в італійській, Шекспір — в англійській і Тарас Шевченко — в українській літературі.

Іван Франко

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

«Гронування». Тема «Бароко»


ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Як ви вже знаєте, для стилю бароко не є обов’язковим пробудження релігійного або естетичного почуття; для нього важливіше зворушити людину-сприймача, вразити її.

Виразником філософських і естетичних принципів напряму бароко в жанрі драми став Педро Кальдерон де ла Барка — видатний драматург і поет іспанського бароко, а його п’єса «Життя — це сон» вважається втіленням світоглядних і художніх принципів доби бароко.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Огляд життя Педро Кальдерона

2. Робота в парах.
Взаємні запитання за змістом біографії Кальдерона

3. Основна тематика творчості поета

Уся творчість Кальдерона — це напружені роздуми про сенс людського життя. З одного боку, людина у світі не сама, її буття тісно пов’язане з іншими людьми та історією, з природою і Богом. З іншого боку, Кальдерону були дуже добре відомі часи середньовічної Іспанії з її похмурим фанатизмом, багаттями інквізиції, з хрестами, процесіями, тому і його поезія — це переважно поезія відчаю, трагічної дисгармонії світу і непримиренних протиріч.

Найкращі герої Кальдерона намагаються осягнути таємничі, всемогутні зв’язки, що існують у світі, і зрозуміти своє місце в ньому. У цьому — весь Кальдерон, яким він був для своїх сучасників, яким увійшов у світову літературу. Слід пам’ятати, що Кальдерон був глибоко віруючою людиною й у повчально-алегоричних сюжетах і численних символах своїх драм намагався розкрити постулати та істини католицької віри.

Творчість Кальдерона була значним етапом у розвитку іспанської драматургії. Його вважають родоначальником драми епохи бароко з її глибоким психологізмом і філософською проблематикою. До основних композиційних прийомів кальдеронівських драм належить монолог, що являє собою здебільшого філософський роздум героя про сенс життя або глибокий психологічний самоаналіз. Увагою до внутрішнього світу людини, симпатією до пригноблених позначена його алегорична морально-філософська п’єса «Життя — це сон», написана ним 1635 року.


  • Якою є провідна тема творчості Кальдерона?

4. Твір Кальдерона «Життя — це сон»

Свій головний твір Кальдерон називав «комедією», хоча так його можна назвати лише умовно.

Провідний мотив твору — трагічний хаос життя, неможливість протистояти долі і небажання миритися з цим.
Ідея твору «Життя — це сон» — гірке розчарування.

Головні герої драми — польський королевич Сигізмундо. Його батько, король Басиліо. Єдина людина, з якою спілкується хлопець,— Клотальдо, його тюремник, наглядач і слуга. Настає час, коли король повинен обрати спадкоємця. Серед претендентів на корону герцог з країни Московія Астольфо та принцеса Естрелья.


Протистояння фатальної долі та людської свідомості в драмі Кальдерона показано як змагання ницих пристрастей і вищого обов’язку милосердя й добра. Кожна людина може протистояти долі й утвердити власну волю, якщо займатиме позицію добра і справедливості.

Запитання до класу

Чого ви очікуєте від прочитання книжки Кальдерона «Життя — це сон»?
ІV. Рефлексія

Сьогодні на уроці ми познайомилися з життям відомого митця доби бароко. Підіб’ємо підсумок роботи. У нас час «Вільного письма». Пишемо про все, що вважаємо найголовнішим на уроці, реалізовуючи тему: «Педро Кальдерон і його творчість».

Приклад «Вільного письма»

Педро Кальдерон он і його ого ого тво рчіст ь

Яскрава постать Іспанії ХVІІ століття. Неосяжні перспективи, високі життєві вершини, багате на події життя... Талант, який завжди знаходився в пошуку. Роки привели його до філософського осмислення сенсу людського буття, розуміння єдності людини з суспільством, з природою, з Богом. Зірка, слід падіння якої видно і тепер, через стільки століть, на зоряному небі людства.
V. Домашнє завдання

Прочитати п’єсу Кальдерона «Життя — це сон»; підготувати кросворди за вивченим матеріалом.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема: Філософсько-моральний конфлікт драми Кальдерона «Життя — це сон»

Мета: поглиблювати знання про бароко як художній напрям; ознайомлювати з творчістю Педро

Кальдерона; навчати працювати в групі, висловлювати та ілюструвати цитатами з тексту свою

точку зору на події драми.

Обладнання: портрет Педро Кальдерона.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Що таке життя? Омана!

Що таке життя ? Це сон.

Це ілюзій всіх полон,

Чорна тінь і страховіття;

Все життя — це лиш сновиддя,

Асновиддя — тільки сон.

Кальдерон

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Робота над кросвордами, підготовленими учнями вдома

ІІ. Робота над темою уроку

1. Філософсько-моральний конфлікт драми (робота в групах)

Творчість Педро Кальдерона де ла Барки, безсумнівно, є вершиною не лише іспанської, а й європейської літератури доби бароко. Його п’єси вражають і захоплюють не лише стильовою довершеністю, а й надзвичайною філософською глибиною і цілим спектром морально-етичних проблем, які ми спробуємо визначити на прикладі п’єси «Життя — це сон». Працюватимемо в групах.



1 група. Фольклорно-міфологічна основа п’єси П. Кальдерона «Життя — це сон»

Саме у п’єсі «Життя — це сон» акумульовано всю складність та багатозначність проблем, які постійно постають перед людиною і які вона будь-що прагне осягнути. Мотиви й образи цього твору

мають складні зв’язки із тогочасним культурним контекстом і сягають своїм корінням древніх релігійних легенд, фольклорних сюжетів, філософських концепцій та конкретно-історичних фактів. Провідний мотив п’єси — усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом — запозичений із легенди про Варлаама і Йоасафа, яка була своєрідною європейською інтерпретацією давньосхідної легенди про життя Будди. Історія про Варлаама та Йоасафа була надзвичайно популярною в Європі в епоху Середньовіччя. В І І спанії побутували її переклади латиною, а на території східних слов’ян був поширений грецький список.

Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать твори, які з’явилися ще до Кальдерона. Це п’єса Лопе де Веги «Варлаам і Йосафат», однойменний роман Енріке Суареса, п’єса Хуана де Арсе Солорсано. Історія про Варлаама і Йоасафа потрапила до Іспанії і слугувала «exemplum» — повчальним прикладом. Вона фігурувала в проповідях, а 1602 року була опублікована в збірнику Педро Альфонсо «Disciplina clericales». Очевидно, Кальдерон знав усі варіанти цієї легенди, оскільки був священиком і першим драматургом Іспанії ХVІІ ст.

У п’єсі Кальдерона діють і складні міфологічні образи, запозичені з іспанських казок, наприклад Гіпогриф, що є поєднанням коня і грифона. Грифон — це образ, запозичений із античної міфології (грифонів запрягали в колісницю Аполлона). Міфологічні образи — Аврора, Флора, Паллада — також використані Кальдероном у драмі.

2 група. Пророцтво про долю Сигізмундо та його справжня доля

У Кальдерона сюжет легенди набуває зовсім іншого змісту. Акцент перенесено з релігійного на моральний аспект і повчальний (виховний) зміст. І в індійській легенді, і в п’єсі Кальдерона

відгороджують принца від світу, щоб запобігти здійсненню астрологічних пророцтв, тобто змінити долю, послану небом. Усі намагання протистояти долі зазнають поразки. За легендою, батько піклується про добробут сина згідно власних уявлень про щастя й добробут, своїх вірувань. У п’єсі — усе навпаки. Батько приносить у жертву життя й добробут сина заради спокою й добробуту свого народу. Безперечно, на світогляд Кальдерона справила вплив поширена в ХVІІ –ХVІІІ ст. у Західній Європі філософія раціоналізму Рене Декарта, згідно з якою обов’язок перед державою і народом ставився вище за особисті інтереси.

3 група. Бажання та можливості людини впливати на свою долю, фатум

Питання про релігію та її пріоритет у Кальдерона взагалі не постають, оскільки він знаходиться на позиціях християнського гуманізму. Одним із провідних є мотив страждання. Він і визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сигізмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи власну причетність до смути в державі. З одного боку, мотив страждання в земному житті — типовий для літератури доби бароко. Але всі герої Кальдерона переборюють свої страждання завдяки силі волі або усвідомлюють марність земних поривань людини. Це виходить за межі звичної для бароко концепції людини. Шлях подолання страждання й усвідомлення певних життєвих істин, який проходить Сигізмундо, є художнім утіленням шляху так званих чотирьох «благородних істин» (шляху до нірвани), викладених у проповідях Будди на початковій стадії розвитку буддизму, коли він був лише етичним і практичним ученням. Надавання пріоритету позиції індивідуалізму карається.

Наявність ідей цієї філософії є й у розв’язці драми. Принц Сигізмундо завдяки своєму розуму долає пристрасті, перемагає злі пророцтва. Сигізмундо відкрив для себе істину: у людини не зав-жди є можливість вибирати між сном і реальністю, її доля завжди в чиїхось чужих руках; залишається змиритися. Але й у земній неволі людина є вільнішою від вільних птахів, звірів, риб завдяки своїй рисі — лише людина може творити добро.

4 група. Мотив сну в п’єсі

Одним із наскрізних мотивів п’єси Кальдерона є мотив сну. Твір будується на метаморфозі «життя — сон», стверджуючи хисткі межі між сном і реальністю. Сигізмундо у своєму другому монолозі говорить (хорнада друга, сцена дев’ятнадцята):

Мотив образу людини, яка прокидається зі сну й не може відрізнити сон від дійсності, також був відомий іспанській літературі. Сон у п’єсі Кальдерона, з одного боку, є композиційним прийомом, з іншого — категорією й образом-символом, який надає творові глибокого філософського змісту. Через образ людини, яка перебуває в стані сну, змальована нереальність чуттєвого сприйняття, суєтність життя, швидкоплинність часу, відносність земних цінностей, що надзвичайно співзвучне дуже поширеним в Іспанії ХVІІ ст. ідеям стоїцизму.

Однак у драмі Кальдерона, сон — це символ життя в добу бароко, у якому людина по-справжньому вільна робити лише одне — чинити добро.

2. Узагальнення опрацьованого матеріалу

Отже, драма Кальдерона «Життя — це сон» є складним синтезом філософських ідей, міфологічних сюжетів, легенд, фольклорних мотивів, релігійних вірувань, адаптованих Кальдероном згідно з ідеологією та поетикою його епохи, його власними етичними та естетичними ідеалами.


ІІІ. Рефлексія

«Карусель» (учні працюють у попередніх групах)

Запитання та завдання


  • Розкажіть про основні символи доби бароко, які застосував y драмі «Життя — це сон» Кальдерон.

  • Які сумніви мучать ув’язненого у вежі Сигізмундо?
    В якому стані перебуває душа юнака?

  • Як ви вважаєте, хто має більше волі — людина чи тварини, що живуть у дикій природі?

  • У чому повчальний сенс драми Кальдерона «Життя — це сон»?

IV. Домашнє завдання

Перечитати драму Шекспіра «Гамлет»; підготувати запитання для однокласників за змістом вивченого в класі матеріалу; аналізувати образ Сигізмундо.

Урок № ____ Дата проведення__________

Тема: Причини і наслідки еволюції образу Сигізмундо

Мета: простежити причини і наслідки еволюції образу Сигізмундо; навчати формулювати та

висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в драмі; навчати

аргументувати свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Обладнання: цитати п’єси Кальдерона «Життя — це сон».

Тип уроку: урок-дослідження.

Моїм учителем був сон…

(зі слів Сигізмундо)

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання

«Методика взаємозапитань»

Учні озвучують підготовлені вдома запитання, однокласники відповідають на них. Наприкінці цього виду роботи учні визначають запитання, які були найцікавішими, пояснюють чому.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Усе своє життя люди проводять прикутими до стін темної печери. Ланцюги тримають їх так міцно, що годі й побачити навіть єдиний сонячний промінь, який проникає до в’язниці. Тіні на стіні — ось те життя, що його вони вважають справжнім. Коли ж одному з в’язнів випадково пощастило побувати на волі і він, повернувшись, захоплено розповів братам по нещастю про вільне життя, вони, звісно, йому не повірили…» Так у ІV ст. до н. е. описав Платон життя невільників, ув’язнених у печері. Притча Платона, популярна за доби бароко, стала свого роду ключем до п’єси Кальдерона. Справжньою ж темою п’єси є трагедія молодої людини, яка, не знаючи і не розуміючи життя, повинна зробити свій вибір. «Моїм учителем був сон»,— так сказав про себе герой драми Кальдерона. Саме про формування його життєвої позиції, про вибір Сигізмундо ми сьогодні і поговоримо.

ІІІ. Робота над темою уроку

Особливість композиції п’єси полягає в тому, що вона висвітлює три якісно різні, послідовні «етапи» духовної еволюції головного героя. Прослідкувавши шлях, що він пройшов, ми зрозуміємо, як він зміг сформувати в собі Людину.

(Для продовження уроку клас об’єднується в 4 групи. Учитель заздалегідь готує талони для поділу — цитати із твору, розрізані на кількість, необхідну для створення груп.

Цитата 1. «…Небеса, чому звалився, // впав такий на мене гнів, // Що за злочин я вчинив // проти вас — що народився?»

Цитата 2. «О мій світе, що я бачу! // О мій світе, що я чую! // Я дивуюсь і німую, // Вірю й ні в свою удачу».

Цитата 3. «Сину, цей шляхетний вчинок // повертає мені вдруге // цього дня тебе,— ти принц!»

Цитата 4. «Ось в чім вагань причина. Через це // Живуть напасті наші стільки літ».)

Завдання для групи 1. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади першої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 2. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади другої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 3. Підготуйте виразне читання ключових уривків та аналіз хорнади третьої; особливу увагу зверніть на обставини, що вплинули на формування характеру Сигізмундо.

Завдання для групи 4. Порівняйте образи Гамлета і Сигізмундо, виразно прочитайте монологи героїв.

Час на опрацювання матеріалів та підготовку відповіді — 10 хв, після чого групи презентують результати роботи.

Очікувані результати роботи груп

Група 1. Хорнада перша — роль таємниць у хорнаді; історія ув’язненого принца Сигізмундо, його взаємини з небом і з людьми; сенс двобічності образу Сигізмундо «людина — звір»; трактування драматургом проблеми свободи особистості; сенс філософської

притчі про двох мудреців-злидарів.

Група 2. Хорнада друга — експеримент короля над принцем і його наслідки; роль монологу Сигізмундо; загальний висновок героя щодо пізнання світу.

Група 3. Хорнада третя — третя зустріч Сигізмундо із Росаурою; перемога героя над звіром, що жив у ньому; фінал карнавальної лінії блазня Кларіна; династичний шлюб у фіналі п’єси і його роль.

Група 4. Шекспір і Кальдерон писали свої драми в одну й ту саму епоху — епоху європейського бароко. Головні герої п’єс Шекспіра «Гамлет» і Кальдерона «Життя — це сон» Гамлет і Сигізмундо, з одного боку, дуже схожі, але з іншого, зовсім різні люди.

Гамлета і Сигізмундо переповнює почуття помсти. Та якщо Гамлет прагнув помститися за вбивство свого батька, то Сигізмундо хотів згубити батька, помстившись йому за своє зіпсоване життя. Гамлет, на відміну від Сигізмундо, не був іграшкою сліпої долі або грандіозних зовнішніх сил, що є характерним для драматургії доби бароко. Сигізмундо щомиті долав у собі звіра, а Гамлет був носієм гуманістичної самосвідомості, вступав у конфлікт з антагоністами, які уособлювали невблаганну реальність «часу, що звихнувся». Можна сказати, що Гамлет — це герой-гуманіст, герой-інтелектуал, який не може звести своє завдання до акту особистої помсти. Гамлет клянеться стерти «всю мудрість книжну», та стерти її він не в змозі і тому залишається інтелігентом-гуманістом.

Коли Сигізмундо вдруге замкнули у вежі, юнак залишився зовсім самотнім. Гамлет не міг нікому довіряти, окрім свого вірного друга Горація. Гамлет не зміг пробачити Клавдія (свого дядька) за убивство батька, загинули і Гамлет, і Клавдій. Сигізмундо ж прощає батька і повертає йому трон, звертається до нього, як підданий до монарха. Цей учинок сприймається як дивовижна метаморфоза «звіра», прояв сутності людини, що пов’язує її з безкінечністю, з Богом. Усвідомивши, що життя — це сон, Сигізмундо пізнав і глибинні істини, і справжні цінності буття. Він усвідомив марність багатства, задоволення, честолюбства, влади тощо, адже люди не мають цього насправді й не відають, що дивляться лише сновидіння. У п’єсі «Життя — це сон» послідовно простежується ідея: людина може і має долати не долю, а саму себе, духовно й морально удосконалюючись, і цей шлях веде до Бога.
ІV. Рефлексія

1. Бесіда



  • У чому вбачає Сигізмундо щастя і волю?

  • Який вихід з «безвихідної» ситуації «життя — це сон» пропонує автор драми?

  • У якому з двох монологів (Гамлета і Сигізмундо) сон є метафорою смерті, а в якому — метафорою життя?

V. Домашнє завдання

Написати твір-роздум «Перемогти в собі звіра — це особиста проблема героя чи вічна проблема кожної людини?»; підготуватись до тематичної контрольної роботи.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема. Тематична контрольна робота № 1

Мета: здійснити контроль знань за темою «Література європейського бароко»; розвивати творчі

здібності учнів; виховувати прагнення досягти високого результату.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

Тип уроку: урок контролю.

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

II. Ознайомлення із завданнями

IІІ. Виконання контрольної роботи

Початковий рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

1. Укажіть, про який стиль літератури йдеться: «Відзначається художньою яскравістю й пишністю, великою силою емоційного впливу, ідейною багатозначністю, в основі якої — драматично загострене сприйняття світу та людини»:

а) романтизм; б) класицизм; в) Відродження; г) бароко.

2. Укажіть жанр, що поширився завдяки стилю бароко:

а) афоризм; б) сонет; в) поема; г) роман.

3. Укажіть значення слова barocco:

а) «філософський, мудрий»; б) «дивний, взірцевий»; в) «приємний»; г) «вигадливий, химерний».

4. Позначте хронологічні рамки доби бароко:

а) ХІІІ –ХV ст.; б) ХVІ–ХVІІІ ст.; в) ХV–ХVІ ст.; г) ХVІІ –ХІХ ст.

Середній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

5. Укажіть твір іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки:

а) «Сон літньої ночі»; б) «Життя — це сон»; в) «Любов до життя»; г) «Поетичне мистецтво».

6. Позначте ім’я головного героя драми Кальдерона:

а) Сигізмундо; б) дон Педро; в) Лаерт; г) Франсіско.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть стильові особливості драми Кальдерона «Життя — це сон»:

а) контраст і антитеза; б) «відкритий» фінал;

в) пишні «надлишкові» барокові метафори; г) гострий, непримиренний конфлікт.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

8. Укажіть композиційні особливості драми Кальдерона «Життя — це сон»:

а) численні ліричні відступи; б) відсутні гострі конфлікти; в) сюжет простий; г) немає несподіванок.

Завдання на встановлення хронологічної послідовності

9. Розташуйте в хронологічній послідовності етапи життя Сигізмундо:

а) нестриманий тиранічний володар; б) справдження передбачень астролога;

в) ув’язнення в самітній вежі; г) повторне ув’язнення Сигізмундо;

д) повернення влади королю та підкорення їй; є) звільнення бунтівниками.

(1в, 2а, 3г, 4є, 5б, 6д)

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

10. Узагальнене судження в стислій, художньо-ефектній формі, в основі якого нерідко лежить логічно несподіваний поворот думки,— це… (афоризм).

Високий рівень (2 бали)

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

11. Як бароко вплинуло на подальший розвиток світової культури?
IV. Домашнє завдання

Випереджувальне для 1–3 учнів — підготувати повідомлення про історичну ситуацію у Франції ХVІІ ст.


Урок №____ Дата проведення_________

Тема. Класицизм як художній напрям у літературі ХVІІ ст. Філософське та естетичне підґрунтя

класицизму. Основні правила класицизму

Мета: познайомити учнів з літературним напрямом класицизму, його особливостями, основними

правилами, причинами виникнення; викликати інтерес учнів до теми, дати змогу відчути тогочасну

історико-культурну атмосферу; розвивати навички усного мовлення та конспектування;

виховувати естетичний смак.

Обладнання: портрети Людовика ХІІІ і Людовика ХІV, кардинала Рішельє, Корнеля, Расіна, Мольєра;

репродукції картин французьких художників ХV ІІ ст. із зображеннями Версаля та

представників знаті.

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.

Хід уроку

І. Оголошення результатів тематичної контрольної роботи № 1. Аналіз типових помилок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Доба бароко, з якою ми ознайомилися на попередніх уроках, була добою великих містиків та філософів-ідеалістів. Та не всі мислителі й митці кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. тяжіли до стилю бароко, тобто зосереджували свою увагу на складності, парадоксальності, непевності буття. Водночас з ірраціональною бароковою свідомістю, яка твердить, що «життя — це сон», виникає принципово нова — раціональна, яка сформувала інший підхід до розуміння сенсу буття людини та запропонувала ще один вихід із, здавалось би, безвихідної ситуації людського існування. Ми почнемо знайомитися ще з однією історико-літературною епохою, яка називається класицизмом. Сьогодні ми спробуємо з’ясувати причини виникнення класицизму та його особливості.

ІІІ. Робота над темою уроку

Класицизм — це художня система, яка панувала не лише в літературі, але й у живописі, скульптурі, архітектурі та музиці. У добу Відродження культурним центром Європи була Італія, у Х V ІІ ст. ним стає Франція. Деякі учені саме її вважають батьківщиною класицизму. Цілком закономірним є запитання: «Чому саме Франція, а не Німеччина або Італія?» Спробуємо зазирнути в історію, щоб відповісти на нього. /Повідомлення учнів за випереджальним завданням/

Бесіда з узагальненням прослуханої інформації


  • Що стало причиною виникнення класицизму? (Укріплення монархічної влади)

  • Державна ідеологія Франції = економіка + політика + наука + мистецтво.

  • Абсолютизм — державна влада належить монарху.

  • Головні політичні діячі Франції ХVІІ ст.: кардинал Рішельє, Людовік ХІV («Король-сонце») → «Держава — це я!».

  • Причина виникнення класицизму — укріплення монархізму y державі.

Класицизм (від лат. classicus — зразковий) — художній напрям (течія) у мистецтві та літературі ХVІІ — початку ХІХ ст., для якого характерними є громадянська тематика, суворе дотримання певних творчих норм і правил.

З мистецтва греків і римлян класицисти узяли лише ті правила, які вимагали дотримання суворого порядку, логіки та гармонії. Як відомо, основою античної архітектури є принцип прямих ліній або ідеального кола. Класицисти вважали цей принцип перемогою розуму над почуттями, а в добу Відродження цінувалося насамперед почуття. У цьому й полягають відмінності в наслідуванні та відродженні античного мистецтва за різних часів. Класицисти вважали, що існують певні правила, за якими твориться краса. Якщо митець точно слідуватиме їм, у нього вийде досконалий художній твір. Крім того, класицизм — стиль у мистецтві, який вимагає дотримання найсуворішої дисципліни форми і змісту. Французького письменника Нікола Буало вважають теоретиком епохи класицизму. У трактаті «Поетичне мистецтво» він вивів правила класицизму.

Епоха класицизму породила великих драматургів, якими були трагіки Корнель і Расін, комедіограф Мольєр.

Критерії досконалого мистецтва — розум, логіка, правила.

Правила класицизму

1) Зображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам).

2) Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).

3) Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо).

4) Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) — розум перемагає.

5) Літературні жанри поділялись на «високі» (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; величава, урочиста мова), «середні» (наукові твори, елегії, сатири; загальновживана мова), «низькі» (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми; розмовний стиль).
ІV. Рефлексія

1. Робота в парах

Сформулювати відповідь на запитання: «Яким повинен бути художній твір згідно з правилами класицизму?»

2. «Мікрофон»

Продовжте речення: «Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…»
V. Домашнє завдання

Знайти в словниках і виписати в зошити значення таких понять: «трагедія», «трагікомедія», «драма»; знайти відомості про біографію та творчість Мольєра.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема: Мольєр (Жан Батист Поклен) (1622–1673) — комедіограф, актор, театральний діяч. Провідні теми

та художні особливості комедій Мольєра

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Мольєра; сформувати в учнів поняття про

комедію як жанр драматургії; поглибити знання учнів про класицизм; розвивати вдумливе

ставлення до навчального матеріалу, навички монологічного мовлення; виховувати інтерес до

літератури.

Обладнання: портрет Ж. Б. Мольєра; виставка книг із творами Мольєра.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Зірка, яка ніколи не згасне…

Н. Буало
Для його пам’яті нічого не потрібно, але для нашої потрібен він…

Напис на пам’ятнику Ж. Б. Мольєру

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Експрес-опитування

1. Назвіть найвідоміших політичних діячів Франції ХVІІ ст.

2. Що означає термін «класицизм»?

3. Чому виник класицизм?

4. Що унаслідував класицизм від античності?

5. Яке мистецтво в епоху класицизму вважалося зразком досконалості?

6. На яких персонажів поділялись герої у творах епохи класицизму?

7. Що ви знаєте про правило трьох єдностей?

8. Кого вважають головним теоретиком епохи класицизму?

9. Які жанри набули розвитку в добу класицизму?


ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уже декілька століть глядачів хвилюють образи, створені видатними драматургами епохи класицизму. У трагедіях «Сід» П. Корнеля, «Британік», «Федра» Ж. Расіна зображено конфлікт між людською гідністю, високим моральним обов’язком і пристрастями. Художня досконалість комедій Ж. Б. Мольєра привернула увагу сучасників до проблеми народного життя. Не випадково Мольєра вважають засновником жанру «високої комедії». Завдяки тому, що Мольєр застосував художні досягнення класицистів, створюючи характери, його комедії засяяли яскравими персонажами: міщанин-шляхтич, Тартюф, Мізантроп.

Хто такий Мольєр? Яким було його життя? Чому Нікола Буало назвав його «зіркою, яка ніколи не згасне»? Про це ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.
ІІІ. Робота над темою уроку

1. Вступне слово учителя

Якось французький король Луї ХІV (Людовік ХІV) запитав у одного придвор-ного, хто із письменників прославить час його правління у своїй творчості, і був дуже здивований, почувши: «Мольєр!» Погляньте, будь ласка, на портрет Мольєра. Один із його сучасників колись сказав: «Зросту він був скоріше високого, ніж низького, поставу мав благородну, поступ красивий. Він ходив повільно й мав дуже серйозний вигляд. У нього був товстий ніс, великий рот, м’ясисті губи, смаглявий колір обличчя, чорні й густі брови». Та він нічого не сказав про очі драматурга, великі, темно-карі, на диво гарні очі, у яких сяють розум та чесність. Чесність — найвеличніший рушій у мистецтві, який вимагає від художника зображення правди життя, надихає на боротьбу зі злом, захищає майстра слова від укладання компромісів із власною совістю.

2. Життєвий і творчий шлях Мольєра. Повідомлення учнів за випереджувальним завданням


ІV. Рефлексія

1. Бесіда


  • Яких персонажів охочіше зображував Мольєр у своїх комедіях?

  • Сформулюйте основну комічну колізію в п’єсах Мольєра

  • Які події життя Мольєра мають особливе значення для розуміння його творчості?

2. Складання грона на тему «Мольєр»

V. Домашнє завдання

Опрацювати конспект; зі словника літературознавчих термінів виписати визначення термінів «комедія», «комедія масок»; прочитати комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Урок № ____ Дата проведення__________

Тема. Утілення в «Міщанині-шляхтичі» рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті)

Мета: повторити особливості класицизму як літературного напряму; познайомити учнів із сюжетною

основою, інтригою комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розглянути, як у комедії втілено правила

класицизму; поглибити знання з теорії літератури; продовжувати формувати навички аналізу

драматичного твору.

Обладнання: картки для групової роботи, жеребки для поділу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Ми наносимо порокам тяжкий удар, виставляючи їх на загальне посміховисько.

Найкраще, що я можу зробити,— це, висміюючи, викривати пороки мого століття.

Ж. Б. Мольєр

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Бесіда за домашнім завданням


  • Що називається комедією?

  • Комедія в ієрархії жанрів класицизму — це високий чи низький жанр?

  • Чим класицистична комедія відрізняється від комедії античної та давньогрецької?

  • Що ви знаєте про комедію масок, або комедію дельарте?

  • Чим комедія ситуацій відрізняється від комедії характерів? (У першій перевага віддається подіям, хитромудрій інтризі. У другій висміюються характери. У деяких комедіях поєднуються обидва компоненти.)

  • Які комедії Мольєра найбільш відомі?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На відміну від трагедії, де зображувалися королі, полководці, герої, комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, бюргерів, прислугу. Саме в їхньому середовищі Мольєр знаходив кумедні риси в поведінці, характерах, способі життя і життєвих прагненнях. Завдяки правлінню Людовіка XIV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. Титул дворянина для рядового бюргера був символом величі та витонченості. Мольєр же намагався показати, що нічого високого у дворянстві немає: дворяни можуть бути обмеженими, неправдивими, грубими і примхливими. Так само він висміював жадобу до наживи, прагнення бюргерів будь-що потрапити у вищий світ.

Зверніть, будь ласка, увагу на епіграф сьогоднішнього уроку. Слова самого драматурга будуть своєрідним ключем для розуміння п’єси «Міщанин-шляхтич», яка вже понад 300 років не сходить зі світової сцени. Саме з цією п’єсою ми сьогодні знайомитимемося

ІІІ. Робота з художнім твором



  1. Загальний огляд комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

  2. Бесіда

  • За яким основним законом створено структуру п’єси Мольєра?

  • У чому особливості мольєрівських характерів?

  • У якій частині п’єси визначається основна її тема? Сформулюйте її.

  • Як автор ставиться до бажання пана Журдена стати аристократом?

  • Чим пояснюється жага пана Журдена здобути титул дворянина?

  • Над ким ще, крім пана Журдена, сміється автор? Думку поясніть.

  • Що покликаний викрити карнавальний фінал п’єси?

  • Якою була реакція знаті на прем’єру комедії «Міщанин-шляхтич»?

  • Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?

ІV. Рефлексія

1. Робота з таблицею

Учитель. Пригадайте правила класицизму. Заповнивши таблицю, визначте, у чому Мольєр дотримується правил класицизму, а в чому порушує їх.

(Учні працюють спочатку в парах, потім інформація узагальнюється під час перенесення її на дошку.)

Утілення правил класицизму в комедії

2. Узагальнення

— Мольєр весело сміється з тих, хто дозволяє себе обдурити, і з тих, хто це робить. Але комедіограф вірив у велику шляхетність людини. За його переконаннями, здоровий глузд і щирість завжди перемагають. У комедії Мольєра класицизм, як і раціоналізм, доходив «останньої межі», за якою вичерпувались його пізнавальні можливості. Та Мольєр не погрішив проти класичного визначення жанру: «Комедія — це перехід від нещастя до щастя».
V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Журдена, підібрати цитати для характеристики образу; скласти кросворди до теми; випереджувальне завдання для 4-х учнів: бути готовими говорити від імені головних героїв п’єси.

Урок № ____ Дата проведення________

Тема: Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелігентність і

освіченість

Мета: продовжити роботу над образами комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»; розвивати вміння

аналізувати образ літературного героя; з’ясувати актуальність проблематики комедії для

сьогодення; розвивати навички критичного мислення.

Обладнання: кросворди, «Таблиця Елвермана».

Тип уроку: проблемний урок з елементами дослідницької роботи.


Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання


  1. Робота над кросвордами, складеними учнями вдома.

  2. Запитання до класу - змалювати образ головного героя п’єси, пана Журдена, які кольори ви б використали? Чому?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Для відображення сутності головного героя ви б використали насичені, яскраві кольори. Напевно, через те, що він є дійсно колоритною особистістю, яка надовго запам’ятовується та вражає. Що ж у цьому образі є такого, що впродовж століть він залишається актуальним і цікавим? Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на це запитання.
ІІІ. Робота над темою уроку

1. Загальна характеристика образу пана Журдена

Бесіда


  • Хто пан Журден за походженням?

  • Яких учителів наймає пан Журден?

  • Навіщо йому це потрібно?

  • Яка риса характеру пана Журдена є домінуючою?

  • Які засоби використовує Журден, щоб стати дворянином?

  • Чим ще, крім навчання, пан Журден намагається наслідувати дворян?

  • Які риси характеру пана Журдена ви б відзначили?

2. Рольова гра «Перевтілення»

Представлення точки зору Журдена та сприйняття героя іншими дійовими особами.

Указати ім’я, особливості зовнішності, соціальне становище, певні риси характеру, емоційний стан літературного образу; указати ставлення автора до персонажа. Відзначити авторські засоби зображення художнього образу, істотне в характері героя; визначити місце героя в літературному творі; виявити типові якості в більшому або меншому колі людей (реальних осіб); побачити в образі-персонажі людину певного часу і соціального стану; оцінити характер героя з точки зору автора, з погляду сучасності; пояснити мотиви його поведінки та вчинків.

3. Узагальнююча бесіда

— Як ви думаєте, чому в якості епіграфа був обраний афоризм «Краще — ворог хорошого»? (Чим не хороше життя Журдена? Навіщо йому краще, якщо він має все для того, щоб собі ні в чому не відмовляти? «Чесного міщанина» приваблює пишнота придворного життя, примхи аристократів, витонченість наук та мистецтв.)
ІV. Рефлексія

«Мікрофон»

Продовжте речення: «Я би порадив панові Журдену…»

V. Домашнє завдання

Повторити значення термінів «сатира», «сатирична розповідь», «гумор», «іронія», «антитеза»; заповнити

Урок № ____ Дата проведення_________

Тема. Урок розвитку мовлення. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору Мольєра

«Міщанин-шляхтич»

Мета: вчити визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати

основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії

літератури; розвивати усне зв’язне мовлення; розвивати навички критичного мислення.

Обладнання: на дошці — шкала для «Кутків».

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

1. Інтелектуальна розминка

Заверште речення

1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — … (пан Журден).

2) Пан Журден прагне… (стати дворянином).

3) Слуги в комедії — … (Ков’єль, Ніколь).

4) Л Л юсіль — це… (дочка пана Журдена).

5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить… (Ков’єлю).

6) Перевдягнувся на турецього вельможу… (Леонт).

7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан… (мамамуші).

8) На бенкет пан Журден запросив… (маркізу Доримену).

9) Маркіза Доримена закохана… (у графа Доранта).

10) У кінці комедії намічаються весілля… (Доранта і Доримени; Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).

2. Повторення термінів із теорії літератури

Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади

говориться з добродушною посмішкою.

Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому

зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим

осміюванням.

Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.

Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.

ІІ. Робота над темою уроку

«Лист до автора» (робота в парах)

Спочатку кожен записує два-три запитання, які йому хотілося б поставити автору. Потім ці запитання він пропонує сусідові; той формулює відповіді, суть яких стисло записується (оскільки ці записи являють собою процес мислення і не призначені для поширення, у них допускаються орфографічні, граматичні та синтаксичні помилки). Після завершення роботи в парах запитання, на які відповіді знайдено не було, озвучуються, і клас відповідає на них.

ІІІ. Рефлексія



  • Що є домінуючою рисою характеру пана Журдена?

  • Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден?

  • Яку мету, на вашу думку, має граф Дорант?

  • Про які риси характеру Доранта можна говорити?

  • Чи є в комедії порядні люди?

  • Якою є тема комедії?

  • Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно y yзмалювати своїх персонажів?

  • Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?

  • Які моральні висновки можна зробити, розглянувши образ пана Журдена?

V. Домашнє завдання

Повторити вивчене; підготуватись до контрольної роботи.


Урок №____ Дата проведення_________

Тема. Тематична контрольна робота № 2

Мета: здійснити контроль знань за темою «Література класицизму»; виховувати прагнення

досягти високого результату.

Обладнання: картки із завданнями.

Тип уроку: урок контролю.

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

ІІ. Виконання контрольної роботи (тести)

Варіант І

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

1. Укажіть, як називали добу класицизму у Франції:

а) «доба Расіна»; б) «доба Мольєра»; в) «доба Корнеля»; г) «доба Лафонтена».

2. Укажіть назву театру, який заснував Мольєр:

а) «Сучасний театр»; б) «Блискучий театр»; в) «Славетний театр»; г) « Класичний театр».

3. Укажіть основну пристрасть пана Журдена, героя п’єси Мольєра:

а) до всього нового; б) до всього прекрасного; в) до всього старовинного; г) до всього дворянського.

4. Укажіть героя, який є втіленням здорового глузду в комедії Мольєра:

а) Клеонт; б) Дорант; в) пані Журден; г) Ніколь.

5. Укажіть, ким був граф Дорант:

а) радником короля; б) нареченим Люсіль; в) одним із учителів Журдена; г) збіднілим дворянином.

6. Укажіть справжнє ім’я Мольєра:

а) Жан Батіст Гренуй; б) Джон Гріффін; в) Жан Батіст Поклен; г) Семюель Леггорн Клеменс.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть риси характеру пана Журдена:

а) інтелігентність; б) самозасліпленість; в) брутальність; г) довірливість; д) чемність; е) освіченість.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

8. Укажіть зайве правило творення драматичних творів доби класицизму.

а) єдність дії; б) єдність характерів; в) єдність місця; г) єдність часу.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

9. Установіть відповідність між літературним напрямом і його характерними рисами.

а) Пишний, барвистий стиль; 1) Бароко;

б) орієнтація на античність; 2) класицизм.

в) тяжіння до контрастів,

складної метафоричності;

г) нормативність мистецтва.

(1. а, в; 2. б, г)

Завдання на встановлення хронологічної послідовності

10. Розташуйте в хронологічній послідовності події в п’єсі Ж. Б. Мольєра «Міщанин-шляхтич».

а) Урочистий обід, улаштований Журденом на честь маркізи; б) весілля Леонта і дочки Журдена;

в) посвячення Журдена в «мамамуші»; г) зустріч Журдена з учителями і кравцем.

(г, а, в, б)

Високий рівень (2 бали)

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

11. Чому сцени навчання пана Журдена викликають сміх?

Варіант ІІ

Початковий та середній рівні

(кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором правильної відповіді

1. Укажіть країну, у якій виник класицизм:

а) Англія; б) Франція; в) Італія; г) Іспанія.

2. Укажіть п’єсу Мольєра, ідеєю якої є думка: «Негідно приховувати своє справжнє походження…»:

а) «Тартюф»; б) «Скупий»; в) «Мізантроп»; г) «Міщанин-шляхтич».

3. Укажіть, чого, на думку Журдена, бракує його доньці для пов-ного щастя:

а) багатства; б) порядного чоловіка; в) титулу; г) знайомств при дворі короля.

4. Укажіть, ким за походженням був пан Журден:

а) ремісником; б) буржуа; тв) дворянином; г) селянином.

5. Укажіть, від чийого імені граф Дорант передає маркізі Доримені подарунки:

а) від свого імені; б) від імені пана Журдена; в) від імені короля; г) від імені незнайомця.

6. Укажіть, який «титул» здобув Журден у кінці п’єси:

а) сеньйора; б) арабського падишаха; в) лорда; г) турецького дворянина.

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

7. Укажіть літературні напрями, які сформувались у ХVІІ ст. в Європі:

а) реалізм; б) бароко; в) романтизм; г) класицизм; д) сентименталізм; е) ренесанс.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 1 бал)

Завдання з вибором кількох правильних відповідей

8. Укажіть, яких учителів запросив до себе пан Журден:

а) учителя танців; б) учителя малювання; в) учителя музики; г) учителя фехтування.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

9. Установіть відповідність між персонажами, які беруть участь у любовних колізіях п’єси «Міщанин-шляхтич».

а) Клеонт; 1) Ніколь;

б) Ков’єль; 2) Доримена;

в) Журден; 3) Люсіль.

г) Дорант.

(а3, б1, в2, г2)

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

10. Напишіть літературний термін, якому відповідає визначення: «Драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, у якому зображуються смішні життєві положення і характери». (Комедія)

Високий рівень (2 бали)

Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю

11. Чому граф Дорант «дружив» з паном Журденом? Який зиск він мав із цієї дружби?


III. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про особливості доби Просвітництва (на основі матеріалу підручника з історії, тема «Французька революція кінця ХVІІІ ст.»).

Урок №____ Дата проведення_________

Тема: Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення

(сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська

повість тощо)

Мета: ознайомити з основними засадами мистецтва епохи Просвітництва; навчити учнів характеризувати

Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху, працювати з літературознавчими термінами;

учити самостійно працювати і виступати із повідомленнями, розвивати увагу та вміння слухати.

Обладнання: портрети Даніеля Дефо, Джонатана Свіфта, Генрі Філдінга, Роберта Бернса, Вольтера, Дені

Дідро, Жан-Жака Руссо, Бомарше, Ґете, Шіллера та інших відомих людей епохи

Просвітництва.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Людина народжена вільною…

Поки народ, який змушений коритися, скоряється, він діє добре, але як тільки, маючи можливість скинути ярмо, народ скидає його, він діє краще…

Ж.-Ж. Руссо «Про суспільний договір»

Хід уроку

І. Оголошення результатів тематичної контрольної роботи № 2. Аналіз типових помилок

ІІ. Мотивація навчальної діяльності


  1. Робота з епіграфом

  • Як ви розумієте цей вислів?

  • Якої епохи він стосується?

  • Що вам відомо про цю епоху?

Епоха Просвітництва, яка прийшла на зміну епосі Відродження,— одна із видатних сторінок в історії західноєвропейської культури. Саме з цією епохою ми сьогодні почнемо знайомитися ближче.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Виступ учня-«історика»

Французька революція кінця ХVІІІ ст.: причини та наслідки

Запитання до класу: що дало поштовх зародженню ідеї Просвітництва? Яка його головна ідея?

2. Виступи учнів-«біографів»

Вольтер (1694–1778), Шарль Луї Монтеск’є (1689–1755), Жан-Жак Руссо (1712–1778),

Дені Дідро (1713–1784) і Жан д’Аламбер (1717–1783) були організаторами видання першої в світі багатотомної (33 томи за 1751–1776 роки) «Енциклопедії наук, мистецтв і ремесел».

Запитання до класу: що, на вашу думку, об’єднує постаті Вольтера, Монтеск’є, Руссо, Дідро та д’Аламбера? У чому важливість їх внеску в розвиток Просвітництва?

3. Виступ учителя

Поширення ідей Просвітництва у Європі

Хронологічні межі епохи Просвітництва. Як ідеї Просвітництва поширювались Європою?

Культура епохи Просвітництва?

У чому полягають здобутки доби Просвітництва?

Що вам відомо про особливості українського Просвітництва?

Література доби Просвітництва створила такі жанри, як роман, філософська повість, казка, сімейна і філософська драма, піднесла естетичні цінності, демократизувала літературу, зробивши мистецтво слова доступним широким верствам суспільства.

Просвітницький реалізм вивів на перший план героїв з демократичного середовища, показав їхню боротьбу за існування, за визнання в суспільстві, за утвердження почуття гідності.

З ідеологією та практикою Просвітництва тісно був пов’язаний енциклопедизм — духовно-інтелектуальний та освітній феномен європейської культури другої половини ХVІІІ ст. Енциклопедистами називали осіб, які входили до складу колективу авторів французької «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел» (1751–1780), опублікованої в 35-ти томах.

Отже, духовна культура Просвітництва була складним і водночас важливим етапом у розвитку світової культури. Епоха

Просвітництва може бути названа революційною не лише в розумінні соціально-економічних та політичних перетворень, але й перетворень у сфері духовної культури. Унаслідок творчості вчених, філософів-просвітителів, літераторів, композиторів, художників, архітекторів людство отримало принципово нові підходи до розуміння філософських, етичних і естетичних проблем, які не втратили своєї актуальності й сьогодні.

Запитання до класу

Назвіть особливості літератури Просвітництва.

Що стало духовно-інтелектуальним та освітнім феноменом європейської культури другої половини ХVІІІ ст.?

Що ви можете сказати про духовну культуру доби?


ІV. Рефлексія

1. Узагальнююча бесіда



  • Яку епоху ми називаємо епохою Просвітництва? (Просвітництво — ідейна течія, що ґрунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні «природного порядку» для людини і суспільства.)

  • Укажіть історичні рамки епохи. (y y1689–1789 рр.— сторіччя!)

  • Що просвітники вважали причиною людських нещасть? (Невігластво, релігійний фанатизм, феодально-абсолютистські порядки, відсутність політичних свобод і рівності громадян)

  • Укажіть батьківщину Просвітництва. (Воно зародилось в Англії, але найбільшого поширення набуло у Франції. Період між 1715 і 1789 роками називають «віком Просвіти».)

  • Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну y yепоху. (Основа ідеології Просвітництва — віра в перетворювальну силу людського розуму й освіти. Ідея «природної людини» — одна з провідних у Просвітництві. Художня література — засіб пропаганди просвітницьких ідей.)

  • Назвіть представників доби Просвітництва. (Дж. Свіфт, Д. Дефо, Дж. Аддісон — Англія; Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Бомарше, Дідро — Франція; Лессінг, Ґете, Шіллер — Німеччина; Фонвізін, Радищев, поети-декабристи — Росія; Сковорода — Україна)

2. Робота з термінами

Реалізм — у широкому значенні — це художній стиль універсального характеру, який передбачає відтворення життя в його об’єктивній сутності, закономірностей розвитку і буття людини, суспільства, світу. У реалістичних творах події і характери зображуються так, що стає зрозумілим: вони зумовлені певним комплексом причин і зв’язків. Інколи в такому значенні про реалізм говорять як про художній метод.

Сентименталізм — напрям (течія) в літературі і мистецтві другої половини ХVІІІ ІІІ ІІІ ст., позначений підвищеним інтересом до людського почуття, емоційного сприйняття оточуючого світу. Сентименталісти мали нове бачення особистості людини. Для них було важливим, у якій мірі людина здатна на великі, відверті й глибокі переживання. Персонажем сентименталізму була проста, незнатна людина; пейзаж набуває емоційної характеристики.

Філософська повість — середній за обсягом епічний прозовий твір, що характеризується однолінійним сюжетом, головними героями якого є не люди, а філософські ідеї; логіка розвитку подій у ньому зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки.


V. Домашнє завдання

Опрацювати записи в зошитах; скласти гроно на тему «Просвітництво». Випереджувальне завдання для одного учня: підготувати коротку розповідь про зміст повісті Вольтера «Простак».

Урок №____ Дата проведення_________

Тема: Життя і творчість Вольтера (1694–1778). Ідейний зміст і художня структура філософської повісті

«Простак», сенс її назви

Мета: ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну «філософська повість»; розвивати

творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції.

Обладнання: портрет Вольтера.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Поетичні сили Франції

об’єдналися у Вольтері.

Й. В. Ґете

Хід уроку

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання

Представлення грона на тему «Просвітництво».



ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Як же починалося й протікало життя, що скінчилося так незвичайно? Чому Ґете сказав, що у Вольтері об’єдналися політичні сили Франції?

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Знайомство з життєвим шляхом Вольтера

Вольтер говорив: «Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів». Про те, що слова були не марно сказаними, говорить огляд творчості поета. Лірика молодого Вольтера, перейнята епікурейськими мотивами, містить випади проти абсолютизму. Його зріла проза різноманітна за темами та жанрами: філософські повісті «Макромегас» (1752), «Кандид, чи Оптимізм» (1759), «Простак» (1767), трагедії в стилі класицизму «Брут» (1731), «Танкред» (1761), сатирична поема «Орлеанська незаймана» (1735, видана 1755), публіцистика. Історична творчість Вольтера пов’язана з боротьбою проти релігійної нетерпимості, критикою феодально-абсолютистської системи: «Філософські

листи» (1733), «Філософський словник» (1764–1769), що зіграв значну роль у розвитку світової філософської думки, в ідейній підготовці Великої французької революції кінця XVIII ст.

Саме історіографічним заняттям Вольтера Україна завдячує тим, що в Європі стало широко відомим ім’я Івана Мазепи. Збираючи матеріали до своєї «Історії Карла XII», Вольтер натрапив на цікавий сюжет: юного Мазепу ревнивий чоловік його коханки наказав прив’язати голим до дикого коня, якого відпустили в дикий степ. Але юнак не загинув у муках, а став гетьманом України. Цей епізод згодом ліг в основу однойменних поем англійця Байрона і француза Гюго, став фрагментом роману у віршах «Мазепа» українця Володимира Сосюри.


2. Робота в парах

Учні складають запитання за змістом повідомлення й обмінюються запитаннями для взаємоперевірки.



  • Що вам найбільше запам’яталось із почутого про Вольтера?

3. Зміст повісті Вольтера «Простак» (повідомлення учня за випереджувальним завданням)

4. Ідейний зміст і художня структура філософської повісті «Простак» (1767)

Сьогодні ви почули термін «філософська повість».(прозаїчний жанр епосу, в основі якого лежить філософська, етична або інша теза, ілюстрована в художніх образах; логіка розвитку подій у такому творі обумовлена логікою розвитку філософських ідей, а не образів людей.)

Найвідоміші філософські повісті Вольтера — «Задіг», «Кандід», «Простак». У центрі цих творів, які розвінчують суспільні порядки, церкву, суд, проблеми «світового зла». Вольтер намагався у своїх творах розкрити згубний вплив суспільного устрою на особистість. Філософські повісті письменника присвячені саме цій темі. Але Вольтер не просто ілюструє свої морально-політичні погляди, він складає цікаві, сповнені життя, пригод, переживань історії. Насильство над людиною викликає в письменника протест, тому що філософа завжди приваблювали природність і воля, вільний розвиток особистості.

У повісті «Простак» він уперше у філософській прозі переносить дію з екзотичних країн до Франції. Людина, здатна «сприймати всі предмети в неспотвореному вигляді», гуронець за вихованням,

француз за народженням, опиняється в середовищі французьких дворян та духовенства, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації. Проводячи Простака через кола пекла, що іменуються суспільними стосунками, Вольтер за допомогою всіх відтінків комічного піддає критиці політику, релігію, інститут шлюбу, науку.

Ідейний зміст повісті Вольтера — згубний вплив суспільства на «природну людину», що зумовило складність, багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. (Запис у зошити.) Душа героя проста і щира, не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми.

Події в повісті стрімко змінюють одна одну. Завдання автора — якнайшвидше створити такі обставини, за яких виявиться і стане наочною якась безглуздість навколишнього життя. Тема повісті «Простак» — історія кохання Простака і вродливої дівчини Сент-Ів. У розділах 1–8 події відбуваються в Нижній Бретані, у пріораті Гірської Богоматері. Вольтер з гумором розповідає про події, смішні непорозуміння та пригоди. Друга частина повісті досить драматична. Простак, відзначившись у битві з англійцями, які напали на узбережжя, вирушає до Парижа за заслуженою винагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Простакові так і не вдалося домогтися свого. Ніжна й віддана Сент-Ів гине. Маленька людина виявляється цілком беззахисною перед свавіллям урядовців. Усі її «природні почуття» — доброчесність, сердечність, віра в справедливість — безжально розтоптані жорстокою державною машиною.


ІV. Рефлексія

Складання таблиці «ЗХВ» («Знаю — Хочу дізнатись — Вивчив»)




Примітка. Учні заповнюють перші дві колонки таблиці, за бажанням зачитують записане. До заповнення таблиці учні повертатимуться після вивчення теми.

V. Домашнє завдання

Зробити записи до останньої колонки таблиці «ЗХВ»; прочитати повість Вольтера «Простак».

Урок № _____ Дата проведення_________

Тема: Конфлікт «природної людини» гуронця і французького суспільства як центральний у творі.

Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору

Мета: глибше ознайомитись зі змістом та проблематикою повісті «Простак»; навчити формулювати та

висловлювати особисте ставлення до проблем, порушених у творі; розвивати критичне мислення

учнів.

Обладнання: тексти повісті Вольтера «Простак».



Тип уроку: поглиблений аналіз художнього твору.

Боротися проти фарисейства, викривати лицемірство, тиранію, узурпацію, брехню, забобони, марновірство, зруйнувати храм, щоб звести новий, тобто замінити брехню істиною, нападати на жорстокість суду, нападати на кровожерливе духовенство, узяти батіг і вигнати всіх торговців зі святилища, вимагати спадщини для позбавлених неї, захистити слабких, бідних, пригнічених, боротися за переслідуваних і пригноблених — ось війна Ісуса Христа. І хто ж та людина, яка вела цю війну? Вольтер!

В. Гюго

Хід уроку



І. Актуалізація знань

1. Запитання до класу

Як ви думаєте, чому саме вислів Віктора Гюго обрано епіграфом уроку?

2. «Порушена послідовність» (робота в групах)



  • Простак їде до двора. Дорогою він вечеряє з гугенотами.

  • Пріор монастиря Святої Гори і панна, сестра його, зустріли гуронця.

  • Прекрасна Сент-Ів опирається ніжним пропозиціям.

  • Гуронець, прозваний Простаком, дізнається про своїх батьків.

  • Простак перемагає англійців.

  • Сент-Ів страждає через свою чесноту.

  • Прекрасна Сент-Ів помирає.

  • Простак приїздить до Версалю.

  • Гуронець навертається до віри. Простака охрещено.

  • Простак прибігає до своєї коханої й шалено розлючується.

  • Простака замкнено в Бастилії з янсеністом.

  • Простак закохується.

  • Простак розвиває свій геній.

  • Сент-Ів визволяє свого коханого й янсеніста.

  • Простак, прекрасна Сент-Ів і їхні родичі гуртуються.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

У повісті «Простак» Вольтер послідовно розвиває головну ідею Просвітництва — ідею «природної» людини, доводячи, що такій людині немає місця в суспільстві, до краю спотвореному «законом умовним». Найважливішими рисами головного героя повісті є здоровий глузд і відвертість. Простак робить вчинки, які суперечать моралі французького суспільства. Представники цього суспільства вважають юнака досить дивним і навіть небезпечним. Чим глибше Простак знайомиться з французькою дійсністю, тим драматичнішим стає його конфлікт з нею. Поступово він розуміє, що навіть Біблію, джерело мудрості і добра, використовують для виправдання брехні, лицемірства, фарисейства, створення

релігійних конфліктів. Чиста душа Простака опирається фальші людських стосунків, проте цивілізовані громадяни не помічають її. Саме про конфлікт «природної» людини — гуронця — і французького суспільства, антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору ми сьогодні будемо говорити.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Лекція із паралельним завданням


  • Конфлікт «природи» і цивілізації: природна людина потрапляє в цивілізоване суспільство. Це якраз той випадок, коли «природна людина» є водночас «людиною з природи», тобто нецивілізованою, принаймні не по-європейському цивілізованою, адже, хоча батьками гуронця були французи, виріс він у дикій Гуронії, тобто абсолютно екзотичній для тогочасних європейців Америці, відтак не зазнав впливу цивілізації.

Вибір головного героя тісно пов’язаний із головним конфліктом твору — конфліктом між світобаченням природної людини і європейського цивілізованого суспільства.

Твір умовно можна поділити на такі епізоди:



  • гуронець і провінціали;

  • гуронець по дорозі до Парижа;

  • гуронець у Парижі;

  • гуронець і Гордон (у Бастилії).

Отже, на початку твору гуронець викликає посмішку, тобто є персонажем комічним, майже блазнем. Але він постійно виявляється вищим за цивілізоване оточення.

Простак і чарівна панна Сент-Ів покохали одне одного і домовилися одружитися. Усю ніч закоханий гуронець писав вірші, а вранці не витримав і побіг до коханої просто в спальню, щоб негайно одружитися з нею.

Простак захищався, посилаючись на природне право, яке він досконало знав: абат хотів довести, що перевагу мусить мати закон умовний і що коли б поміж людей не було угод, закон природи мало не завжди був би природним розбишацтвом».

На шляху до Парижа Простак мав необережність спілкуватися з гугенотами (за що потім потрапив до Бастилії). Це французи добре знали про Варфоломіївську ніч, а звідки було дикунові знати про ставлення католиків до гугенотів у Франції? Не знав він і того, що кожне його слово фіксують шпигуни-єзуїти. Гугеноти тікали з Франції до Англії, боячись чергових релігійних утисків і навіть фізичного знищення. На наївні запитання Простака, чому вони тікають з рідної землі, яку дуже люблять, один з них «так патетично оплакував долю п’ятдесятьох тисяч родин, що втекли, і п’ятдесятьох тисяч інших, яких навернули до віри драгуни, що Простак і собі облився слізьми. “Чому,— сказав він,— такий великий король, що слава його доходить аж до гуронців, відмовляється від стількох сердець, що любили б його, й од стількох рук, що служили б йому?”»

Отже, людина, яка не мала не те що політичної, а й узагалі будь-якої освіти і навіть не була європейцем, політично вправніша за високоосвіченого короля і його радників.

2. Робота в парах. Узгодження пунктів плану до прослуханої лекції

3. Продовження лекції

Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору

— Гуронець толерантніший за європейців й у сфері релігійних переконань, і особливо віротерпимості. «Немилосердний суддя... хотів довідатись, якої релігії дотримується гуронець: англіканської

чи гугенотської. “Я дотримуюся своєї релігії,— сказав той,— як ви своєї“. Отже, дикунові й на думку не спало нікого з присутніх навертати до своєї віри, зате цивілізовані християни повели себе зовсім інакше, їх украй здивував і навіть обурив той факт, що хто-небудь може сповідувати не їхню віру.

Отже, і в релігійних питаннях природна людина перевершує людей цивілізованих.

Показовим є той факт, що гуронець жодного разу не назвав Біблію Біблією, а лише висловами на кшталт «книга, яку дав мені дядько», «книга, яку ви мені дали» тощо.

Після низки не менш смішних казусів, зумовлених буквальним тлумаченням Святого письма (дикун не знав європейських звичаїв і вірувань, а просто буквально розумів те, що написано в Біблії), гуронець легко, немов між іншим, робить узагальнений висновок: «Я увесь час бачу, що у вас тут робиться безліч речей, яких нема у вашій книзі, й не робиться аж нічого з того, що там сказано».


ІV. Рефлексія

1. Завершення роботи над тезисним планом лекції

Після завершення відведеного на роботу часу (близько 5 хв) учні за бажанням зачитують складений план.

2. Заверште речення:

«Сьогодні на уроці я дізнався (здивувався, відчув, уявив)…»
V. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про перебування Гордона і Простака в Бастилії та долю мадемуазель де Сент-Ів; завершити останню графу таблиці «ЗХВ».


Урок №_____ Дата проведення__________

Тема: Гуронець і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і гуронця. Поняття про

філософську повість

Мета: пояснити сутність полеміки Простака та Гордона в Ба-стилії; розкрити трагізм долі мадемуазель де

Сент-Ів і Простака; закріпити знання учнів про філософську повість; розвивати читацьку та творчу

активність учнів.

Тип уроку: комбінований.

Нещастя інколи йде на добре.

Девіз Гордона

У нещасті немає нічого доброго!

Новий девіз Гордона

Хід уроку

І. Актуалізація знань


  • У чому виявляється «природний розум» Простака?

  • Як і з якою метою використовує Вольтер прийом «очуднення» y повісті «Простак»?

  • Які вади сучасної йому цивілізації критикує Вольтер у своєму y творі?

  • Як проявляється комічне в повісті?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як ви знаєте, повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре». А скільки чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго!» Для того щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-Ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Робота в групах

1 група. Як ви думаєте, чи випадково Вольтер «посадив» Простака в камеру саме з янсеністом Гордоном? Яку мету переслідував автор? У чому сутність полеміки Простака і Гордона?

2 група. Існує думка, що повість «Простак» має автобіографічні ноти. Чи погоджуєтесь ви з цим?

3 група. У чому полягає трагізм долі мадемуазель Сент-Ів? Чи є трагічною доля Простака?

4 група. Як впливали на долі головних героїв повісті влада й органи правосуддя? Як до останніх ставиться Вольтер?

5 група. Деякі дослідники вважають, що фінал повісті примирливий, усе начебто влаштовується на краще. Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про нього.
2. Жанрові особливості повісті Вольтера «Простак»

Тепер поговоримо про жанрові особливості твору «Простак». В усіх довідниках написано, що це — філософська повість: у «Простакові» крім просто наявності філософських ідей є ще одна вирішальна ознака: у ній філософські ідеї є головними героями твору.

Скажімо, головним героєм «Простака» є не гуронець, а ідея природної людини, її конфлікту з «цивілізованим» суспільством. Не між Геркулесом де Керкабон і Гордоном точиться суперечка в Бастилії, а між філософськими концепціями Вольтера і Руссо тощо.

До того ж логіка розвитку подій обумовлена логікою розвитку філософських ідей, а не образів людей. Колись ще Пушкін справедливо закинув Вольтерові, що той у трагедіях «…не переймаючись ні вірогідністю характерів, ні законністю засобів, змушував... своїх персонажів до речі й не до речі висловлювати правила своєї філософії».

ІV. Рефлексія

1. Опитування



  • Що свідчить про те, що «Простак» Вольтера — філософська повість

  • До чого призвело спілкування Простака з Гордоном у Бастилії?

  • Чому панна де Сент-Ів загинула?

  • 2. «Вільне письмо» на тему «У чому “простота” Простака?»

V. Домашнє завдання

Підготувати запитання до повісті Вольтера «Простак» для взаємоперевірки; характеризувати образи повісті.

Урок №_____ Дата проведення__________

Тема. Урок розвитку мовлення. «Спілкування з Вольтером»

Мета: розвивати усне та писемне зв’язне мовлення, творчі здібності, критичне мислення.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів.

Вольтер


Хід уроку

І. Актуалізація знань

1. Перевірка домашнього завдання за «Ланцюжком»

2. Рольова гра «Входження в образ»

Учні за бажанням перевтілюються в образи Простака, панни де Сент-Ів, Гордона і від першої особи роблять повідомлення про свого персонажа та відповідають на запитання класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні ми завершуємо знайомство з творчістю відомого французького просвітника Вольтера. Тепер ми знаємо про нього значно більше, ніж декілька днів тому. У когось залишились певні запитання без відповіді, хтось відчув симпатію до автора, у когось появилось бажання поділитись з ним думками. Саме це ми і спробуємо зробити сьогодні, написавши невеличкого листа Вольтерові. Вислів Вольтера: «Лише праця позбавляє нас від трьох великих зол — нудьги, пороку і злиднів» стане нашою рушійною силою.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Підготовка до написання листа

Вимоги до написання листа



  • Шанобливе привітання

  • запитання або побажання авторові;

  • декілька слів про себе або причини, що спонукали до написання y yлиста;

  • прощальні слова.

2. Написання листа
ІV. Рефлексія

1. Ознайомлення з написаними листами

(Учні зачитують за бажанням.)

2. Підбиття підсумків

Проблемне запитання: «Як Вольтер ставився до людини?»
V. Домашнє завдання

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про життєвий та творчий шлях Й. В. Ґете; заповнити хронологічні таблиці або скласти тезиси (письмово); прочитати трагедію «Фауст».

Урок №_____ Дата проведення___________

Тема. Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749–1832). Трагедія «Фауст» — вершина творчості Й. В. Ґете й один із

найвидатніших творів світової літератури. Історія створення та проблематика

Мета: поглибити знання учнів про ідеї Просвітництва; познайомити учнів із життям та творчістю Ґете;

поглибити знання про драматичний жанр трагедії; розкрити головну тему трагедії; розвивати

логічне мислення та монологічне мовлення; формувати етичні погляди на світ.

Обладнання: портрети письменника.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.

Життя і поезія не розпадаються в нього на два окремі світи:

його життя було його поезією, його поезія була його життям.

І. Тургенєв
Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

28 серпня 1749 року у Франкфурті-на-Майні у 18-річної дружини імперського радника Катаріни Елізабет Текстор-Ґете народилася дитина без ознак життя. Повитуха розтирала новонародженого вином, доки дитина не закричала. Якщо народження людини пов’язане з міфом, то міф його народження пов’язаний з вибором: він знав, що місія його в цьому світі важка і тягар відповідальності штовхав його назад.

Саме таким був прихід у життя видатного німецького і європейського поета-просвітителя Йоганна Вольфґанґа Ґете.

ІІ. Робота над темою уроку

1. Повідомлення учнів про життя та творчість Йоганна Ґете (за випереджувальним завданням)



  • Що із почутого вам найбільше запам’яталось або вразило?

2. Ознайомлення з трагедією «Фауст»

  • Історія створення

«Фауст» — найвище досягнення Ґете. Ще в молоді роки поет захопився середньовічною легендою про мага і чародія Фауста, якому в його нечестивих заняттях допомагав чорт, за що забрав потім душу Фауста в пекло. Свою душу Фауст мусив віддати в обмін за оволодіння земною мудрістю. Та істина, яку проповідували авторитети давнини і про яку йдеться в святих книгах, не задовольнила вченого. Щоб осягнути істину життя, Фауст прагне заглибитися в саме життя. Образу Фауста драматург надав привабливі риси: ренесансну допитливість розуму, прагнення до осмислення життя.

Існуючий у літературі сюжет про вченого-мага Ґете поєднав з іншим, досить поширеним сюжетом: палко закоханий юнак спокушає молоду, недосвідчену дівчину; вона чекає від нього дитину, а він малодушно кидає її напризволяще. Поет знайшов спосіб поєднання цих сюжетів: Мефістофель (чорт) омолоджує вченого. Персонажами твору Ґете стануть Бог, чорт, людина, нечиста сила. Однак тема виявилась складною для молодого поета, і він припинив роботу над рукописом. Майже через двадцять п’ять років Ґете повертається до роботи над трагедією, і «Фауст» стає головним змістом творчого життя Ґете.



  • Проблемне запитання: «Назвіть джерела, з яких Ґете запозичив сюжет “Фауста”».

  • Джерела трагедії:

  • народні легенди про доктора, чарівника, чорнокнижника;

  • поширений сюжет: юнак спокушає юну дівчину та кидає її;

  • Біблія, Книга Іова (легенда про праведника, якого спокушував y yсатана з дозволу Бога).

  • Особливості композиції твору

У своєму завершеному вигляді твір складається з «Присвяти», «Театрального вступу», «Прологу на небі» та двох частин. Першу частину закінчено 1806 року, другу — 1831.

Трагедія розпочинається двома прологами. Перший із них — «Пролог у театрі» — бесіда поета, актора і директора. Троє співбесідників — це ніби три сторони особистості автора. Поет мріє про високу мету; актор закликає сміливіше черпати сюжети із самого життя, щоб оволодіти серцями людей; директор — діловий, практичний — тверезо оцінює дійсність, від розмов кличе до справи, до реального втілення на сцені високих поетичних задумів. Другий пролог — «Пролог на небі». У ньому беруть участь Бог, архангели Рафаїл, Михаїл, Гавриїл, згодом — Мефістофель. Цей пролог відкривається гімном могутній природі, вічному руху і вічній гармонії, гімном Сонцю і Землі, а завершується суперечкою Бога та Мефістофеля стосовно сутності людини.

У першій частині твору розкривається історія кохання Фауста і юної городянки Маргарити (Ґретхен). Закохані цілком покладаються на природу. Для Фауста природа, кохання, щастя, Бог — нероздільні. Але природа не лише велична і прекрасна, вона суперечлива і таємнича. Щасливе і прекрасне кохання закінчується трагічно.

Друга частина твору схожа на мандри чудесними островами. Фауст, живучи вдруге, намагається осягнути нове й дивне для нього життя і взяти в ньому посильну участь. Проживши друге життя, Фауст підбиває його підсумок. Він пересвідчився в найвищій цінності реального буття і діяльності життя людини та розуміє, що мусить передати пізнану істину нащадкам, тобто втілити її, побудувавши місто. Фауст також зрозумів, що людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі й довічна боротьба за життя і волю. Фауст отримує на небі повне прощення.



  • Проблемне запитання: «Що ви можете сказати про особливості композиції п’єси?»

с. 1 с. 2 ... с. 4 с. 5

скачать файл

Смотрите также: