В. В. Решітько Застосування нестандартних форм та методів діяльності


с. 1


В.В.Решітько


Застосування нестандартних форм

та методів діяльності

на уроках зарубіжної літератури

Відділ освіти Липоводолинської райдержадміністрації



В.В.Решітько
Застосування нестандартних форм

та методів діяльності

на уроках зарубіжної літератури

Методичний посібник

для вчителів зарубіжної літератури

смт. Липова Долина

Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів

2009



Решітько В.В.

Застосування нестандартних форм та методів діяльності на уроках зарубіжної літератури – Липова Долина: Липоводолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів, 2009- 65 с.

В методичному посібникові зібрані зразки уроків зарубіжної літератури (5,6,9,11 класи), де використані нестандартні форми та методи діяльності. Подано матеріал виховного заходу, а також авторську п’єсу на одну дію. Методичний посібник розрахований на учителів зарубіжної літератури загальноосвітніх шкіл та як допоміжний навчальний матеріал для учнів.

З М І С Т


1. Передмова..............................................................................................




6

2. Урок №1,№2 Дж. Байрон „Мазепа”. 9 клас.....................................




9

3. Урок №3 „Срібне століття” російської поезії. 11 клас..................




21

4. Урок №4, №5 Борис Пастернак. 11 клас..........................................




26

5. Урок №6 Систематизація та узагальнення вивченого по темі „Література просвітництва”. 9 клас.....................................................




35

6. Урок №7 Глибинна любов до природи. 5 клас...............................




39

7. Урок №8 Позакласне читання. Природа, в якої ми вчимося.

5 клас..........................................................................................................




42

8. Урок №9 Урок виразного читання. В Шекспір „Ромео і Джульєта”. 8 клас.....................................................................................




45

9. Урок №10 „Ось мій рід занять бути самим собою”. (Д. Дефо)

6 клас...........................................................................................................




49

10. Виховний захід „Мамо рідненька”..................................................




53

11. П’єса на одну дію „У чому краса людини?”..................................




61

12. Література............................................................................................




65


Застосування нестандартних форм та методів діяльності на уроках зарубіжної літератури
Передмова

У зв’язку з тенденцією зниження інтересу учнів до навчальної діяльності у шкільну практику почали входити нестандартні форми уроків. Вони з’явилися в середині 70-х років ХХ століття. З того часу форми проведення цих уроків стали більш численними й різноманітними. Якоюсь мірою вони набули буденності в шкільному житті, навіть до класичних уроків учителі включають елементи нестандартності.

Сьогодні нестандартні (нетрадиційні) уроки є звичайною ознакою будь-якої школи, можна навіть говорити про „моду” на той чи інший тип уроку, та ставлення до них не можна назвати однозначним. Зрозуміло, що незвичайні за змістом, організацією, такі заняття приваблюють школярів, сприяють розвитку особистих здібностей. Але ці уроки вимагають значних витрат часу від учителя та учнів.

Час не стоїть на місці. Суспільство потребує від людини певних умінь, які можна застосувати на практиці; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності – уміння працювати у злагоді з іншими і спільно доходити мети. Саме тому ми, вчителі, усвідомили необхідність застосування під час викладання предмету таких форм і методів, які б збуджували творчість учнів, створювали атмосферу розкутості, емоційного піднесення.

Нестандартні форми роботи є актуальними, оскільки в підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного світогляду. Прагнення до дорослості. Бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самовираження в суспільстві.

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив не всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня готовності дітей до життя за межами школи. Мета таких уроків: навчити приймати рішення та робити правильний вибір; відчувати себе громадянином країни, членом колективу, що ти потрібний людям; виробити необхідність та вміння співпрацювати з іншими людьми; працювати якісно, проявляти ініціативу; виробити навички роботи з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук.

Цих якостей майбутнім громадянам України можна набути через використання та запровадження в школі інновацій, нетрадиційного навчання, насамперед нестандартних уроків.

Розділ І. Загальна характеристика нестандартних форм уроку

У сучасній педагогічній літературі досі не існує навіть чіткого визначення „нестандартний урок”. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну (невизначену) структуру та незвичайний задум і організаційну форму. З іншого боку, нестандартними можна назвати уроки у тій чи іншій технології навчання. Наприклад, особистісно зорієнтований урок, урок у розливальній системі навчання, модульний урок...

Не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними. У посібнику Г.П. Підласого „Педагогіка” перелічується 36 типів нестандартних занять (урок – гра, урок – рольова гра, урок – діалог, бінарний урок...)

В А. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши технологією „класичного” уроку. Наприклад, уроки – вікторини, захист проектів відносять до групи уроків контролю знань, а уроки – лекції, уроки – конференції – до уроків формування нових знань.

С.В. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють свої групи нестандартних уроків.

1. Уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю).

2. Уроки, пов’язані з фантазією (урок – казка, театралізований урок).

3. Уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок – екскурсія, урок – експедиція).

4. Уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК).

5. Уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок – моделювання).

6. Уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок – монолог).

7. Уроки – аналогії певних дій (урок – суд, урок – аукціон).

8. Уроки – аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок – диспут, урок – дослідження).

Незважаючи на таке величезне розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання.



Розділ ІІ. Практичне застосування

У своїй педагогічній практиці я майже на кожному уроці використовую нестандартні форми роботи з метою зацікавити дітей, спонукати їх до творчої активної дії. На уроках російської мови, обираючи теми для діалогу, звертаю увагу на її актуальність. Наприклад, у 9 класі складали діалог на тему „В театрі” із застосуванням елементів інсценізації. Такий вид роботи активізує учнів: і навіть ті, хто часто сидить пасивними спостерігачами, включається в роботу. Подобаються дев’ятикласникам і дискусії на життєво-важливі теми. Зокрема, „Дружба в житті підлітків”, „Хто вони: „свої” та „чужі” (про рідних, близьких, друзів та знайомих). Використовуючи технологію „мікрофон”, ми проводимо гру ”Кінцевий результат”. Коли учні складають усний твір по одному реченню кожний передаючи „уявний мікрофон”. Учні, знаючи будову твору (зачин, основна частина, кінцівка). Створюють колективну роботу. Під час цієї гри всі активно працюють, думають, прагнуть усі висловитися, щоб їх не обминули, тому що хто не скаже швидко своє речення в тексті, того обминає „уявний мікрофон”. Кожен хоче зробити внесок у „кінцевий результат”. Так з’являється усний твір, або записаний на дошці. Часто подорожуємо по „Зупинках частин мови”. А.С. Макаренко говорив: „У дитячому віці гра – це норма і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу”. Я часто цитую ці рядки дорослим і дітям. І завжди переконуюся, що це доречний вислів.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми відчуємо себе в тій чи іншій ролі. А для дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Гра – королева дитинства. Учитель літератури завжди дбає про те, щоб зацікавити учнів предметом, кинути в їхні душі зерна самостійного мислення. І щоб цей грунт був справді живим, благодатним, слід пам’ятати, що література – це мистецтво, єдність правди і краси, реальності і фантазії, а отже і урок літератури мусить поєднати в собі все це. Особливо важливо зацікавити учнів літературою в перші роки їхнього навчання. Поєднання серйозного аналізу і захоплюючої гри – ось що, на мою думку, може сприяти тому, щоб учні зрозуміли чудову красу, духовну звабливість літератури і захопилися нею назавжди.

Цікаві уроки проведені по казці „Пані Метелиця”, де учні, переодягнувшись у казкових героїв інсценізували твір. Всім хотілося взяти участь, бути активним на уроці. Захоплююче пройшов урок „На балу у Попелюшки”. Де п’ятикласники зустрілися з героями різних творів Шарля Перро. Розгадували різні головоломки, які допомагали зрозуміти суть того чи іншого героя. Часто застосовую кольорові барви – це дитячі ілюстрації до творів або зображення за допомогою кольору рис характеру героя, його настрою...

Подобається школярам виступати у ролі журналіста, який веде дружню бесіду з автором твору чи з якимось конкретним героєм, або виступити у ролі самого автора твору. Найбільш поширені ігри у моїй педагогічній практиці це „Дала, далі...”, „Впізнай героя”, „Згадай”, „Чи уважний ти?”, „Чи знаєте ви що?”, „Зустріч з автором”. Це і викладення навчального матеріалу від імені казкового героя, і створення сценаріїв фільмів за прочитаними творами, і малювання. І написання власних завершень до казок чи улюбленого твору, і уроки – подорожі, і уроки – презентації, і безліч інших форм. І все ж головне, щоб форма уроку не домінувала над змістом, а сприяла засвоєнню цього змісту, легко і ненав’язливо розкривала ідею твору, його проблематику, особливості образної системи.

Висновок

Я переконана, що нестандартні форми, ігрові елементи – це необхідний напрям у вивченні такого складного і цікавого предмета, як „Зарубіжна література”. Адже нестандартні форми та методи діяльності дозволяють учителю ефективно використовувати „надлишкову” активність учнів, спрямовуючи її у корисне русло. Вони формують в учнів навички взаємодії з іншими людьми, вміння чітко формулювати й обґрунтовувати свою точку зору, вести дискусію і знаходити компромісні варіанти рішень. А отже, на таких уроках діти готуються до самостійного життя.



*******************************************************************
УРОК №1 №2 9 КЛАС
СПАРЕНІ УРОКИ

ТЕМА: Дж. Байрон. Поема "Мазепа".(В. Гюго "Мазепа, В. Сосюра "Мазепа",

Ю. Словацький "Мазепа). І.Мазепа – людина, історична постать. Літературний герой /тема розрахована на 2 години/



МЕТА: Поглиблено розкрити постать І. Мазепи як людини, історичної постаті, літературного героя; осмислити раніше набуті знання на уроках історії, вчитися систематизувати, узагальнювати їх, вести діалог, виховувати любов до рідної землі, до свого народу

ФОРМА: діалогічна лекція
ОБЛАДНАННЯ: музичний супровід (фрагменти опери П.І.Чайковського, Б. Фітінгафе "Мазепа", Ференца Ліста - симфонії "Мазепа"), виставка творів: Дж. Байрон "Мазепа, В.Сосюра "Мазепа", В. Гюго "Мазепа", Ю. Словацький - драма "Мазепа", К. Рилєєв "Войнаровський", О.С. Пушкін "Полтава"; ілюстрації (Гравюра 1706. Гетьман І. Мазепа)
ЕПІГРАФ: Особа Мазепи ще чекає безсторонньої історії, яка б змалювала його не під впливом погляду вибаченого в першій половині XVIII століття

М. Костомаров

*********************************************************************


Підготовка до уроку

  1. Завчасно визначити тему, мету, завдання уроку - діалогу, план його проведення

  2. Сформулювати основні та додаткові питання з теми

  3. Рекомендувати літературу

  4. Провести консультації по незрозумілих питаннях

Словникова робота

1. УКРАЇНА - вперше зустрічається в "Повісті временних літ" під роком 1187 у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича. В. Хитрук. «Яким роком живе українство?» (Літературна Україна №19, 9травня), термін Україна (Вкараїна) виник із-за злиття прийменника у (в) зі словом "край", що означало держава, батьківщина, а власне "Русь", і нічого спільного зі словом "окраїна" не має.

2. СІГІЗМУНД - Август, Жигмонт - Август (1520-1572) польський король, великий князь Литовський з династії Ягелонів.

3. КОЗАК - слово тюрського походження, вперше зустрічається в словнику половецької мови у середині XIII ст. Козаками називалися люди, які несли охоронну службу на кордонах, боронили купецькі каравани.

ХІД УРОКУ

I. Вступне слово вчителя (мета, завдання уроку)

Розглядаючи образ Мазепи на прикладах творів української літератури В.Сосюри "Мазепа", французької - В. Гюго "Мазепа", англійської Дж. Байрон "Мазепа", зробіть висновок: Мазепа - це Людина. Історична постать. Літературний герой. Пов’яжіть з епіграфом.



II.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1.Діалогічна лекція

Іван Степанович Мазепа. Все, починаючи від перших років життя аж до смерті, було у нього незвичайне, відрізняло його від минулих та майбутніх гетьманів. "Від Богдана до Івана - не було гетьмана" -, говорить українське прислів'я. Це дає Мазепі право посісти найпочесніше місце серед героїв української історії. Його героїчне ім'я тісно пов'язане з Україною, боротьбою за незалежність. Івана Мазепу називають патріотом, мудрим керманичем. Після Богдана Хмельницького він найдовше тримав булаву. Правління Мазепи, можливо, найбільш щасливий період української історії. Більш як тридцятирічна війна, здійнята Хмельницьким, закінчилася. Лівобережна Україна ще користувалася здобутою автономією та вольностями. Військо козацьке було велике і добре забезпечене, гетьманська скарбниця наповнена, а гетьманська адміністрація підтримувала лад у країні. Не випадково, що саме в цей час в Україні розквітає мистецтво, зростають храми, на будівлю яких Мазепа щедро виділяє кошти як з державної казни так і особисті. Він -вождь останньої визвольної війни, яку вели козаки і на свою біду нещасливо.

Але було чимало і таких, які ставилися до Мазепи як до зрадника, злочинця. (Записати в зошит значення слів Україна, козаки).

Діти, дивлячись на епіграф нашого уроку, вдумуючись у його зміст, ми повинні словесно змалювати образ Івана Мазепи як Людини - історичної постаті, літературного героя. Ми з вами раніше намітили план, по якому будемо працювати, розмову будемо вести в формі діалогу. А потім зробимо висновок.



Діалог1.Життя і освіта Івана Мазепи

Історичні джерела говорять, що Іван Степанович певний час навчався у Києві, потім у Франції, Італії, Німеччині, знав 8 мов, мав дипломатичний хист, був чудовим оратором. Це ті риси, що характеризують Мазепу як освічену людину і політичну особу. Він служив при дворі польського короля Яна-Казимира. Саме цей період його життя описує польський поет-романтик Юліуш Словацький у драмі "Мазепа".



Діалог2.Інсценізація двох учениць, що читають уривки драми Ю.Словецького "Мазепа" (На фоні симфонії Ф.Ліста "Мазепа").

I дама:

-Голубка белая, ты словно в клетке тесной!

В ваш замок сумрачный не проникает свет.

Ах, я болтаю все, и удержу мне нет.

Скажу тебе, что паж есть в королевской свите, Мазепа!

II дама:
-Кто же он?

І дама:

-Об этом волоките

И не слыхала ты, бедняжка, никогда?
II дама:

-Нет, госпожа моя.

I дама:

-Красавец хоть куда!

И рыцарь доблестный; беспутный, вот беда!

Увидишь ты его и высушит забота,

Как будто бы пожар зажжет в сердечке кто-то.

А сердце юноши - раскрытые ворота,

Куда красавицы заходят без конца;

Горячий взгляд его, как молот кузнеца,

Он сердце разобьет, наполнив сладкой мукой,

Послужит мой рассказ красавице наукой!

II дама:

-Придется каждому свой кубок пить до дна,

Но больше всех других жалею я по праву

Того, кто каждый день пьет горькую отраву.

О, Господи! Приехал уж король!

I дама:

-Есть время, не пугай!

Пан Пасек на крыльце торчит, как попугай.

Он будет говорить - в руках не даром свиток!

Стихи в честь короля: латыни в них избыток.

О чем бишь это я, да о Мазепе вот...

Повеса пылкий он; хотя и желторот,

А между тем о нем толкуют не смолкая.

Вообрази себе такого шалопая,

Такого сорванца.

Девиз его - змея, любовь его как пламя!

Велел седло набить девичьими кудрями!

II дама:

Из кое возлюбленных?

Беспутный! Сохрани нас, Боже, от напасти,

От взглядов пылких, слов и жаркой страсти!

Учень

Ці характеристики змальовують Мазепу як негативну постать, але

насправді він - людина честі.

Учитель

У драмі згадується Ян Пасек, який ненавидів молодого Мазепу. Якось у покоях короля цей шляхтич почав насміхатись з юнака, і той не втримався - вхопився за шаблюку. За законами королівського двору то був великий злочин, і король виключив Мазепу зі свого почту. Юнак повертається на Україну, а навздогін летить брехлива легенда, яку придумав злий Пасек: мовляв, один з обдурених чоловіків, багатий шляхтич, звелів спіймати під час побачення в садку юного пажа, голого прив'язати до коня і пустити в поле. Цю глузливу побрехеньку і використовують у своїх поемах В. Гюго і Дж. Байрон.

Байрон писав, що в основу твору він поклав епізод із життя молодого Мазепи, описаний Вольтером в «Історії Карла XII». Уривки із твору Вольтера "Історія Карла XII" Байрон взяв за передмову до своєї поеми. «В молоді роки» у нього був роман з дружиною одного польського шляхтича, - пише Вольтер,- і чоловік його коханої, дізнавшись про це, звелів прив'язати Мазепу голим
до дикого коня і випустити його на волю. Кінь був з України і втік туди,
притігши з собою Мазепу напівмертвого від втоми і голоду. Його
прихистили місцеві селяни". Ось звідки іде початок пліток про Івана Мазепу,
українського гетьмана, що вірно оцінив причину, через яку Україна не
досягла державної свободи: не через ворожий розгром козацьких військ, а
через внутрішню громадянську війну, яка точилася кілька десятиліть.
Учень

Ось чому Мазепа і звертається до козацької старшини з полум'яним


закликом у своїх віршах. Він був Людиною, Людиною і поетом:

І ви, панство полковники,

Без жодної політики,

Озмітеся всі за руки,

Не допустіть гіркої муки.

Матці своїй більш терпіти!

Нуте ворогів, нуте бити!

Самопали набивайте,

Гострих шабель добувайте,

А за волю хоч умріте

І вольностей бороніте!

Нехай вічна буде слава,

Же чрез шаблю маєм права!

А від себе я хочу додати: слід всім мати на увазі, що Мазепа писав вірші не для афішування власних поетичних талантів. Вірші - то був глибоко інтимний прояв потреб душі гетьмана. Я вважаю, що це і характеризує Мазепу як Людину, Людину з великої літери.



Учитель. Як зображений герой у Байрона і Гюго?

В поемі передається головним чином картина бігу коня: юнак, прив'язаний до коня, не має сили щось зробити, щоб зупинити дикого коня. З високою художньою майстерністю Байрон описує цей блискавичний біг, страждання і мужність приреченої на смерть людини. Поема написана у формі розповіді старого Мазепи КарлуXII під час зупинки на ніч після втечі з-під Полтави, де "В Полтавской битве прежней славой покинут был державний швед".Образ Мазепи вимальовується з його ж розповіді і коротенької розповіді автора у вступній частині.

Байрон не зображує бойових дій Полтавської битви, а лише згадує про це одним рядком та описує муки тяжкопораненого короля Карла XII і, сам того не думаючи, змальовує широку, багату добром і людською теплотою душу Івана Мазепи, над яким хотів поглузувати. Ось послухайте як про це говорить автор твору.

В Полтавской битве прежней славой

Покинут был державний швед;

Недвижно, грудою кровавой

Легли товарищи побед;

И мощь и доблесть изменили,

Как их служитель - человек,

Примкнув тщеславно к новой силе,

К царю Москви; врагов набег

Ее стенам не страшне

Но грянул час и худших бед,

Предавшей горькой, тяжкой доле

Имен и воинств лучший цвет.

Он одному принес паденье,

А миру ужас и смятенье.

Ось ці рядки говорять про історичну Полтавську битву.В третій частині поеми зустрічаємося з Мазепою - літературним героєм.



Здесь и Мазепа; хмурий, старый,

Как дуб, что снес грозы удары

И под которым нынче он

Искать приюта осужден.

Казацкий гетман смел, спокоен, Усталый, все ж как истый воин, Сначала вытер он коня,

Постлал из листьев ложе другу, Ослабил повод и подпругу,

Труды товарища ценя.

И смотрит с ласковой заботой,

Как ест скакун свой корм с охотой. Его усталость не берет,

Неприхотлив, как гетман,тоже

Себе не требует забот

О пище иль удобном ложе.

Косматьш, быстрый, полный сил, Мазепу бешенно носил

Он по степям необозримым

И средь несчетных голосов,

Узнав в толпе хозяйский зов,

Шел за хозяином любимым.

Пусть ночь темна, пускай густым Покровом сумрака одета

Как лань, с заката до рассвета

Конь смирно следовал за ним.
(Учень дає характеристику Мазепи по зачитаному уривку.Зачитує наступний учень IV частину поеми Байрона "Мазепа", роблячи в кінці висновок і даючи характеристику Мазепи як людини, історичної постаті, літературного героя. Так учні по черзі зачитують уривки V, VI, VII, XVII, XIX, XX частин (розмова ведеться у формі діалогу, з використанням ілюстративного матеріалу).

- Поема "Мазепа" В. Гюго як би перегукується з поемою Байрона.


(Зачитуються уривки поеми В. Гюго "Мазепа" і аналізуються. Учні роблять
висновок).
2. Робота з текстом

  • Який з цих творів повніше і змістовніше характеризує Мазепу? З якого боку дається характеристика?

  • Якому з них ми більше віримо? (Учні відповідають, зачитують цитати з творів).

Як би романтизовано не зображали Мазепу автори, але ж насправді він був людина честі. Ось як герой говорить у трагедії Ю. Словацького "Мазепа":

Коли, мій пане, вийдем з літ дитинних,

Тоді дізнаємося, що витрата крові

Або якась часткова втрата честі

Бувають часом просто неминучі,

Щоб врятувати милих нам людей.

... Чи не мистецтво,

Чи справді не геройство - мати серце,

Портрет полум'ям, а на обличчі

Носить холодну і байдужу маску

І таємницю взять в труну, з собою

І я вважаю, що Мазепа був Людиною, тому що такі слова можна сказати тільки Людина честі. А ще він - літературний герой, якого з гордістю можна наслідувати.

А коли ревнощі змушують воєводу помститися Мазепі за дружину, він звинувачує його в залицянні до неї, то Мазепа захищає жіночу гідність і свою честь:

Ясний королю. Встаючи на світ,

Як з домовини Лазар, - я тобі

Все розповім по правді її, принаймі

Обороню жіночу гідність пані,

Що безневинно терпить всі знущання.

І всі підозренння свого подружжя

А там побачимо, у кого треба

Пробачення уклінно попросить

А з ким на чесний стати поєдинок... Учитель

З наведених прикладів ми бачимо, що постать українського патріота різнобічна, але й сповнена протиріч. Ці протиріччя і стали тим витоком, з якого дослідники змальовували його особу. Слід звернути увагу на мемуари політичного авантюриста, сучасника гетьмана Пасека, який розповідає про любовний роман Мазепи з дружиною шляхтича Фальбавського, який набув розголосу у Європі і дав натхнення Дж. Байронові, В.Гюго та багатьом іншим письменникам, драматургам, композиторам. Але,на думку багатьох істориків, критиків, ця легенда була потрібна авторові лише для того, щоб ще раз підкреслити аморальність Мазепи.

Але, як видно з ваших виступів, ви теж не поділяєте думки Байрона і Гюго на образ Мазепи, а маєте свою особисту точку зору.

У житті Мазепи було багато злетів і падінь, але одна з найтрагічніших сторінок його життя - це, звичайно, участь у російсько-шведській війні 1709 р. Це період докладно описали історики Рене Мартель /Париж, 1931/, а в Росії - Пушкін та Рилєєв. У Рилєєва в плані до поеми "Войнаровський" читаємо: "Мазепа - гетьман Малоросії. Похмурий сімдесятирічний старець. Людина владолюбна і хитра; великий лицемір, що приховує свої лихі наміри під бажанням блага для Батьківщини".

А О.Пушкін у передмові до першого видання "Полтави" писав так: "Мазепа є однією з надзвичайніших людей тієї епохи". Деякі письменники хотіли зробити з нього героя свободи, нового Богдана Хмельницького. Історія подає його честолюбцем, закоренілим у підступності й злочинах наклепником, губителем батька нещасної своєї коханки Мотрі; зрадником Петра перед його перемогою, зрадником Карла після його поразки; пам'ять його проклята церквою і не може уникнути прокляття людства. Краще було б розвинути й пояснити справжній характер бунтівливого гетьмана, не спотворюючи свавільної історичної особи".


  • Як ви вважаєте, чи вдалося Рилєєву і Пушкіну відобразити справжній характер бунтівного гетьмана?

  • Як ми ставимося до такої їхньої позиції? /Учні відповідають, наводять уривки з поем/

На основі поеми "Полтава" композитор Чайковський писав оперу "Мазепа". Послухаймо арію головного героя. Звучить арія Мазепи.

В епілозі поеми О.Пушкін робить беззастережний висновок: "Забыт Мазепа с давних пор».

- Чи справді він забутий? /Учні відповідають, посилаючись на літературу,
мистецтво, музику/.

Образ Мазепи, змальований О.Пушкіним у історичній поемі "Полтава", дає змогу уявити собі зіткнення драматичного любовного конфлікту з одною з вирішальних подій історії України і Росії. Не тільки сюжетно, але й стилістично поема побудована на сплетінні і контрасті. Для Пушкіна це було принципово важливим, бо символізувало зіткнення егоїстичної особи з історичною закономірністю. Пушкін пророкував повне забуття імені Мазепи, його коханої, стверджуючи, що в історичній перспективі не сила пристрасті і навіть не вимог особи, а злиття з історичними законами зберігає ім'я людини в народній пам'яті.

У поемі звучить виправдання романтизму, ствердження права людського серця кохать і страждать, не зважаючи на історичні закони. Сучасники не розуміли, чому О.Пушкін з'єднав епічний сюжет із історії Північної війни з романтичною історією кохання Мазепи і дочки Кочубея. Для Пушкіна це мало принциповий характер: ліричне оповідання вносило трагічну ноту в розповідь про торжество історичних законів.

Образ Мазепи, який створює О.Пушкін, відповідає словам визначного історика 19 ст. М.Костомарова про постать гетьмана, яка "затаврована в своєму часі прокляттям, ця нещасна історична постать мимоволі викликає для себе історичне співчуття... Супроти України він поступав по-своєму щиро. Він хотів незалежності і свободи своєї Батьківщини". І епіграфом до


наших уроків є слова М.Костомарова /зачитати епіграф/. І сьогодні ми дійсно висловили свою точку щодо образу Мазепи, а не поділили ту, що планувала в 18 ст.

- Згадаймо рядки з поеми О.Пушкіна "Полтава"



Но чем Мазепа злей,

Чем сердце в нем хитрей и ложней,

Тем с виду он неосторожней

И в обхождении простей.

Как он умеет самовластно

Сердце привлечь и разгадать,

Умами править безопасно,

Чужие тайны разрешать!

С какой доверчивостью лживой

Как добродушно на пирах,

Со старцами старик болтливый,

Жалеет он о прошлых днях,

Свободу славит с своевольным,

Поносит власти с недовольным,

С ожесточенным слезы льет ...

С глупцом разумну речь ведет!

Немногим, может быть, известно,

Что дух его неукротим!

Что рад и честно и беспечно

Вредит он недругам своим,

Что ни единой он обиды,

С тех пор как жив, не забывал,

Что далеко приступки виды,

Старик надменньш простирал,

Что он не ведает святыни,

Что он не помнит Благостыни,

Что он не любит ничего,

Что кровь готов он лить как воду,

Что презирает он свободу,

Что нет отчизны для него.

Ось так змалював О.Пушкін Мазепу.

Відповідь російському поетові майже через 150 років дає український поет
Володимир Сосюра:

О. Пушкін, я тебе люблю,
Та істину люблю ще дужче!
Я серцем хочу показать
Страшну трагедію Мазепи


І в ній, в той час страшний незгоди,
Трагедію мого народу.

- Яким постає головний герой у цій поемі?

/Відповіді учнів, читання уривків поеми/.

Висновок учня

В.Сосюра, на відміну від своїх попередників, по-своєму трактує образ Мазепи. Не ідеалізуючи його як неординарну особистість, поет творить, насамперед, художній образ, а не політичний портрет гетьмана. Автору не можна дорікнути незнанням історичних чи літературних джерел. Український поет, як ніхто інший, намагається розкрити психологію особистості Мазепи й через його образ піднести ідею державності України, її незалежності. Не всі авторські спроби дати об'єктивну картину тогочасної дійсності й порівняти їх із його сьогоденням можна вважати вдалим. На це було дуже багато причин. Насамперед - цензурно-політичні. Але щирість і громадянська мужність у розмові з читачем про найскладніші періоди в історії України - це головні ознаки твору, що, нарешті, після багатолітніх заборон знаходить дорогу до читача. В.Сосюра змалював Мазепу - літературного героя.



Учитель

Серед цих славетних, відомих імен, які ми сьогодні називали, є і не всім знане - дубенчанина Івана Перепеляка, який створив історичну поему "Остання любов гетьмана". У ній він розповідає про найдраматичніший період життя Мазепи - любов до юної Мотрі Кочубеївни своєї хрещениці. В основі твору історичний факт - між ними велося таємне жваве листування. Перепеляк перекладав ці любовні листи на мову поезії. /Двоє учнів читають напам'ять уривок з поеми "Остання любов гетьмана"./



Мотря

Не знаю, милий, з чого почать-

Усе в клубок заплуталося ...

Щось батько мій задумав таємниче,

Послання довгі одправля в Москву.

Все пише, й пише, і кладе у стоси.

Ну, думаю, напевно щось важке.

Якось підгледіла, о Господи, - доноси!

І все на тебе пише, та таке -

Язик не повертається сказати.

Той батько - лис, повзучий змій -

Тепер мені чужий! Мазепа

Кохана, не знайти у серці зладу,

Як зліва - московитин, справа - лях!

І кожен мітить, як іздерти шкуру.

Чи можна між чортами буть святим?

О Боже, - грішний! - одведи зажуру,

У полум'ї дволикий грим...
Козацтво не зморгне


Інтриги виношує!

Плекає лють.По закутках.

Не вгомониться.

І жде скоріш на відхідну.
Моя любов, немов черниця,
Заждалась в своїй темниці -
Смертельну розпочать війну!..


Мотря

Прокинусь раптом, а тебе нема!

Знов до вікна мотнуся швидкома.

У відчаї не знаю, що робити.

Любити, милий, хочеться любити!

Прорвало душу, як весною гать.

Мені б тебе всього зацілувати.

Як би ти був зі мною день і ніч,

Я прихилила б сонечко до віч,

Аби вони не хмурились, коханий...

Мазепа

Ніщо не тішило! Осіння мряка

Спинилася при сонячнім вікні.

Немов у зашморзі душа! Заклякла

Од холоду в глухій самотині,

Де не діждатись ні поради, ні відради,

Де сам собі - чи дурень, чи мудрець?

Відступишся у бік - приплине "зрада" !

І проклянуть попи московські! Вістовець

По всіх дорогах рознесе той засуд,

Аби нестерпніше пекло тавро.

І візьмуть душу на залізний засув

У неньки України! Й цар Петро

Не подарує милості - пощади,

У кам'яницю кине душу -

Тому хитрить і прислужувати мушу ...

Не знаю, що роблю ... І чи зумію

Зробити, що задумав... Багатію

Думками ... Мотря

Коханий мій!

На слові цім пробач,

Якщо не те, що треба, написала ...

Моя ти радість!

Відтепер-палач!

Аби не доконали ці скандали тебе

Я не втоплюся у журбі,

На кращі буду ждати переміни.

Дай, Боже, сили!

Любий, а тобі

Любить мене, як любиш Україну!

Учитель

У поемі Мотря Кочубеївна добре розуміє, що їхньому коханню дуже велика ціна - "любить мене, як любиш Україну!" Мазепа навіть у хвилини зустрічей з коханою відчуває на своїх плечах тягар відповідальності за долю України, її незалежність. Слід іще сказати, що Мазепа займався доброчинністю - будував за свої кошти школи та церкви. А ще він відзначався любов'ю до мистецтва - грав на бандурі, писав вірші та думи. Основну тему його творчості визначають ось такі рядки:



... панове полковники,

Без жодної політики,

Озмітеся всі за руки,

Не допустіть гіркої муки

Матці своїй більш терпіти!

України врагів нумо бити!

Самопали набувайте,

І за віру хоч умріте,

А вольностей бороніте!

І.Мазепа "Думи"

III. Підсумок уроку

Помер Іван Степанович Мазепа далеко від свого рідного краю в Молдавії. Не справдилися сподівання тих, які говорили про забуття його імені. І ми сьогодні на наших двох уроках дійсно змалювали образ Мазепи -Людини, Літературного героя, Історичної постаті. Ми побачили його зовсім не таким, яким багато хто зображав його у 18 ст. Ми побачили його як Людину з великої літери, що любила Україну з її народом боролася за незалежність. Український народ пам'ятає гетьмана, про що свідчать численні народні думи та легенди. В одній із них мовиться, що він не помер, а спить у Києво-Печерській лаврі із шаблею в руках і чекає на той час, коли зможе допомогти рідному народові втримати свою незалежність. Натхненний образом українського гетьмана, угорський композитор-романтик Ференц Ліст написав симфонічну поему "Мазепа".

-Прослухайте фрагмент музичного твору і визначте, якого з прочитаних вами літературних творів стосується ця музика?

-Які сцени з'являються у вашій уяві під час прослуховування?


/Звучить уривок із симфонії Ф.Ліста "Мазепа". Учні відповідають на
запитання/., роблять висновок по темі уроку, пов'язуючи з темою і
епіграфом.

Спокуса змалювати цю історичну постать була надто велика у всі часи. Не могли їй опиратися і художники Тарас Шевченко, Олександр Архипенко, Ілля Репін, француз Орас Верне малювали портрети Івана Мазепи. На жаль, збереглося їх дуже мало. І якщо ми з вами за своє життя не побачимо цих портретів, не прочитаємо книг, що представлені на виставці, то які ж ми українці? Якщо ми не шануватимемо свою історію, то й світ її не шануватиме.

Звучить гімн "Ще не вмерла Україна".

IV. Коментоване виставлення оцінок
V. Д/з. Індивідуальні завдання по групах «Презентація життєвого і творчого шляху В. Гюго».

*********************************************************************


УРОК № 3 11 КЛАС
ТЕМА. "Срібне століття" російської поезії. Творчість Олександра Блока - вершина російського символізму
МЕТА: ознайомити учнів із добою "срібного століття" у російській літературі, пояснити причини його виникнення і продемонструвати розмаїття літературних напрямів, течій шкіл і ознайомити учнів із життям та творчістю О.Блока як одного з найталановитіших представників російського символізму, поглибити знання про символізм; визначити головні та провідні символи блоківської лірики; вчити аналізувати лірику О.Блока; виховувати любов до України (на прикладі відношення О.Блока до Росії)
ОБЛАДНАННЯ: виставка книг О.Блока, портрети, збірки віршів, альбом про О.Блока, ілюстративний матеріал про дитинство та життєвий шлях поета.

*********************************************************************

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Завдання:-вияснити, що таке "срібне століття" в російській поезії та причини його виникнення;

-ознайомитись з життєвим і творчим шляхом О.Блока;проаналізувати його вірші: з'ясувати головні символи в ліриці поета, пояснити їхнє значення.

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Метод-прес

1. Причини виникнення французького символізму, його особливості? (Символізм - використання символів, знаків, за якими прихована вища істина буття), (Кризовий стан (після поразки Франції у війні з Пруссією 1870р.) охопив усі сфери життя. Світогляд-філософія, культура - літературне мистецтво, музика, "декадне", що означає занепад).

2. Згадайте, творчість якого французького поета ми з вами вивчали в 11 класі (Г.Аполлінер) на попередніх уроках?

Які символи він використав у своїй творчості? (Сюрреалізм, кубізм, неоромантизм). ( - У вірші "Зарізана голубка й водограй" використовує "ранене сонце" на "багристім горизонті" як символ загальної трагедії (голубка-водограй, люди -це життя) водограй - символ скорботи, гіркого жалю).



III. Засвоєння нових знань

1.Лекція вчителя про "срібне століття". (Записати тези лекції в зошити, а потім зачитати).

Вирази "золоте століття", "срібне століття" мають свої корені в античній літературі, зокрема в працях Гесіода "Труди і дні" та Овідія "Метаморфози". Гесіод вважав, що життя людства починається "золотим", а закінчується "залізним" століттям.

Що ж до поезії, то "золоте" століття прийнято вважати закінченим у 1829 році. Саме тоді з'явився вірш Петра В'яземського "Три століття поетів", у якому говориться, що "золоте століття" пішло безповоротно. У сучасній історико-літературній традиції заведено іменувати пушкінську епоху "золотим" століттям. Згадайте, прекрасні вірші про кохання "Я вас любил", "Я помню чудное мгновенье", Це, наче лебедина пісня кохання, яка не має символів, містики, міфологічності. Поет висловлює у рядках вірша свої реальні почуття та переживання. "Золоте століття" тісно пов'язане з філософськими, соціально-політичними обставинами. Згадайте Вітчизняну війну 1812 року між Росією і Францією, де полководцями були Наполеон і Кутузов. Перемога Росії - тріумф, піднесений настрій, щастя. Події на Сенатській площі 14 грудня 1825 року, повстання декабристів. Це доба тріумфу німецької філософії романтизму у засніженій Росії. Це яскраві віхи історії Росії, без яких важко собі уявити "золоте століття" російської поезії.

"Срібне століття" не має чітких хронологічних меж, але, зазвичай, його початком вважається злам століть: XIX та XX. Його теж неможливо уявити поза історичним контекстом.

По-переше ,це розквіт релігійно-філософської думки на межі ХІХ-ХХст., по-друге, Російсько-японська війна, трагедія на Хотинському полі, де загинула велика кількість людей під час демонстрації, Вони були обдурені представниками правлячих кіл. Це і потрясіння 1905-1907 років. Навіть на сторінках найінтимніших віршів вихлюпувалися відгомони бурхливих подій і суперечок.

Поезія "срібного століття" виробляє принципово нову концепцію людини , що прагне побачити в історичному особисте, зробити досвід століть, рух часів надбанням свого внутрішнього світу. Всі творчі особистості усвідомили, що це стане можливим лише тоді, коли людина зможе за короткий термін перебороти весь всесвітній хаос. "Проживе", переосмислить стільки етапів і епох, скільки знає історія. Житиме у світі і буде невід'ємною часткою світу.

Ось такі протиріччя і зумовили утворення в літературі численних угрупувань, які сперечалися і дискутували про сутність слова, про нові шляхи розвитку літератури.

Творчість Мірри Лохвицької, Костянтина Фофанова, Володимира Соловйова - є початком "срібного століття".

2.Виразне читання вірша В.Соловйова "Милый друг, иль ты не видишь?...»

Милый друг, иль ты не видишь,

Что все видимое нами -

Только отблеск, только тени

От незримого очами?

Милый друг,иль ты не слышишь,

Что житейский шум трескучий

Только отклик искаженный

Торжествующих созвучий?

Милый друг, иль ты не слышишь,

Что одно на целом свете -

Только то, что сердце к сердцу Говорит в немом привете?

(1992)

3. Дискусійна бесіда з учнями по поезії

-Чи можливо, на вашу думку, передати звернення до друга просто, без використання символів?

(Зображення у містичному потойбічному світі. Тому що у реальному світі він у безвихідній ситуації. Герой не може осягнути, пережити всі історичні епохи. Вік у безвиході. Запорукою істини є серце, тому що проходить через нього.А кожен сприймає серцем по-різному, розуміє по-своєму, і
з'являється символізм).

Він зароджується не без впливу західних поетів (П.Верлена, А.Рембо), але символізм суто російський. Суть його в тому, аби похитнути панування вульгарної матеріальності і бездуховності світу, де поезія відтінків протиставляється колишній поезії фарб.


4. "Предчувствие" - виразне читання вірша А.Рембо
Один из голубых и мягких вечеров...

Стебли колючие и нежный шелк тропинки,

И свежесть ранняя на бархате ковров,

И первые на волосах росинки.

Ни мысли в голове, ни слова с губ немых,

Но сердце любит всех, всех в мире без изъятья И сладко в сумерках бродить мне в голубых,

И ночь меня зовет, как женщина в объятья.

(1870)


5.Компаративний аналіз поезій. (Дослідження символів)

6.Робрта з підручником. Колективне складання узагальнюючої таблиці

Символізм - шлях до свободи сприйняття, крок у напрямку до необмеженості думки, яку не можна осягнути словом, це крок до зближення слів з музикою

«СРІБНЕ СТОЛІТТЯ»

Символізм

Акмеїзм

Футуризм

почуття через знаки і символи

ясність, вершина, сповнення драматичної суперечності життя, трагізм епохи

майбутнє, заперечення спадщини попередніх літературних епох

Валерій Брюсов Андрій Білий Федір Сологуб Олександр Блок

Зінаїда Гіппіус Микола Гумільов Анна Ахматова Михайло Кузмін Йосип Мандельштам

Василь Каменський ВолодимирМаяковський Велємир Хлєбніков


7. Повідомлення про О. Блока. (Творча група)

IV. Закріплення вивченого

1 Літературний диктант

Записати назви віршів О.Блока

-"Милый друг, иль ты не видишь"; "Фабрика"; "О весна без конца и без края"; "Предчувствие"; "Зарізана голубка та водограй"; «Россия»; «Незнакомка»; «О доблестях, о подвигах, о славе»; «Міст Мірабо"; "Ветер принес из далека".



Перевірка

2. Назвати художників-символістів та перекладачів поезії О.Блока

Перекладачі: Г.Кочур, П.Перебийніс, О.Ніколенко.

Художники :Михайло Жук, ''Портрет"; Михайло Врубель "Пан", "Перлина"; І. Гончаров "Автопортрет".

V. Підведення підсумків

  • Які збірки були написані О.Блоком?

("Фаїна", "Місто", "Вірші про Прекрасну Даму").

  • Запитання сусіду по парті /робота в парах/

VI. Д/ з.Характеристика "срібного століття" російської поезії. Вивчити вірш О.Блока "Незнайомка"

Індивідуальні завдання (по характеристиці лірики О.Блока)



*********************************************************************


УРОК №4 №5 11 КЛАС

СПАРЕНІ УРОКИ

ТЕМА. Борис Пастернак. Життєвий і творчий шлях митця. Музичність і яскрава мальовничість поезій. Особливості пейзажної лірики, лейтмотивні образи. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність ре­чей і буття

МЕТА: Розвивати уявлення учнів про життя і творчий шлях Б.Л.Пастернака, розкрити всебічну обдарованість поета, прозаїка, перекладача, компози­тора, його естетичні та філософські погляди; вчити самостійно працювати над додатковими джерелами і вибирати необхідне з потоку інформації, вчити творчо опрацьовувати отриману інформацію та художньо оформ­ляти її, аналізувати вірші поета, порівнювати з музичними творами; фор­мувати навички виразного читання віршів, виховувати любов до поетич­ного слова, прилучати одинадцятикласників до скарбниць світової поезії

ОБЛАДНАННЯ: портрет Б.Л.Пастернака, виставка книг поета, ілюстративний матеріал з життя і творчості митця, підсвічник з свічкою, сухі троянди, портрет композиторів Ф.Шопена та О.М.Скрябіна, запис етюдів Шопена, третьої симфонії І.О.Скрябіна, запис романсу „Зимова ніч" на слова Б.Пастернака у виконанні М.Носкова, на столі підсвічник, портрет поета, 2 сухі троянди

Епіграф:

Мело, мело по всей земле Во все пределы.

Свеча горела на столе, Свеча горела...

Борис Пастернак


*********************************************************************


ХІД УРОКУ

I.Організаційний момент (1-1,5 хв.)

(Відмітити кого немає і з'ясувати причину)



II.Мотивація навчальної діяльності

  • Тема (записана на дошці)

  • Мета - познайомитись з життєвим і творчим шляхом Бориса Леонідо­вича Пастернака, проаналізувати поезію автора, окреслити його еволюцію від футуристських пошуків до філософсько-поетичного осягнення вічних тем

  • Завдання - створити власний портрет Б.Пастернака - поета, філософа, композитора і прозаїка, перекладача для виступу на вечорі творчості митця, по­глибити поняття про філософську лірику, звукопис, художню деталь у лірич­ному творі.

  • Епіграф (записаний на дошці)

III.Актуалізація опорних знань

1. Фронтальна бесіда

а) Що таке футуризм?



Футуризм - (від латинського - майбутнє) - авангардистська течія в літе­ратурі й мистецтві 1910-1930 років, для якої характерні бунт проти старого сві­ту й колишніх цінностей, розрив з традиціями мистецтва, активне експеримен­таторство у царині форми та змісту, творення нового майбутнього естетичними засобами.

б) Естетичні принципи футуризму:



  • заперечення етики в мистецтві;

  • відмова від синтаксичної організації мови;

  • введення немовних форм у текст: нотних і математичних знаків;

  • відмова від класичних поетичних розмірів і рим;

- утвердження права на збільшення словника довільними та похідними
словами.

в) Що являє собою російський футуризм?

- На початку 1910 років футуризм виникає і в Росії. Російський футуризм
був пов'язаний з італійським, але розвивався власним шляхом, зумовленим ре­-
волюційними процесами в суспільстві. У російській поезії склалися чотири
групи футуристів:

1) «Гілея» (кубофутуризм) - В.Маяковський, В.Хлєбніков, В.Каменський, Д. Бурлюк і М.Бурлюк;



  1. «Асоціація егофутуристів» - І.Северянін, І.Ігнатьєв, К.Олімпов;

  2. група «Мезонін поезії» - В.Шершеневич, Р.Івнєв;

  3. «Центрифуга»- С.Бобров, М.Асєєв, Б.Пастернак.

Усіх російських футуристів об'єднувало бажання знайти нові шляхи роз­витку суспільства і мистецтва, хоча вони мали деякі відмінності

г) Як же склалася доля поетів-футуристів?

- Доля поетів-футуристів (і не тільки їх) склалася драматично: недовіра,
різного роду звинувачення. Їх доля була майже трагічною.

IV. Засвоєння нових знань. (І частина. Життя і творчість поета)

1. Слово вчителя. (Запалюють свічку)

Снова зажгу свечу,

Гляну в притихший класс.

Я все понять хочу,

Что собирает нас.

Может быть сила слов,

Мудрость и красота,

Магия новых стихов...

А может быть, просто мечта?

Класс затаился в тиши,

Слушая рифмы поэта.

Муза, нет не спеши,

Дай рассказать об этом.

Пусть за окном дожди,

Слякоть, ветра ненастье –

Наш огонек свечи -

Маяк желанного счастья.

Сьогодні ми вшануємо пам'ять поета, який був і філософом, і композито­ром, і прозаїком, і перекладачем. Він, як ніхто інший, був наділений душевною ясністю, добротою, особливим умінням «олюднювати» події, що відбуваються в житті та в природі, проникають у суть людських відносин. Нам випала така нагода поспілкуватися, поговорити про Б.Пастернака - людину, митця.

Дійсно, для того, щоб полюбити поезію, потрібно поцікавитись Люди­ною, Особистістю, тобто поетом, його долею. Борис Пастернак - це поет, свіча якого горіла і горіла, не дивлячись ні на які сюрпризи долі. В ньому сконцент­ровано і почуття поезії, і доля особистості, якій притаманний рідкісний дар опору і самовдосконалення.

- Робота в парах

(З прочитаного раніше, з почутого на уроці учні повинні створити власний портрет Б.Пастернака для виступу на вечорі творчості митця. Можна написати у довільній формі: вірш, проза).



2. Первинне засвоєння знань учнями

(Виступають учні, що мали попереджувальне домашнє завдання по життє­вому і творчому шляху поета)

План:

1) Життєвий і творчий шлях поета.



  1. Основа художнього світобачення поета. (Розповідь про О.М.Скрябіна) /Звучить симфонія О.М.Скрябіна/.

  2. Захоплення філософією.(В особі Б.Пастернака поєднувалися філософ, музикант, прозаїк і перекладач. Йому притаманне філософське бачен­ня світу, але водночас він відчував його як тонкий лірик, що прагне ві­чної гармонії і саме цим він вирізнявся серед інших поетів XX ст.).

  1. Етапи формування особистості.

  1. Зустріч з В.Маяковським. (У 1930 році Б.Пастернак написав вірш „Смерть поета", присвяченим В.Маяковському).

  1. Пошуки власного шляху в поезії.

  2. Філософсько-поетичне осмислення «вічних тем»:

-Що таке філософська лірика?

Філософська лірика -різновид лірики, спрямований на філософське осми­слення світу, людини, який є виявом філософських поглядів, процесу самоусві­домлення ліричного героя у загальній картині буття.

-Особливості філософської лірики:

а) універсальність змісту;

б) наявність ліричного героя, схильного до роздумів, медитацій, осмислення буття;

в) домінування узагальнених образів;

г) тяжіння художнього часу й простору до максимального розширення;

д) умовність;

є) перехід від конкретного до абстрактного.

-Жанри філософської лірики: сонет, елегія, хоку, танка, рубаї, газелі.

  1. Філософська лірика Б.Пастернака.

  2. Конфлікт зі спілкою письменників СРСР.

  1. Пастернак - перекладач.

  2. Ствердження ідеї спорідненості життя і творчості.

  3. Нобелівський лауреат (вірш „Нобелівська премія").

V. Підведення підсумків

Борис Леонідович Пастернак - лауреат Нобелівської премії 1958 року (від якої під натиском тоталітарного режиму вимушений був відмовитись) - одна з найцікавіших постатей у російській культурі першої половини XX століття, не­випадково саме на його честь у 1987 році Міжнародним планетарним центром, що базується в США, планета за номером 3508 була названа Пастернак. Це сві­дчить про те, Б.Пастернак заслужено шанована людина, що які б не мели полі­тичні заметілі, а яскрава свічка життя Бориса Пастернака горіла і буде горіти тепер уже в віршах поета.



VI. Закріплення знань

(Перевірка завдань, що отримали попарно учні на початку уроку).

- Учні зачитують свої роботи по складанню власного творчого портрета Б.Пастернака.

- Робота з ілюстративним матеріалом.


****

Життя людей коротке, ми це знаєм,

Поет теж лиш єдиний вік живе.

Його ж поезія ніколи не вмирає,

Душа поетова ніколи не помре.

Борис Леонідович колись писав для нас,

Він поважав природу, дружбу, час,

Жагу кохання, ненависть розлуку

ЇЇ гірку і ненависну муку.

Був він філософ, лірик, перекладач,

Великий митець, а не просто читач.

А головне -поет. Тож змушений твори

І він не має права просто жити.

Робота 1 групи


ПОСВЯЩЕНИЕ

Из века в век живут твои творенья,

И спутать с кем-то их нельзя никак.

Их никогда не предадут забвенью,

Мы знаем точно -это Пастернак.

Твои стихи как солнца луч весенний,

Пробившийся сквозь сонный зимний мрак,

И вопреки страданьям в утешенье

Ты послан нам великий Пастернак,

Твои эскизы превращаются в портреты,

Сквозь множеств красок, кистей и бумаг

Лишь миг... и на мольберте ожили сюжеты,

Так может только Пастернак,

Робота 2 групи


VII.Засвоєння нових знань (II частина. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій)

1. Слово вчителя

Розпочати розмову про поезію я б хотіла словами епіграфа до наших уро­ків



Мело, мело по всей земле

Во все пределы.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

Творча свіча Бориса Леонідовича загорілася ще в ранньому дитинстві і горить по цей день, не дивлячись ні на що і ні на кого, хто б хотів її загасити. Тематика віршів поета досить різноманітна. „Його вірші, - як писала Анна Ахматова, - легкі, як ластівки, вони сповнені такою ж весняної принадності, сві­жості, високого польоту до небесних сфер. Але досягнувши світлої висоти, вони знову злітають униз, щоб дістати джерельної наснаги і покликати нас чарівним співом за собою».

Поет торкається питань творчості, любові, мистецтва, повноти буття і са­морозвитку природи, всесвіту. Поезія по Пастернаку:

Это - круто налившийся свист...

Это - щелканье сдавленных льдинок...

Это - с пультов и флейт - Фигаро

(«Определение поэзии»)
2.Запитання до учнів

- Що за Пастернаком, є поезією? (Характеристика учнями вірша) - Життя,
природа, людина, мистецтво і ще раз життя, що точиться тут, на цій землі.

3.Продовження слова вчителя

- Звернемося до ранньої лірики поета.

Вірш «Февраль. Достать черным и плакать!» 1912 р.

-Виразне читання учнями вірша та аналіз.



Учень

Цей вірш належить до ранньої лірики поета. Він написаний у той час, коли поет захоплювався символізмом, брав участь у засіданнях гуртка сим­волістів під керівництвом Ф.Степуна, зображуючи природу, боротьбу зими й весни, автор показує зрушення у людській душі, її потяг до змін у житті, до ду­ховного ідеалу, до творчості. Утверджується ідея перетворення, змін у природі та душі людини.

Вірш починається ліричним зачином у формі імперативу: «Лютий! діста­ти чорним і плакати!» Дієслова «дістати», «плакати», «писати» символізують рішучий процес і в природі, і в суспільстві, і в душі людини. Тема загальних зрушень знайшла розвиток в основній частині вірша, яка є закликом поета пе­ренестися у світ весни, натхнення, світлих ідеалів, ліричний герой - це творча

особистість, яка тонко сприймає красу природи, знаходить у ній асоціації зі своїм душевним станом. Він прагне свободи для творчості. Для нього життя має сенс тоді, коли воно набуває духовної суті. Герой закликає до перетворення всього навколишнього світу. У творі багато символів (весна, дощ, вітер), які уособлюють процес перетворення. Застосування епітетів, метафор, гіпербол, порівнянь допомагають поетові відтворити складні зміни, що відбулися в при­роді та в душі людини.


4. Продовження слова вчителя

Досить складна і синтаксична побудова цього вірша: використовуються складні й прості речення, поширені та непоширені. Саме це і символізує склад­ну будову різних начал у природі та в житті. Б.Пастернак у цьому вірші зверну­вся до звукопису.



Звукопис - система звукової організації художнього твору (поетичного), спрямована на створення звукових образів, увиразнення авторського задуму фонетичними засобами.

Асоціація психологічний зв’язок між окремими психологічними актами — уявленнями, думками, почуттями, внаслідок чого одне уявлення, почуття спричиняє інше.

Асонанс - повторення однакових голосних звуків у рядку, фразі, строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музикальність.

Алітерація - повторення подібних за звучанням приголосних у віршова­ному рядку, фразі, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності та музикальності.

Асонанси та алітерації (р-л-н),(с-ш-ч) створюють музичний малюнок вірша. Ось чому поезія Бориса Леонідовича така мелодійна, мальовнича, музична.

Вічний і прекрасний світ природи... «Його груди заповнені природою до межі, - писала Марина Цвєтаєва. - Здається, уже з першим своїм подихом він вдихнув, втягнув її всю і раптом захлинувся нею і все подальше життя з кож­ним новим віршем (подихом) видихає її, але ніколи не видихне».

Слідом за Тютчевим Пастернак проголошує - природа величний живий організм, у якому є душа, любов і мова, тому у його віршах природа - це дійова особа, а не декорація. Звуки природи, подібно до звуків музичних інструментів, які складають оркестр, зливаються в симфонію. От чому вірші Пастернака на­повнені кольором і музикою. Уся його лірика — це своєрідний атлас квітів із безліччю тонів, півтонів і відтінків. Звернемося до білого кольору і послухаємо музику чи то завірюхи, чи то несамовитої пристрасті, чи то любові.


5.Виразне читання учнями вірша „Зимова ніч"

Вірш належить до поетичного циклу «Вірші Юрія Живаго», який завер­шує роман Б.Пастернака. Він присвячений Ользі Іванській. Вірш написано під впливом біографічного факту - випадкової зустрічі О.Іванської та Б.Пастернака на дачі в Передєлкіно, коли вони зрозуміли, що не можуть жити один без одно­го. Але твір виходить за межі автобіографічного, він стає справжнім гімном ко­ханню, оспівуючи союз двох сердець, а любов, на думку автора, - початок від­новлення світової гармонії.

У вірші є два основних символи - любов і свічка.

Заметіль - це не лише явище природи, а й ознака бурхливої історії, супе­речливого життя, в якому інколи важко знайти вірний шлях. Однак яскраве сві­тло свічки - символ життя і кохання - духовний орієнтир для людини. Заметіль і свічка з'єднали дві неприкаяні душі, які відчули щастя й радість від гармоній­ної єдності.



На свечку дуло из угла

И жар соблазна

Вздымал как ангел, два крыла

Крестообразно.

Автор підкреслює святість цього союзу. Тому навіть нічний морок зимо­вої ночі стає білим, а над свічкою з'являється видіння ангела, що здіймає хрес­топодібно свої крила.



На озаренный потолок

Ложились тени,

Скрещенье рук, скрещенье ног,

Судьбы скрещенье.

И все терялось в снежной мгле,

Седой и белой.

Свеча горела на столе,

Свеча горела.

Логічно завершує вірш остання строфа, в якій утверджується ідея безме­жності високого почуття і сили кохання, що не підкоряється обставинам, часу і простору.



Мело весь месяц в феврале,

И то и дело

Свеча горела на столе

Свеча горела.

6. Слово вчителя

Вірш відзначається особливою мелодійністю, що створюється за рахунок численних асонансів, алітерацій. У творчості Пастернака ми бачимо і лейтмо-тивні образи, які проходять через всю його лірику - це злива, заметіль, свіча, сад, зимова ніч.



Лейтмотив - (від німецького - провідний мотив) - деталь, конкретний образ, багато разів повторюваний, який проходить через творчість письмен­ника або окремий твір.

У даному вірші лейтмотивні образи - свіча, заметіль. Ці лейтмотивні об­рази є і художньою деталлю у вірші „Зимова ніч". З допомогою свічі, заметілі, автор передав свої почуття, переживання, сенс життя.



Художня деталь - образ, елемент з допомогою якого розкривається зміст вірша.

А зараз послухаємо романс „Зимова ніч" у виконанні артиста Миколи Носкова. Музика А.Бальчева, слова Б.Пастернака, виконання в супроводі сим­фонічного оркестру.

- Виконання під гітару романсу „Зимова ніч" ученицею класу.
Є ще одна особливість, притаманна поезії російського поета - це філософський характер його віршів.
7. Виразне читання ученицею вірша „У всьому хочу я дійти самої суті".

(Вірш читається на фоні музики Ф.Шопена. вальс ре бемоль мажор).


8.Аналіз вірша

  1. Чому поет звертається до музики Ф.Шопена? (строфи 8-9)

  2. Звернення до образу польського композитора посилюється тільки осо­бливостями музики Шопена чи це зумовлено чимось іще? (Значення музики для особистої долі поета добре відоме з попереднього і з даного уроку. А відтак музика для Пастернака - це ніби повітря, яке живить душу, особливо така чарі­вна, як музика Шопена).

  3. Чим взагалі для поета є музика? (Музика для ліричного героя є ще од­ним способом «дійти самої суті», дійти «до сущности протекших дней, до их причины, до оснований, до корней, до сердцевины»).

  4. Що ще є для поета не менш значущим, ніж музика звуків? (Музика природи (сторофи 7-8) і музика пристрасті (строфи 4-6).

  5. Яку ж філософію складають музика слова, музика звуків, музика при­роди та музика пристрасті? (Вони складають філософію, яку в поетичній формі сформульовано у 3-й строфі)

Все время схватывая нить Судеб, событий,

Жить, думать, чувствовать, любить, Свершать открытия.


9. Слово вчителя

Зберігся задум композитора Олександра Скрябіна написати оперу на вла­сний сюжет. Головним героєм її мав стати «філософ-музикант-поет» (в одній особі), який мріє про твір мистецтва, що перетворить життя всього людства на велике свято.

Оперу так і не було написано. Але скрябінська ідея, у певному розумінні, втілилася в реальний образ: «музикант-поет-філософ» - хіба це не про Б.Пастернака. Свічка життя і творчості його горіла яскравим полум'ям і буде горіти іще й для прийдешніх поколінь, їй не зашкодять сильні заметілі, не пога­сять її. Дай Боже нашій землі побільше таких людей. Можливо, вони змінять наше життя на краще.

VIII. Закріплення знань. Бліц – турнір


  • Премія, присвоєна Б. Пастернаку …(Нобелівська).

  • Захоплення поета … (музика, філософія, переклад, проза).

  • Вірш, присвячений Маяковському … («Смерть поета»).

  • «Зимова ніч» належить до поетичного циклу … («Вірші Юрія Живаго»).

IX. Д/з. Вивчити напам'ять вірш Б.Пастернака „Зимова ніч". Підготуватися до написання твору на тему „Сторінки російської поезії".
X. Підведення підсумків. Коментоване оцінювання знань учнів

*********************************************************************

УРОК №6 9 КЛАС
ТЕМА. Систематизація та узагальнення вивченого по темі”Література Просвітництва”
МЕТА :підвести підсумки вивченого по темі”Література Просвітництва”; розвивати навички ведення дискусії, вміння самостійно вибирати головне із всього обсягу опрацьованого матеріалу;закріпити поняття про вічні образи, драматична поема;виховувати повагу до високих моральних цінностей людини.
ОБЛАДНАННЯ: ілюстративний матеріал”Французька енциклопедія XVIII ст.”;портрети Й.В.Гете, К. Шиллера, Д.Дефо, Дж. Свіфта, Г.Філдінга;ілюстрація до першого видання”Кларісси Гарлоу” Т. Джоганнот ”Смерть Кларісси”,Ежен Делакруа ”Фауст, Маргарита і Мефістофель”
ТИП УРОКУ: узагальнення та систематизації знань
ЕПІГРАФ: Але не згасла розуму зоря!

…Одна душа і рук сто сот

Досягнуть творчості висот!

…Ось верх премудрощів земних:

Лиш той життя і волі гідний,

Що б’ється день у день за них



Й.В.Гете ”Фауст”


*********************************************************************

ХІД УРОКУ

I. Організація класу (Запис у зошити теми, епіграфа)

(Повідомлення вчителем теми, мети та завдань уроку)


1.Вступне слово вчителя

Діти! Сьогодні ми підводимо підсумок вивченого по темі ”Література Просвітництва”,це і є основна мета нашого уроку. Ми будемо удосконалювати свої навички ведення дискусії, згадаємо літературні поняття «вічний образ», «драматична поема»,звернемо увагу на високі моральні якості людини.

Завдання уроку – написати твір-мініатюру, «Прочитавши сцени трагедії ”Фауст’, я зрозумів(зрозуміла)…»
II. Актуалізація опорних знань
1.Вікторина «так», «ні

1.Драматична поема – віршовий твір з розповіддю про певні події, зміст якого розкривається засобами драматургії (через репліки та монологи персонажів) – (так)

2.XVII століття – епоха Просвітництва – (ні, це бароко, а Просвітництво – це XVIII ст.)

3.Просвітники : Даніель Дефо, Жан-Жак Руссо, Вольтер, Джонатан Світ – (так)

4.Енциклопедія – це «Біблія нового часу» - (так) 5.Толерантність – нетерпимість до інших думок і поглядів – (ні, це терпимість)

6.Автор твору «Фауст» - Вольтер – (ні) – (Гете)

7. «Вільшаний король» - це пісня Даніеля Дефо – (ні) – (це балада Гете)

8.В баладі «Вільшаний король» використовуються такі міфологічні образи-символи як верба ,вітер, туман, ніч, пан – (так)

9.Баладу «Вільшаний король» перекладали В. Жуковський, П. Куліш, Б. Грінченко – (так)

10.Трагедія «Фауст» об’єднує 2 сюжетні лінії: пошуки вченим справжнього сенсу буття і кохання до Маргарити – (так)

11.Часові рамки трагедії безмежно розширені у 1-й частині – доба Середньовіччя, у 2-й – подорож героїв твору у просторі та часі (в епоху античності, зустріч з Прекрасною Єленою). Проте весь твір пройнятий ідеями Просвітництва. Це роздуми над таємницями Всесвіту, його влаштуванням та можливістю пізнання, над сенсом буття та силою розуму людини –(так)

12.Біля небесної брами душу Фауста зустрічає душа Маргарити. Вона вже простила йому і любить його, як і раніше – (так)


2.Впізнай автора за портретом, назви з якої країни

(Учні показують портрети поетів-просвітників і запитують у своїх однокласників)



III.Застосування учнями знань, умінь та навичок

1.Диспут на тему «Хто переміг у боротьбі за душу Фауста – Бог чи диявол?»

(Клас ділиться на 2 групи: I доводить, що у боротьбі за душу Фауста переміг Бог, а II –диявол. Учні підтверджують відповіді цитатами)



2.Вікторина «Лабораторія письменника»

- Просвітництво – це…(нова культурно-історична епоха XVIII ст.)

- Балада – це…(жанр літературної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматичним сюжетом)

- Драматична поема – це…(віршований твір з розповіддю про певні події, зміст якого розкривається засобами драматургії)

- Скептицизм – це…(критично-недовірливе ставлення до чогось)

- Толерантність – це…(терпимість до інших думок )

- Ідеї атеїзму – це…(пояснення світу природними причинами)

- Вічний образ – це…


3.Творче завдання

Прослухайте уривки віршів, творів і визначте їх автора ,назву, жанр



- Хто пізно мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син –

Малого тулить і гріє він.

(Й. В. Гете, балада «Вільшаний король»)



- Пташині співи

Дзвенять в полях.

І мир, і радість

В серцях у всіх.

О світ, о сонце!

О щастя сміх!

(Й. В. Гете, вірш «Травнева пісня», переклад М. Лукаша)



- То зрозумій не в насолодах діло.

В стражданнях радощі відчути я готов,

Утіху – в розпачі, в ненависті – любов.

(Й. В. Гете, трагедія «Фауст», говорить Фауст)



- І якщо в цім чутті знаєш щастя ти,

То зви його, як хочеш:

Любов! Блаженство! Серце! Бог!

(Й. В. Гете, трагедія «Фауст», слова Фауста)


4.Гра «Далі, далі…(за трагедією Й. В. Гете «Фауст»,переклад М.Лукаша)

Учні повинні швидко знайти в тексті рядки та продовжити їх, потім пояснити зміст



- «Пролог на небі»

Знай, сам ти осоромишся натомість!

В душі, що прагне потемки добра,..

- Сцена «Ніч»

Так мало хто пізнать хоч дещо зміг,

Та й ті провидці, серцем не обачні,

Несли свої думки юрбі невдячній;

За те й палили, й розпинали їх…

- Сцена «Кабінет Фауста»

Коли, вспокоєний ,впаду на ліні ложе,

То буде мій останній час!

Коли тобі, лукавче, вдасться

Мене собою вдовольнить,…

- Сцена «Сад Марти»

Хіба ж над нами не склепіння неба?

Хіба ж під нами не земная твердь?



5.Письмовий твір-мініатюра «Прочитавши сцени трагедії «Фауст»,я зрозумів (зрозуміла)…»(Зачитує 2 – 3 учні)
IV. Підсумок уроку роблять учні, пов’язують з епіграфом уроку (Чого навчилися? Що зрозуміли?)
V. Виставлення оцінок (допомагають учні, обґрунтовують кожну виставлену оцінку)
VI. Д/з. Індивідуальні завдання по групах по темі «Романтизм».

Готуватися до захисту рефератів з даної теми



*********************************************************************

УРОК № 7 5 КЛАС

ТЕМА. Глибинна любов до природи. (Зображення любові до природи у вірші Алкмана «Сплять усі верховини гірські…»)
МЕТА: ознайомити учнів із основними етапами життєвого та творчого доробків давньогрецького поета; розвивати уміння виразного читання; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи
ОБЛАДНАННЯ :ілюстративний матеріал п’тикласників із зображенням прекрасних куточків природи, репродукції картин (В. М. Васнєцова, Шишкіна, К. І. Васильєва «Русалка», І. Е. Грабар «Февральская лазурь»)
ЕПІГРАФ: Головний предмет людства – природа

Й. В. Гете
СЛОВНИК: епітет, метафора

*********************************************************************

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

1.Перевірка домашнього завдання (2-3 учні зачитують свої оповідання про домашніх улюбленців, аналізують їх).

2. Вікторина – бліц

а) Зображення картин природи - …(пейзаж).

б) Види мистецтва, в яких зустрічається пейзаж …(живопис ,музика, література).

в) Про природу писали твори … (Сетон-Томпсон, Редьярд Кіплінг…).

г) Музичні твори про природу писали композитори …(Чайковський, Шуберт …)

III. Оголошення теми, мети, завдань уроку

IV. Осмислення навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя про давньогрецького поета Алкмана, який жив у II половині VII ст. до н.е., малоазійського грека за походженням: :

- життя пов’язане зі Спартою;

- відомий як автор Парфеній (гімни для дівочого хору), епіталами (вірш чи пісня на честь весілля);

- визначний співець природи.



2. Виразне читання вчителем вірша Алкмана

«Сплять усі вершини гірські …» у перекладі Г. Кочура

3. Робота в парах

- Учні читають один одному поезію Алкмана та з’ясовують, які художні засоби використовує автор.

- 2-3 учні виразно читають вірші Алкмана.

4. Гра «Запитай товариша». (Запитання по поезії, аналіз) :


а) який час доби описує поет? (картина ночі)

б) якою зображена природа? (у стані спокою, вона відпочиває)

в) чиї образи виникають у творі? (скель, байраків, проваль, плем’я бджіл, хижого звіра)

г) який настрій викликає ця поезія? (блаженство, відчуття душевного спокою)

5. Гра «Згадай»

Учні швидко згадують, що таке епітет /прикладка/ ( художнє означення, один із основних тропів поетичного мовлення, що дає образне змалювання, підкреслює характерну рису, визначальну рису певних предметів або явищ) та метафора /перенесення, уподібнення/ (один із основних тропів поетичного мовлення, вживання слів у переносному значенні на підставі подібності ознак зображуваних предметів чи явищ).



6.Творче завдання

Знайти у тексті вірша епітети та метафори



ЕПІТЕТИ

верховини гірські, стрімчасті скелі, горна земля, робоче плем’я бджіл, хижий звір

МЕТАФОРИ

сплять верховини, земля зростила, сон пойняв

V.Закріплення вивченого

1 Робота в групах .(1 хв. на обдумування)

1\ Зробити висновок. Що нового дізналися на уроці?

2\ Охарактеризувати спартанський період у житті Алкмана.

3\ Охарактеризувати роль пейзажу у художньому творі.

4\ Пояснити 5-ий рядок вірша.

5\ Розповісти про головну тему творчості Алкмана



2. Висновок. Слово вчителя (висновок пов’язати з епіграфом).

VI. Обґрунтоване виставлення оцінок

VII. Д/з. Виразно читати поезію Алкмана

Підготувати повідомлення про Й.В. Гете та М. Лермонтова.

Намалювати ілюстрацію про природу-пейзаж.

*********************************************************************

УРОК №8 5 КЛАС
ТЕМА. Позакласне читання. Природа, в якої ми вчимося.(Моральні проблеми оповідання Е. Сетона-Томпсона «Лобо»)

МЕТА: ознайомити учнів із творчістю канадського письменника Е. Сетона-Томпсона, удосконалювати навички аналізу прозового твору; розвивати вміння логічно мислити, висловлювати власну думку щодо прочитаного, робити висновки; виховувати високі моральні якості школярів

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, виставка його творів, ілюстративний матеріал п’ятикласників про тварин, фотографії улюблених тваринок, енциклопедія «Все про тварин»

*********************************************************************

ХІД УРОКУ
ЕПІГРАФ: Треба прагнути бути людиною,

незважаючи на всю жорстокість

навколишнього світу

О. Генрі

I. Оголошення теми, мети, завдань уроку. (Про взаєморозуміння людини та природи)

Записати тему та епіграф у зошити.



II. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Великим знавцем природи був канадський письменник Е. Сетон-Томпсон. Сам він англійського походження, зоолог за професією. і тому один із перших у літературі змалював життя тварин.



2. Гра «Інтерв’ю з письменником»

Журналіст. Раніше в художній літературі , в казках, міфах, байках розповідали про тварин в алегоричній формі. То скажіть, будь ласка, як ви описували тварин у своїх творах?

Е. Сетон-Томпсон. Своїми творами я повідав людям про справжнє життя звірів, про їхні звички, життя та поведінку.

Журналіст. Шановний, а яким ви зображували тваринний світ: фантастичним чи реальним?

Е. Сетон-Томпсон. На відміну від казкарів і байкарів, я нічого не вигадував, однак описував тваринний світ у такій захоплюючій формі, так цікаво й живо, що він постав перед читачем у своїй природній красі й силі.

3. Турнір запитань і відповідей

1)Хто є головним героєм оповідання «Лобо»?(вовк)

2)Яким він зображений у казках, байках?(у казках – злим, інколи тупим, хитрим, сильним, інколи його обдурює Лисиця, може бути несправедливим, як у байці «Вовк та Ягня»…)

3)Що про вовка написано в енциклопедії «Все про тварин»?(«Вовки – це найбільші дикі собаки, хутро у них грубе, сірого або рудуватого кольору. Під час переслідування здобичі ці природжені мисливці збираються у зграї. Деякі люди дуже бояться вовків, їх страшного пронизливого виття і гострих зубів…»)



4. Міфологічний коментар. (Повідомлення учня про міфологічний образ Вовка).

5. Бесіда за змістом твору «Лобо»(з опорою на цитати).

а)Що ви можете розповісти про головного героя оповідання «Лобо»? (Лобо – вожак стаї, великий вовк)

б)Чому всі вважали Лобо наймудрішим вовком у зграї? (Він був досить розумним, легко розпізнавав, де на нього поставлені пастки та обминав ті місця)

в)Хто така Бланка? (Біла красива вовчиця, сильна, горда)

г)Як Лобо відносився до неї? (Кохав)

д)Згадайте ,що сталося з Лобо, таким мудрим і хитрим, що він схибив? (Коли Бланка потрапила у капкан, Лобо хотів її врятувати. Про себе він не думав, тому і прорахувався)



6. Гра «Перетягування канату».(Учні об’єднуються у 2 групи та відповідають на запитання).

- Які риси Лобо ми побачили, прочитавши твір? (Любові, поваги, самовпевненості, відданості, «лицарства»)

- Знайдіть і зачитайте, яка авторська позиція щодо Лобо? Поясніть. («Безталанний герой! Він ні на мить не припиняв пошуків своєї подруги, натрапив на її слід, сліпо, не роздумуючи кинувся вперед і потрапив у пастку»).

7. Слово вчителя

Автор змальовує вовків – їх злість, жорстокість та відданість, природну силу, вірність. Як називається цей літературний прийом?



Антитеза – різке протиставлення.

Е. Сетон-Томпсон закликає нас вчитися у природи найкращих моральних рис: мужності, шляхетності, самопожертви, боротьби за життя, сили духу, любові. Лобо вчить нас, людей, цінувати життя, яке має сенс лише тоді, коли воно освітлене любов’ю до іншого.



III. Закріплення вивченого

1. Розгадування кросворду

1) Іспанською мовою «вовк» - …

2)Іспанською мовою «біла» - …

3) Короткий прозовий твір, в основі якого лежить історія, визначальна яскрава подія.



1

Л







О




2

Б

Л

А

Н

К

А




3

О

П

О

В

І

Д

А

Н

Н

Я


2. Написати твір-мініатюру «Чого я можу навчитися у Лобо?».

3. Перевірка письмових робіт. (Зачитує 2-3 учні).

4. Підсумок уроку (про те, що ми завжди повинні бути людьми).

Роблять учні, спираючись на епіграф.



IV. Обґрунтоване виставлення оцінок

V. Д/з. Написати невелике оповідання про своїх домашніх улюбленців. Намалювати малюнки чарівних куточків природи.

*********************************************************************


УРОК №9 8 КЛАС
ТЕМА. Урок виразного читання. Виразне читання драматичного твору. В.Шекспір «Ромео і Джульєтта»
МЕТА: допомогти учням глибше усвідомити зміст трагедії, розвивати навички читання в ролях, висловлення власної думки з приводу прочитаного; виховувати кращі людські якості (любов, доброта) естетичні почуття й смаки
ТИП УРОКУ: виразне читання драматичного твору
ОБЛАДНАННЯ: виставка книг В. Шекспіра, портрет В. Шекспіра, плакат «Очікувані результати», репродукції картин художників епохи Відродження
ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ: вічні образи
ЕПІГРАФ: Кохання може все і все здолає

В.Шекспір

(Написати на дошці тему, епіграф «Вічні образи» - це літературні образи, які за глибиною художнього узагальнення виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби, містять у собі невичерпні можливості філософського осмислення буття (Прометей, Дон Кіхот, Ромео та Джульєтта, Фауст)


*********************************************************************
ХІД УРОКУ
І. Організація класу Оголошення теми уроку та визначення очікуваних результатів разом з учнями класу. (Кожен учень виходить до дошки і прикріплює на плакат свої очікувані результати, написані на рожевому папері).Зачитується епіграф (коментується).
II. Активізація розумової діяльності

1. Бліц - опитування

  1. Шекспір представляє епоху... (Відродження).

  2. Вільям Шекспір працював у театрі... («Глобус»).

  3. Крім 37 драматичних творів автор писав... (Сонети).

  4. Драматичний твір, у якому герой опиняється перед нерозв'язаними проблемами, що призводять до загибелі головного героя... (Трагедія).

  5. Шекспір написав... (37) драматичних творів.

  6. Трагедія про юних закоханих називається... («Ромео і Джульєтта»).

  7. Прізвище Ромео... (Монтеккі).

  8. Прізвище Джульєтти... (Капулетті).

  9. Юних закоханих повінчав... (Брат Лор).

  10. Ромео загинув..., (випивши отрути).

  11. Родина Капулетті хотіла бачити нареченим своєї дочки... (Паріса).

  12. Трагедія «Ромео і Джульєтта» закінчується... (перемир'ям між родинами
    Монтеккі та Капулетті.

III. Робота по темі уроку

1. Слово вчителя

- Дійсно «Кохання може все і все здолає». Кохання Ромео і Джульєтти було досить міцним. Закоханих немає. їхнє життя трагічно обірвалось, але вони разом, хоча і там , уже в іншому світі. А батьки їх помирились. Нехай і біля моголи своїх дітей, але мир між родинами запанував. Запанував завдяки коханню.



2. Робота з текстом

Виразне читання уривків, які розповідають про велике кохання Ромео та


Джульєтти. ( с. 43, 49, 51, 52...)

3. Гра «Далі, далі...»
(Вчитель зачитує цитату, а учні шукають її і продовжують читати далі)

5 дія трагедії: Сцена 1

1)Ромео «Як можна вірити облесним снам,

То сни мої мені віщують радість:....» 2)Аптекар «Я маю зілля згубного чимало,...»

Сцена 3


3)Паріс «Дай, хлопче, смолоскип і відійди...»

Сцена 2


4)Брат Лор «Тепер я мушу сам іти у склеп...»

4. Робота в парах

Досліди художні засоби у драмі В.Шекспіра «Ромео і Джульетта).

1-ша пара досліджує наявність епітетів, приводить приклади з тексту («Така вже добра пані, мудра й чесна»).

2-га пара - метафори. («Своїм плащем мене прикриє ніч»).

3-тя пара - окличні речення, питальні речення

(«Чи я ж коли любив? Чи ще люблю я? Ромео! О, навіщо ти Ромео»). 4-та пара - протиставлення (антитези) («Хай краще смерть від лютої злоби, Ніж довгий вік без ніжності твоєї»).

5-та пара - опис природи с. 31 (Бенволіо Монтеккі) («Клянусь цим місяцем благословенним»...).

6-та пара - порівняння («Як море доброта моя безкрая

Як море дна немає і любов»)
5. Індивідуальне завдання

(Один учень зображує деталь, за допомогою якої можна вшанувати пам'ять юних закоханих (свіча, квіти, вінок).



  1. Читання в особах 5 дії драми, сцени третьої (с. 129) і до кінця. Пов'язують з теорією «вічні образи, записують поняття в зошит.

  2. Гра «Дай відповідь на моє запитання

(Учні задають запитання один одному по прочитаному).

IV. Підсумки роботи

1 Учні роблять висновки

- Сварка між родинами стала причиною трагедії. Загинули діти. Лише тоді


батьки збагнули: в чому їхні помилки. І пообіцяли вони поставити
пам'ятники: Монтеккі - Джульєтті, а Капулетті - Ромео.

2.Запитання до учнів

А як би ми вшанували пам'ять Ромео і Джульєтти?


(Учень, який мав індивідуальне завдання презентує свою роботу).

- Учні запалюють свічу і передають один одному, як символ палаючого


кохання Ромео і Джульєтти. Кохання, яке може все і все здолає.

3.Слово вчителя

- Діти, ми з вами закінчили роботу над драмою В. Шекспіра «Ромео і


Джульєтта». Дія драми закінчилася трагічно, а як би ви хотіли закінчити
твір?

(Учні висловлюють свої версії).


Учитель

Добро і зло завжди поряд. Але ми повинні навчитися розрізняти добро і зло. Бути добрими, ввічливими, толерантними один до одного, любити один одного.

А тепер давайте перемістимо наші очікувані результати на піщаному годиннику на стільки, на скільки ви вважаєте, ваші очікувані результати досягнуті.

(Учні переміщують свої очікувані результати, а вчитель читає вірш «Доброта»).



Доброта

Доброту не купишь на базаре

Искренность у песни не займешь.

Не из книг приходит к людям зависть

И без книг мы постигаем ложь.

Доброта, любовь и зло - все рядом.

Главное, чтоб не жалел же ты потом.

Жизнь во зле, тебе вернется адом.

Пусть же Бог вознаградит тебя добром.

Значит, доброта бьіла вначале,

Пусть она приходит в каждый дом.

Что бы мы потом не изучали,

Кем бы в жизни ни были потом.

-І, насамкінець, хочу зачитати вірш моїх учнів, уже студентів. Вірш незвичайний, але має глибокий зміст.


Ромео та Джульєтта

Верона, зустріч, бал, зітхання Капулетті, зала, погляд, кохання. Щастя, блаженство, мить, круговерть. Ворожнеча, кінжал, яд, смерть.

- Ці іменники вмістили зміст всієї трагедії «Ромео і Джульєтта». Стисло і зрозуміло. Образ героїв став вічним.



V.Д/з. Написати на чернетках твір на тему :

1) «Моя точка зору на проблему Ромео та Джульєтти» - високий бал.

2) Причини та наслідки родинних чвар за трагедією В. Шекспіра «Ромео і
Джульєтта» - достатній бал.

3) «Герой, про якого я хочу розповісти» - середній бал.


*********************************************************************

УРОК №10 6 КЛАС
ТЕМА. "Ось мій рід занять бути самим собою"...

Короткі відомості про Д.Дефо і його роман "Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо"



МЕТА: ознайомити шестикласників з Англією ХVIII століття, надати учням відомості про життєвий шлях Д.Дефо, про історію написання його роману; розвивати монологічне мовлення; виховувати творчі здібності, любов до рідної природи

ОБЛАДНАННЯ: портрет Д.Дефо, виставка його творів, малюнки школярів до твору, кросворди, політична карта світу

ЕПІГРАФ: Фактично життя було прожите, коли почалося для нього зовсім нове життя - безсмертя Д.Урнов

Понятійний матеріал

Роман (фр.roman - романський) - складний за будовою прозовий ( рідше віршований) епічний твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування багатьох персонажів. Роман може бути історичним, психологічним, пригодницьким

Робінзонада - різновид пригодницької літератури, у якому зображено життя та діяльність героїв, що з певних причин опинилися поза цивілізацією Пригодницька література - твори із захоплюючим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої. В основі цих творів - напружені конфлікти особистого чи громадського життя, у якому персонажі найбільш повно виявляють риси свого характеру


*********************************************************************


ХІД УРОКУ

І. Організація класу

1. Слово вчителя (відмітити відсутніх, оголосити тему, мету, очікувані результати уроку), (тема записана на дошці, вчитель читає. Мета - ознайомитися з Англією часів Д.Дефо, з життєвим і творчим шляхом Д.Дефо, дізнатися, що таке роман, його особливості; робінзонада. (Очікувані результати записати на дошці).

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда

1.Який твір ми недавно вивчали на уроках зарубіжної літератури, хто його

автор ? (Чарльз Діккенс "Різдвяна пісня у прозі")

2.Поясніть, будь ласка, один з епіграфів уроку "Не гроші роблять людину

щасливою, а людяність". Це слова самого Ч. Діккенса.

3.Ч.Діккенс - письменник якої країни? (Англійський, він народився у

м. Лендпорт (1812-1870 рр.) - XIX ст.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Слово вчителя

Діти, ми з вами звернулися до творчої спадщини Ч.Діккенса не випадково. Ми добре знаємо, що це англійський письменник XIX ст. А на сьогоднішньому уроці ми дізнаємося іще про одного англійського автора, творча спадщина якого припадає на ХVІІІ ст. Перш ніж ми поговоримо про автора, давайте з’ясуємо, якою ж була Англія часів Даніеля Дефо.

Англія ... Край легендарних кельтів, синіх озер Шотландії, вересового напою, гірських пасовиськ Ірландії... Країна, яку поетично називають туманним Альбіоном через дощі й тумани, що сріблясто-молочним серпанком огортають землю. При згадці про Англію спливають у пам’яті Біг-Бен і Тауер, англійська гостинність з традиційним гарячим чаєм з молоком, який приємно випити біля палаючого каміна.

У нас сьогодні три групи мали індивідуальні завдання: 1 - історики; 2 і 3 - літературознавці.

Зараз ми надаємо слово історикам, які зроблять нам повідомлення про Англію ХУІІІ ст.

2. Індивідуальні виступи учнів

-Історики

1 .Руйнація старого ладу.

2. Англія стає буржуазною республікою.

3. В 1660р. - відновлена влада короля. Це і є роком народження Д.Дефо 1688р. - безкровний переворот в результаті якого в Англії встановлена конституційна монархія. Основна влада належала парламенту, в якому панували партії торі та віги.

4. Англія стає наймогутнішою морською державою.

-Учитель

Дякуємо вам за цікаву інформацію. Ми не випадково слухали повідомлення про Англію ХVІІІ ст., тому що це Англія часів Д.Дефо. А про Даніеля Дефо ми дізнаємося з розповіді самого автора про себе.



3. Гра "Зустріч з автором"

(Один з учнів виконує роль Д.Дефо, автор розповідає про себе, а потім журналісти задають запитання Д.Дефо).



4.Словникова робота. (Індивідуальні виступи учнів групи "літературознавців").

-Учитель

Твір Д.Дефо називають романом. Від групи літературознавців ознайомте, будь ласка, нас з поняттям роман та головними ознаками роману.

(Учні з групи розповідають, а потім всі записують у зошити).



-Учитель

Невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді (рідко кількох) з життя одного персонажа (іноді кількох) – це -... (оповідання).

-Чим відрізняється роман від оповідання?

(Колективне складання порівняльної таблиці)


Роман

Оповідання

складний за будовою, широко охоплені життєві події, розкривається історія формування багатьох персонажів

сюжет заснований на певному епізоді, з життя одного персонажа

-Що спільного? (Епічний твір, прозовий твір).

-Наведіть приклади. (Оповідання "Товстий і тонкий" - А.Чехова, "Хамелеон" - А.Чехова, "Із книги Джунглів" - Р. Кіплінга, роман "П'ятнадцятилітній капітан" Ж.Верна).

- Роман англійського письменника Даніеля Дефо "Життя і

незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо" давно увійшов до

скарбниці світової літератури і вразив не одне покоління читачів. Ім'я

головного героя започаткувало новий жанр "робінзонаду".

-Літературознавці, поясніть, будь ласка, це поняття. (Учень пояснює що таке "пригодницька література" та "робінзонада". Потім школярі записують у зошити).



5. Знайомство з історією написання роману. (Розповідають учні з групи "літературознавців").

6. Робота з підручником

-Учитель

На даному етапі ми попрацюємо з підручником (завдання в парах).

1.Зачитайте повну назву роману.

2.Який висновок можна зробити з назви твору?

3.Зачитайте спогади дитинства письменника. Про які риси характеру його

можна говорити?

4.Як Д.Дефо писав про себе?

5.Знайдіть і зачитайте опис зовнішності письменника. Чи таким ми його

бачили на портреті?

6.Роль "ганебного стовпа" у долі Д.Дефо.



7. Творчі завдання (Діти читають власні вірші про Робінзона , пояснюють
свої ілюстрації).

ІV.Закріплення і повторення вивченого

1. Вікторина

1.Ким був батько письменника? (ремісником).

2.Яким видом діяльності він вирішив зайнятися всупереч волі батька? (комерцією).

З.У якому році світ побачив його знаменитий роман "Життя та незвичайні пригоди Робінзона Крузо"? (1719).

4.Скільки творів Д.Дефо нарахували дослідники? (понад 500).

5.Скільки років Робінзон прожив на острові? (28).

6.Великий за обсягом і складний за будовою переважно прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, розкрито історію формування багатьох персонажів - це... (роман).

7.Хто із українських письменників, захоплюючись романом, створив малюнок ? (Т.Шевченко).



V. Підсумок уроку. (Учень розповідає про досягнення очікуваних
результатів)

VI. Оцінювання роботи учнів (з коментуванням)

VII. Д/ з. Дочитати роман. Усний твір "Перебування Робінзона на острові"; дібрати цитати до теми "Робінзон на острові"; намалювати малюнки

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

Тема. Мамо рідненька

Мета: розвивати уяву учнів про багатющу художню палітру художників, поетів та письменників, які оспівали прекрасний образ найдорожчої людини -матері, ознайомити школярів з географією слова „мама" (як воно звучить у багатьох мовах) виховувати високі почуття любові, поваги, шани до матері засобами мистецтва (слова, звука, художнього полотна); показати красу, силу, любов до дітей Матері-Землі, Матері-України, Матері-Богородиці та рідної Неньки-Матері

Обладнання: написи слова „мама" різними мовами, ікона Пресвятої Богородиці, вишиті рушники, коровай, репродукції картин Леонардо да Вінчі „Мадонна з квіткою", „Сікстинська Мадонна", 3 свічки в підсвічниках

(Лупає музика. На сцені стіл, на якому розіслані вишиті рушники; коровай на

рушнику, образок Матері Божої, „Сікстинська Мадонна", „Мадонна з

квіткою " Леонардо да Вінчі)

  1. Добрий день. Шановна родино!

  2. По-літньому теплими, ласкавими днями прийшов до нас травень. Завітав до

кожної оселі, зігрів усе своєю лагідністю і приніс нам чарівне свято: - Свято Матері!

3. Є в світі одне слово, перед яким усі народи в усі часи низько схиляють


голови. Це слово - мама. У багатьох мовах воно починається літерою „М":
майка (болгарська), матка (польська, чеська), матір (грецька), мама
(румунська), мутер (німецька), мазе (англійська), мадре (іспанська,
італійська), ман (португальська), мер (французька), мудер (голландська), мор
(норвезька), ме (в'єтнамська).

(Учні по черзі виходять з написами слова „мама" на різних мовах).

4. Кожна людина і кожний народ мають свої святині. До цих святинь належить і

шанування матері. Вона дала нам життя, ростить і виховує. І допоки б'ється серце у маминих грудях, вона вболіває за своє дитя.

5. Мамине свято - це свято для всіх і для кожного. Воно приходить до нас у


другу неділю травня. Коли цвітуть сади, чути солов'їний спів, буяє весна ...
Саме в цей день всі мами чують від своїх діток найкращі слова вдячності та
любові, отримують найчарівніші весняні квіти.

(Сценка „Мамин день)

Мамин день

Дійові особи:

Петрик-9 років

Галинка - 9 років

Мама

(Петрик прибирає кімнату, підмітає, а Галинка сидить розмірковує).
Петрик: Який же подарунок приготувати мамі? Чим її порадувати? Сьогодні ж мамине свято.
Галинка: А я придумала, що ми зробимо на мамине свято.
Петрик: А що? Говори хутчіш, бо мені ніщо в голову не лізе.
Галинка: Ми, Петрику, приберемо в кімнаті та приготуємо щось смачненьке до столу. Коли повернеться мама, то буде приємно здивована.
Петрик: А я піду до бабусі - сусідки ще й квітів принесу, щоб ароматними запахами заповнити кімнату. (Доки Галинка поралася в кімнаті, Петрик приніс квіти, заслав нову скатертину і поставив на стіл).
Галинка: Петрику! Петрику! Мама вже йде. Хутенько накривай на стіл, я приготувала чай і мамине улюблене печиво.
Мама: Любі мої, у нас сьогодні найбільше свято: ви самі прибрали в кімнаті та

приготували обід. Тож нехай свято у нашому будинку буде щодня.

Галинка та Петрик разом: Мамусю, вітаємо з Днем Матері.


  1. Це свято прийшло до нас із СІЛА. У 1914 році Конгрес США прийняв постанову про введення нового державного свята - Дня Матері. А посприяла цьому Анна Джарвіс. Дівчинка рано втратила найдорожчу в світі людину, маму. Смерть була раптовою і передчасною. Анна боляче переживала смерть матері і звернулася із листом до президента США, у якому запропонувала раз у рік, а саме другої неділі травня, віддавати честь і шану усім матерям Землі за їх працю і турботу.

  2. Це свято широкого загалу. Свято Жінки-Матері, Матері-Землі, Матері-Богородиці, Матері-України.

  3. Мати ... Скільки в цьому слові! Мати-Богородиця, Мати-Україна, Мати-Земля та Мати, мама, ненька, мамочка, матуся.

Є з усіх одна країна - найрідніша наша хата.

То - прекрасна Україна, нашого народу Мати. Різні в світі є країни, гарні є і є багаті.

Та найкраще в Україні, бо вона нам - рідна Мати.

9. Любіть Україну, щиро любіть

Єдину свою країну.

Любіть Україну, вірно любіть

Це - ненька наша єдина.

Рідна Мати та рідна Україна - два крила любові, що несуть душу, через віки

не в'януть у вічному польоті, бо береже їх на світі материнська любов. Вона

надихає на щастя,

10. Перше поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов'язані у нас з
образом найдорожчої для нас людини - образом матері. А мамина колискова
звучить найніжнішою музикою. З колискової пісні починається світ людини
до добротворчості й снаги.

(Звучить колискова).

11. Материнство. Святе і прекрасне, оспіване поетами, композиторами,


увінчане художниками, увічнене в легендах. Легенда В. Ігнатієва.

Одного разу, на якомусь святі

Жінки засперечалися завзято,

Доводячи одна одній,

Що хисту в любій справі -

більше саме в ній.

Одна з жінок яскравим килимом пишалась,

І фарби й візерунки були на нім, такі яскраві,

Від захвату всі розуму лишились,

І майстриня друга -

привела усіх до тями, -

Нечуваного смаку пирогами,

Хто скуштував їх -

в захваті вигукував лиш: „Мамо!"

А третя - дивна жіночка була:

Бо привела на спір якесь дитя.

Всіх здивувала справа ця.

До жінки з криками:

Навіщо ж сперечалась, коли нічого не зробила?...

На це вона відповіла, - „Я сина народила".

А син її в сопілочку заграв,

Талантом всіх так зачарував,

Що і на килимі ожили квіти.

Усмішками розквітли і дорослі, й діти.

А пташкам так сподобавсь цей музика,

Що не схотіли в вирій відлетіти.

І то не дивно, бо саме сонце так розпосміхалось,

Що від зими і сліду не зосталось.

Оце так хист! Оце так справа!

У захваті присутні всі сказали:



  • Що за хлопчина? Де навчався

  • Так майстерно грати?

  • То син, його талант - то витвір мій.

  • Я - його Мати.

Пісня «Мама»

12. Мати ... З цим словом для кожної людини пов'язане все найдорожче в житті.


Мати виростила й благословила своє дитя на самостійний шлях у земному
бутті. Перший крик і останній подих ми віддаємо матері. Кожна мама
трепетно стежить за вчинками своєї дитини, радіючи її успіхам і вболіваючи,
коли трапляються невдачі, до останнього свого дня на землі. На світі немає
нічого вищого за доброту й самовідданість матері. Саме тому таким дорогим
і близьким кожній людині є образ Богородиці Пресвятої, Преблагословенної
Діви Марії, Матері нашого Спасителя Ісуса Христа, Матері всіх Матерів.

  1. Вони святі: Мати-Земля, Мати-Богородиця, Мати-Україна і наша рідненька Мати, Мама, Матусенька. Ми низько схиляємо голови, щоб поклонитися Матерям, всім нашим Матерям.

  2. До безсмертного й хвилюючого образу Богородиці звертались живописці, майстри іконопису багатьох країн світу.Італійський художник Арканджело да Камеріно створив полотно „Мадонна з дитям і ангелами", Сандро Боттічеллі „Мадонна з Дитям та Іоаном Хрестителем", Леонардо да Вінчі „Мадонна з квіткою", „Сікстинська Мадонна". Це вони - прекрасні Мадонни.

Танець

15. Слово „Мати" - вічне і неповторне, як світ ласкою неба. Велика жінка від


Духа Святого народила Сина Божого. Своєю добротою, покорою, святістю
вознеслася над нами Божа Матір Марія, щоб заступитися за нас, щоб
просити Сина свого простити наші провини.

(Хлопчик і дві дівчинки із запаленими свічками проходять до ікони Божої Матері).

16. О, Мати Божа, благослови наш любий, рідний дім, всю нашу родину, що


проживає в ньому, всіх наших друзів і близьких.

17. І неньку нашу, і зелений гай, і землю милу, і народ наш рідний та


батьківський край.

18. Як світить сонце і гріє,


Сяє, сяє з небес

Твій погляд, Діво Маріє, Діво Княгине чудес!

Як гожа і свіжа рожа.

Що роси живучі п'є,

Так живить, Матінко Божа, Благословення Твоє.

19. Всемилостивий Боже! Дякуємо Тобі за наших батьків та все добро, що Ти


нам дав через них.Вони виховують нас, навчають любити Твої святі заповіді.

Тож нехай Вас, любі батьки, благословить Господь добром, здоров'ям, довгим і щасливим життям.Хай з нами по житті крокує материнська мудрість, наснага, доброта і щирість. Адже все прекрасне у світі починається з матері.

20. Мамо, мамо, моя прехороша!
Як загляну в очі я твої -

Затихає вмить страшна пороша,

І піснями линуть солов'ї.

Мамо, мамо, ніжна моя нене,

Усмішка твоя - як сонце те.

Квіти квітнуть, листячко зелене -

Яке щастя! Все навкруг цвіте!

Мамо, мамо. Рідна моя нене,

Як дивлюсь на скроні я твої,

Ніби сніг сріблиться і на мене

Падає. І жовкнуть всі гаї...

Мамо, мамо, що мені ще треба?

Хай живе у серці й не згаса

Колискова пісня й просінь неба,

І твоя нев'януча краса ...

(Вірш К. Сенченко « Велика дама»)

У мене матуся гарна така.

У неї волосся зливою.

А ще у неї скринька є чарівна,

Що робить матусю красивою.

Ховається скринька та серед дзеркал.

Напевне, щоб тато її не дістав.

Йому не потрібні парфуми й прикраси,

Частіше він дзеркалу корчить гримаси.

Це ми із матусею вертимось,

Красуємось перед дзеркалом.

Сьогодні матусі удома нема.

І тата нема. Я удома сама.

Сама я собі господинька,

Візьму я матусину скриньку,

Й порадую тата із мамою, -

І стану дорослою дамою.

Візьму олівець, очі ним підведу,

А зверху ще й тіні на них накладу.

Які тепер гарні повіки!

Не змиються, певно, повіки.

Рум'янами вимажу личко своє.

А ще, виявляється, й пудра тут є.

А зверху намажуся кремом,

Так робить матуся, напевно.

Так, далі... О, як це відрадно!

Тут є аж чотири помади!

Щоб жодній не було образливо,

Я кожною губи намазую.

Червона... рожева... бузкова... зелена...

Здається, побільшали губи у мене!

Дивлюся у дзеркало і відмічаю:

Ще зачіски гарної не вистачає.

Дві кіски заплетені, я розпущу,

Волосся своє надеру, начешу!

І щедро набризкаю лаком.

Попало у око? Не плакать!!!

Бо враз зіпсується весь макіяж.

Я дуже терпляча! Я в тата вдалась.

А зовні ми схожі із мамою.

І я стала гарною дамою.

Здається, робила усе, як матуся,

Чому ж я у дзеркалі даму боюся?!!

...У дверях вхідних тихо ключ повернувся, Нарешті прийшли і татусь, і матуся.

Матуся завмерла і тато затих,

Я плакала і не дивилась на них...

Коли ж мене мили у ванній,

Я тихо зізналася мамі:

- Я більш фарбуватись ніколи не буду,
А то мене, мамо, злякаються люди.

І мама всміхнулася:

- Що не кажи,

Ми часто буваєм рабами краси.

Частіше ж стаємо жертвами,

Обличчям і нервами жертвуєм.

І жертвуєм власною вродою

В погоні за часом і модою.

І ти скоро станеш дорослою, донечко,

Побудь іще трішечки маминим сонечком.

21. Мама ... Вимовляєш це рідне до болю слово, і перед тобою постає образ її,
єдиної, наймудрішої, найсвятішої... І де знайти ті слова, якими можна було б
виразити свою безкінечну любов до Матері? Ластівко, журавко, пісне моя!
Твої руки пахнуть хлібом і чебрецем, матіолою і серпанковими вечорами.
Твої очі нагадують чисті озерця. В яких така прозорість, глибина і ніжність,
що висвічує всю твою душу і щире серце.

22. Хай минають швидко темні ночі,


Візерунки літа простяглись,

Та матусі очі спать не хочуть,

Погляд вдалеч, як колись.

Цим очам я щиро помолюся,

Їм я квіткою вночі здаюсь.

І в безхмарне небо подивлюся -

І ніяк, ніяк не надивлюсь.

Ти для мене рідна і прекрасна,

Як у ті дитячі милі дні,

Твої очі світять непогасно,

І від цього радісно мені.

(Пісня „Мат, наша мати").

23. О руки мами! Вони вночі не сплять,


Оберігаючи рожевий сон дитяти,

З віків у вічність проліта земля,

Нас на руках тримаючи, як мати.

З чужих країв, вертаючи, домів

Після далеких мандрів і розлуки, Цілуймо руки наших матерів, Натруджені, ласкаві рідні руки.

Вони нас від колиски повели,

Й сорочки шили нам, і вишивали.

І підкидали в небо нас, малих,

Щоб і в житті ми високо літали ...

... Ніщо не вічне, вічні матері,

Уже й тоді, як нікому стрічати. Допоки сонце сяє угорі,

Вона живе, многостраждальна мати.



  1. Друзі! Давайте задумаємося, а чи не завиняємо часом перед своїми мамами ми, діти? Чи не буваємо ми жорстокими? Трапляються діти, які забувають стежку до рідної домівки, мамину білу хату, мамину вишню, стають байдужими, жорстокими, егоїстичними.

  2. К. Сенченко «Вмирала мат»

Вмирала мати, тяжко так вмирала,

З останніх сил чіплялась за життя,

А як чекала, Боже, як чекала!

Мав син її приїхати здаля.

„Ударили" сусіди телеграму

Ще позавчора: „Швидше приїзди

Бо при смерті твоя старенька мати!"

О, як повільно ходять поїзди

А руки не слухняні. Наче з вати

Не стане сили сина обійнять

І плаче мати, тихо плаче мати,

З очей останні сльози капотять

Заплющить очі, так хоч трохи легше,

А смерть уже стоїть у головах

Бере за руку і на вухо шепче:

„Ну що, пішли? Пора уже, пора!"

Вона не йде, не може вмерти

А що, як не застане її син?

- Не поспішай, зажди хоч трохи, смерте,

Дай жменьку днів, чи пригорщу годин.

Старенька догорала, наче свічка.

І танула, неначе парафін.

Терпляче смерть чекала біля ліжка,

Разом із матір'ю, що прийде її син. ...

Прийшла учора вранці телеграма,

Сусідам адресована була.

„Прошу, без мене поховайте маму"

І все, і навіть підпису нема.

Куди ж ховать, вона іще чекає,

Куди ж ховать, вона іще жива?

Здається, що, прицілившись стріляли

У кожну душу ці страшні слова

Сусідка плакала, сусідка голосила.

Сусід мовчав, а потім не стерпів:

„Нехай мене поб'є Господня сила,

Щоб не діждати отаких синів!" ...

У матері навіки змовкло слово.

Завмерла пісня в неї на вустах,

А погляд, переповнений любові,

Метавсь по хаті, мов перебитий птах.

Він то летів поспішливо з вікна,

Де зеленів смарагдово горіх,

А то немов навпомацки, повільно

Йшов до дверей, виходив за поріг.

Чекала мати сина лиш очима,

Лиш подумки летіла за село.

Зняв з неї тесля мірку. Домовина ...

Ще серце билось. Сина не було

Сусідки тихо плакали в куточку.

Сльозами душі сповнились ущерть.

Горіли жаром хустка і сорочка,

Що вишивала хрестиком на смерть.

Вмирала мати сиротою в хаті,

І плакала над нею Божа Мати,

Своє дитя стискаючи в руках.


  1. Тож нехай оберігає Бог Вас, мами, від таких дітей. Щоб ніколи з Ваших очей не падали сльози від болю і прикрощів, завданих дітьми. Я гадаю, що після святкової сьогоднішньої програми дітей, байдужих до своїх мам, не залишиться. Ми всі зрозуміли: нас береже і любить Мати-Богородиця, Мати-Земля, Мати-Україна і наша рідненька Мама, Матусенька.

  2. Здоров’я, щастя, нене, у Бога Вам благаю

З травневим днем святковим

Я щиро Вас вітаю.

Світлої долі та діточок добрих

Від щирого серця бажаю.

(Учень читає молитву за матерів, потім діти роздають шматочки короваю мамам як символ шани та любові, звучить легка приємна музика).

8


П'ЄСА НА ОДНУ ДІЮ «У ЧОМУ КРАСА ЛЮДИНИ?"
Дійові особи:

Учитель: Галина Іванівна

Одинадцятикласники: Анжела

Оксана Юрко



Дві учениці-одинадцятикласниці, готуючи кабінет до класної години, розмовляють про моду, про красу людини. Анжела одягнена модно: чоботи з довгими халявами, коротка спідниця, з зачіскою, розфарбоване обличчя. Оксана в шкільній формі. Вона швидко підмітає підлогу, витирає ганчіркою меблі, а Анжела сидить, розмірковує.

Анжела Послухай, Оксано! Яких вишуканих дівчат я бачила: чоботи червоні, на високому підборі, спідниці міні, макіяж, просто клас!

Оксана Ну й що з того? Розфарбовані ляльки! Я ніколи на зовнішній вигляд не звертаю уваги. Я ціную людину по тому, як вона говорить, яка в неї поведінка, а не по тому, як вона одягається.

Анжела Ой, що з тобою говорити... Зовнішній вигляд! Це ж так класно, коли всі на тебе звертають увагу. А ти, ніби на подіумі: йдеш і відчуваєш, що тебе проводжають багато пар очей. Та так проводжають, ніби пронизують своїми поглядом. В такі хвилини здається, що ти кінозірка.

Оксана Кінозірка... Зараз зайде до класу Галина Іванівна. А ми зовсім ще не підготувалися до класної години. Ти хоч знаєш, яка тема? Давай хутенько на дошці вивісимо тему та згадаємо хоча б якісь віршики, прислів'я. Бо будемо соромитися перед учителькою, як оті двієчники, що нічого не хочуть робити. А про зірок, про подіум поговоримо після випускного балу.

Тема? Тема? Де ж наш Юрко? Знову запізнюється, мабуть, у футбол ганяє. Він же повинен був написати красивими літерами тему класної години та прислів'я до неї. Що ж нам тепер робити? Як бути?



Забігає захеканий Юрко, заносить необхідні папери

Юрко Дівчата! Ви на мене чекаєте? Я все зробив, виконав ваше замовлення. Ось, візьми. (Звертається до Оксани).

Оксана забирає папери, починає прикріплювати на дошці, а Анжела розглядає Юрка, гладить його, обіймає, а він не звертає на неї ніякої уваги. Анжела сідає, розсердившись, ні з ким не говорить і нічого не робить

Оксана Друзі! Допоможіть мені підвести останній штрих підготовки. Зайде Галина Іванівна до класу, побачить. Як хороше ми все зробили і оцінить старання нашого 11-А.

Юрко кидається допомагати Оксані. Вони вішають плакати і по черзі зачитують, що там написано. „ У чому краса людини?" — тема класної години. „Праця прикрашає людину". „Людина красива душею". „Людину судять за її вчинками "

Анжела Що це ви там бурмочите? І для чого цей хлам розвішуєте? Я б хотіла, щоб знайшовся якийсь багатий меценат та дав грошей на шикарнячий ремонт, щоб поклеїли шпалери, ті що можна перефарбовувати в будь-який колір, підбили дзеркальний потолок, постелили ламінатну підлогу. І щоб видали Закон, згідно якого вчителі нашої спеціалізованої школи повинні мати уніформу, а нам старшокласникам, щоб дозволили одягатись по-модньому, як на подіумі.

Оксана Ти знову за свій подіум? Зараз, напевне, уже буде дзвінок, до класу зайде Галина Іванівна, а ми ще не підготувалися до класної години. Ти тільки зверни увагу на тему „У чому краса людини?". Ти сама коли-небудь задумувалась, у чому полягає твоя краса?

Анжела Ха! Моя краса?! Та мою красу і сліпий запримітить. Я шикарняче одягнена в модний, дорогий прикид. А чоботи мої чого варті? Так що, любі мої, я - справжня красуня.

Юрко „Не все те золото, що блищить". - Ти чула таке народне прислів'я? А народ, знаєш, ніколи не помиляється. Народні вислови такі влучні та реальні.

Анжела Ну, Юрцю, на що ти натякаєш?

Юрко Ні на що!

Анжела Чому вони зі мною так розмовляють? Заздрять.

Юрко Знаєш, я не люблю натякати, я привик говорити відверти, прямо. Особисто мені не подобаються розфарбовані ляльки та ще й нероби. „Праця прикрашає людину". І я з цим погоджуюсь. Ми випускники, повинні задуматись над сенсом свого існування. Щоб мати щось, чогось досягти, обов'язково потрібно працювати, а не витрачати батьківські гроші на якісь безглузді витребеньки.

Оксана „Людина красива душею", - як мудро сказано. Знаєш, Юро, зараз я згадала рядки вірша Любові Забашти „Мода".

Є моди на зачіски,

На гострі носки в черевиках,

На декольте на сукні

І на короткі штанці,

На плечі вузенькі і широкі,

На вуха - малі і великі,

І навіть на форму браслета

На ніжній дівочій руці

І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,

Хоч пізно, а все ж плетемося у моди тієї в хвості.

Та тільки правду кажучи, я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті,

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність

На серце повне щедрот...

Юрко Здорово! Як здорово сказано. Було б добре, як би панувала мода

не лише на одяг, авто, а й мода на людяність, на порядність, на

щиру дружбу, на християнську мораль, яка сповідує добро,

милосердя, мир, злагоду...



Галина Іванівна Добрий день! (Учні вітаються). Як затишно! Клас

чистий і підлога вимита. А ви, в шкільній формі, такі охайні,

гарні. Як добре ви все приготували. І тема, і додатковий

матеріал. Все на вищому рівні. Дякую вам, мої хороші.

Оцінивши вашу підготовку до класної години, я гадаю, що ви

зрозумієте, в чому ж справжня краса людини.



Юрко Так, Галино Іванівно, ми вже багато чули та говорили самі про

справжню красу людини. І я дійшов висновку, що у кожного з

нас своє поняття краси, воно залежить від матеріального

становища, від інтелекту та рівня виховання.



Анжела Зажди! Зажди! Ти хочеш сказати, що я ... я не вихована. Я ... я

недобра...



Галина Іванівна Що ти, Анжелко! Ти по-своєму добра, вихована, у тебе

своя шкільна форма, своє розуміння людської краси.



Анжела Всі мене ненавидять, мені заздрять.

Оксана Анжелко. Це неправда, ти ж наша подруга, однокласниця. І ми

хочемо, щоб ти зрозуміла, що ми тебе любимо простою,

звичайною Анжелкою. Для нас не потрібно вишукано

вдягатися, фарбуватися.



Юрко перебиває Оксану

Юрко Ти будь собою, будь людиною, звичайною красивою людиною, нашою однокласницею, яка нам подобається у шкільній формі, навіть з віником чи ганчіркою в руці, коли це потрібно.

Галина Іванівна Не завжди людина красива зовні має красиву душу чи здатна на благородні вчинки. Головне в людині - це її поведінка, її добрі справи. Німецький поет-просвітник Йоган Вольфганг Гете писав: „Поведінка - це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя". Якою буде ваша поведінка щодо інших,

так і буде виглядати ваше обличчя: лагідним, співчутливим, усміхненим або ж байдужим, злим. Навряд, що хтось із вас назве красивою людину, яка байдуже пройде повз хлопчика, що впав з велосипеда і зламав ногу. Ніхто не скаже доброго слова про елегантну, вишукано одягнену дівчину, яка не подала хворому води з криниці, щоб не забруднити свою сукню. Тож по зовнішньому вигляду людини не можна визначити її красу, це можливо зробити лише по її поведінці, по її вчинках.



Анжела Так. Я зрозуміла свою поведінку. Але щоб досягти великого, потрібно починати з малого. Перш за все, я повинна змінити ставлення до своїх однокласників: стати одною з однокласниць, а не одною серед них. Я повинна полюбити себе, адже українське прислів'я говорить: „Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе". Я знаю, що зможу змінитися. Моя душа ще не зачерствіла. Як добре, що є наша школа. Що є моя вчителька, мої однокласники.

Оксана Як добре, що є в нашій школі класна година, яка може навчити чогось корисного навіть одинадцятикласників.

Юрко Чудово! Що в нашій школі є такі педагоги, як Галина Іванівна, що вміють любити дітей, цінувати їхню думку та вміють вчити великому мистецтву - бути красивою людиною.

Галина Іванівна Я задоволена. Мої любі діти, що ви зрозуміли, в чому краса людини. Що ви, перебуваючи на порозі самостійного життя, глибоко усвідомили: красива людина своєю поведінкою, вчинками, а не зовнішнім виглядом. А ми, педагоги, будемо з року в рік молодшим школярам пояснювати в чому ж полягає істинна краса людини.

Література

1.Газман О.С., Харитонова Н.Е. В школу – с игрой: Кн. Для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 96 с., ил.


2.Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж.., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие / Сост. В.М. Кларин, А.Н. Джуринский. – М.: Педагогика, 1987. – 416 с. – (Б-ка учителя).
3.Мельник А.О. Передумови використання ігрової діяльності в процесі вивчення зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - № 6. – С.44-45.
4.Минскин Е.М. От игры к знаниям: Развивающие и познавательные игры младших школьников. Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1982. – 192 с., ил.
5.Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Вибрані твори. В 50-ти т. Т. З. – К.: Рад. школа, 1977. – 670 с.
6.Педагогічна академія Пані Софії. – 2005. - №1.
7.Педагогічна академія Пані Софії. – 2006. - №3.



с. 1

скачать файл

Смотрите также: