Від латинського слова gradus крок одиниця виміру кутів


с. 1
Градус (від латинського слова gradus - крок) - одиниця виміру кутів.

Поняття градуса використовував ще давньогрецький учений Птоломей (бл. 100-178 р. до н.е.). Показуючи, як обчислювати хорди, він ділив коло на 360 частин, кожну з яких потім ділив навпіл, а діаметр на 1120 частин і т.д. Цей знак застосував у 1558 р. французький математик Ж.Пелетьє (1515-1582).



Грам (французьке gramme від грецького - дрібна міра ваги) - одиниця маси.

Графік (від грецького (graphikos) - пишу, рисую).

Діаграма (грецьке (diagramma) - обрис, малюнок) - графічне зображення, що наочно показує співвідношення між різними величинами, які порівнюються.

Діаметр ( від грецького (diametros) – поперечник кола) - відрізок, що сполучає дві точки кола і проходить через його центр.

Коефіцієнт (від латинського со - з, разом і effisiens - той, що виробляє) - сталий чи відомий множник при іншій, звичайно невідомій або змінній величині.

Координати (від латинського сoordinatum - упорядкований) -величини, що визначають помноження точки на площині. Увів німецький математик, фізик і філософ Г.Лейбніц (1646-1716). Йому ж належить ідея використання в сучасному значенні термінів «абсциса» і «ордината» (від латинських слів аabscissas - відрізок і оordinates - упорядкований). Ці терміни і позначення А (х) і А (х,у) увійшли в практику математики з XVIII ст.

Куб (від грецького кубус – гральна кістка).

Лінія (від латинського лінум – льон, льняна нитка).

Мінус (від латинського слова minus - менше).

Модуль (від латинського modulus - міра). Цей термін зустрічається у багатьох розділах математики та інших наук. Його ввів учень І.Ньютона англійський математик Р.Котес (1682-1716). Знак модуля числа ввів у 1841 р. німецький математик К. Вейєрштрасс (1815-1897).

Натуральне число (латинське numerous naturalis (natura - природа). Термін «натуральне число» зустрічається ще в римського філософа і математика А. Боеція (VI ст.)

Нуль (латинське nullus - ніякий) ввійшло в ужиток в XVI ст.

Ордината (від латинського ordinates – упорядкований, визначений). Цей термін у кінці XVIII ст. ввів німецький математик Г. Лейбніц.

Паралельний (від грецького рагаllelos) - той, що проходить поруч). Терміном паралельності користувався вже Евклід.

Периметр (від грецького - круг, коло) – довжина замкнутого контура. Застосовується переважно для многокутників.

Періодичний (від грецького «періодос» - круговий обхід).

Перпендикуляр (від латинського реrpendikularis - прямовисний) - той, що утворює прямий кут з прямою або площиною.

Пропорція (латинське ргорогtіоп - співвідношення, розмірність) - рівність двох відношень.

Процент (від латинського рго сentum - на сто) - сота частки числа.

Прямий (від латинського діректус та французького друа - прямий).

Радіус (від латинського radius - промінь) - відрізок, що сполучає будь-яку точку з Його центром.

Раціональний (від латинського ратіо – розум, відношення).

Сегмент (від латинського «сегментум» і означає відрізок).

Сектор (від латинського sector – той, що відсікає, відокремлює). Вперше застосував Евклід.

Сфера (грецькою мовою «сфайра» означає м’яч).

Транспортир (від латинського transporto - переношу) - інструмент, за допомогою якого будують і вимірюють кути на кресленнях.

Формула (латинське formula - правило, спосіб).

Функція (від латинського function – діяльність, виконання). Цей термін ввів німецький математик Г. Лейбніц.

Хорда (від грецького chorde - струна) - відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої.

Центр (латинське сеntrum від грецького - вістря, гострий кінець) кола - точка, рівновіддалена від усіх точок кола.

Циліндр (від грецького «кіліндро» - вал, коток).

Циркуль (від латинського circulus - соло, круг) - інструмент, яким креслять кола або вимірюють відрізки, відомий давно, майже 2000 років тому, ним користувалися ще в стародавніх Вавілоні та Асирії. Існує багато різновидностей циркулів? Із загнутими кінцями для вимірювання внутрішніх і зовнішніх діаметрів предметів, пропорційні циркулі для кратного збільшення і зменшення масштабів (винайдений італійським фізиком і математиком Г.Галілеєм у 1607 р.)

Цифра (арабське аs – sifr - порожнє місце). Араби так називали знак, що показував відсутність певного розряду в запису числа.

Цифри, якими ми користуємось тепер, були запозичені арабами з Індії до IX ст. В Європі вони з'явилися в рукописах у X - XIII ст., але дістали повне визначення значно пізніше - в другій половині XV ст. Тому сучасні цифри правильно називати індійськими, а не арабськими.



Шкала (латинське слово skalae - східці, драбина) - деталь вимірювальних приладів.
с. 1

скачать файл

Смотрите также: